Про Крим, або край Татарії

Крим [Crime] ²⁰² – це великий півострів на Чорному морі, розташований на південь від Московії. Острів густо заселений татарами [Tartars], які вийшли з Великої Татарії [la Grande Tartarie] Вони тут /31/ мають короля, якого називають ханом і який підлягає Великому Туркові ²⁰⁴. Це ті татари, які так часто вдираються у Польщу і Московію у кількості до 80 тис., палять і нищать усе, на що натрапляють, а потім виводять з собою до свого краю 50 і навіть 60 тис. руських [Roux] невільників і продають їх для служби на галерах. Цей бо народ живе тільки з грабунку.

Згаданий півострів має горловину завширшки лише з півльє, і якби її перетяти, утворився б острів. На перешийку цього півострова розташоване злиденне місто без мурів, оточене лише наполовину заповненим [водою] ровом завширшки 20, а завглибшки 6-7 стіп; його ж обнесено жалюгідним валом висотою у 6-7, а шириною – у якихось 15 стіп. Місто лежить за 300 кроків від східного берега; у ньому є кам’яний замок, замкнутий в інший замок, який його оточує. Відстань від цього міста до західного берега – півльє вздовж рову, який тягнеться до моря. У згаданому місті не може бути більш як 400 вогнищ ²⁰⁵. Татари називають його Ор [Or] ²⁰⁶, а поляки – Перекоп [Perecop], тобто нашою мовою – «перекопана земля». Ось чому географи називають цю частину Татарії Tartaria Perecopensis.

\51\

Гезлеве [Kosesow] ²⁰⁷ – це старовинне місто на сході, що належить ханові і може мати 2 тис. вогнищ; має порт.

Топе-Таркан [Topetarkan]  ²⁰⁸, або Херсонес [Chersonne] – це старовинні руїни. Бахчисарай [Bacieseray] ²⁰⁹ – це [місто], де мешкає хан татарів; тут може бути до 2 тис. вогнищ.

Альма [Alma], або Фотсала [Foczola] ²¹⁰ – це село, у якому є католицька церква Святого Іоанна; у ньому може бути біля 50 вогнищ.

Балаклава [Baluclawa] ²¹¹ – порт і містечко, де будують кораблі, галери /32/ і галіони для Великого Пана. Вхід до порту має близько 40 кроків; порт має близько 800 кроків у довжину і 450 у ширину. Я не зміг довідатися ні про його глибину, ні про те, яким є дно – піщаним, мулистим чи скелястим. Однак вірогідно, що його глибина перевищує 15 стіп, бо сюди заходять судна, навантажені більш як 500 тоннами ²¹³. У цьому містечку не більше як 120 вогнищ. Це місце – один із найкращих і найзручніших портів у світі, оскільки судно тут завжди на плаву. Який би не стався шторм, воно навіть не хитається, захищене від усіх вітрів високими горами, що оточують бухту.

Мангуп [Mancupo] ²¹⁴ – це злиденний замок, розташований на горі, що зветься Баба [Baba]. Усі мешканці цього замку – євреї. Тут не більше як 60 вогнищ.

Кафа [Caffa] – це столичне місто Криму. Тут є [резиденція] турецького губернатора, поставленого Великим Паном. Татар у цьому місті живе мало, у ньому переважають християни, вони послуговуються купленими у татар невільниками, яких ті захопили у Польщі та Московії. У цьому місті є 12 грецьких церков, 32 вірменські і один костьол Св. Петра. Тут може бути 5–6 тис. вогнищ, але понад 30 тис. невільників, оскільки в цьому краї послуговуються лише слугами такого роду. Це місто дуже купецьке і торгує як у Константинополі, Трапезунді [Trebisonte] ²¹⁶, Синопі [Sinope] ²¹⁷, так і в інших містах, зрештою, в усіх місцях як на Чорному морі, так і по всьому Архіпелагу ²¹⁸, і на морі Левант [la mer du Levant] ²¹⁹, і на цілому Чорному морі.

\52\

Кріменда [Crimenda] ²²⁰ – дуже старовинна; належить ханові і нараховує біля сотні вогнищ.

Карасу [Karasu]  ²²¹ також належить ханові і має близько 2 тис. вогнищ /33/

Тузла [Tusla] ²²²– у цьому місті є солеварні; там може бути 80 вогнищ.

Карасу [Corubas] може мати 2 тис. вогнищ.

Керч [Кеrcy] ²²³– близько 100 вогнищ.

Ак-Мечет [Ackmacety] ²²⁴–близько 150 вогнищ.

Арабат [Arabat] ²²⁵, або Орботек [Orbotec] – це кам’яний замок з баштою, розташований на перешийку півострова, що замкнутий між морем Лиман [la mer de Limen] i Тонкою Водою [Tineka Woda] ²²⁷. Ця горловина не ширша за одну восьму льє, де від одного моря до іншого тягнеться частокіл. Наші козаки ²²⁸ називають півострів Косою [Kosa] ²²⁹, тому що він має вигляд коси. У цьому місці хан тримає свій табун, у якому, як кажуть, є до 70 тис. коней.

Тонка Вода [Tinkawoda] ²³⁰ – це протока між суходолом і Косою. Має лише 200 кроків у ширину, і в штиль її можна перейти верхи на конях. Козаки переходять її табором ²³¹, коли йдуть красти коней з ханського табуна, про що ми невдовзі напишемо.

Від Балаклави [Baleclawa] до Кафи берег моря дуже високий і стрімкий. Решта півострова уся низинна. На рівнині у південному напрямі до Ору є багато кочових татарських поселень, поставлених на двоколісних возах на зразок тих, що в Буджаку [Budziak].

Гори Балаклави і Карасу називають горами Баба [Baba] ²³²; з них витікає 7 річок, що зрошують цілий півострів. Усі [гори] повністю покриті лісами.

Над річкою Кабартою [Kabats] ²³³ є виноградники.

Над річкою Салгиром [Sagre] – багато городів і садів.

Протока між Керчю і Таманню не ширша 3–4 французьких льє.

Тамань ²³⁵ – це місто у краю черкесів [Circasaises] ²³⁶, яке належить турку. У цьому містечку є злиденний замок, де /34/ несуть варту приблизно 30 яничарів [hanichares] ²³⁷, так само, як і в Темрюці [Temruk] ²³⁸, де охороняється

\53\

перехід до Азаку [Azak], або Азова [au Zouf] ²³⁹, важливого міста в гирлі річки Дону [Donnais]. На схід від Тамані лежить земля черкесів, котрі є татарами-християнами і вважаються найбільш віруючими.