Таблиця 2.3

РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ МІЖ ТОВАРАМИ РЕАЛІЗОВАНИМИ І ЗАЛИШКОМ НЕРЕАЛІЗОВАНИХ ТОВАРІВ

Показники для розрахунку	Сума, грн
Сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) на початок місяця (сальдо рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати»)	20 000
Сума відображених ТЗВ за місяць (оборот по дебету рахунку 289 «Транспортно-за­готівельні витрати»)	100 000
Разом (рядок 1 + рядок 2)	120 000
Вартість реалізованих протягом місяця товарів за обліковими цінами (оборот по дебету рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»)	600 000
Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рахунку 281 «Товари на складі»)	200 000
Разом (рядок 4 + рядок 5)	800 000
Середній процент ТЗВ (рядок 3 : рядок 6  100)	15 %
Сума ТЗВ, що відноситься до товарів реалізованих (рядок 4  рядок 7 : 100)	90 000
Сума ТЗВ, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів (р5  р7 : 100)	30 000
Разом (рядок 8 + рядок 9)	120 000

Сума ТЗВ, що відноситься до реалізованих товарів, списується з К 289 «Транспортно-заготівельні витрати» на Д 902 «Собівартість реалізованих товарів» (чим коригується покупна вартість реалізованих товарів до фактичної собівартості їх придбання).

Транспортно-заготівельні витрати, що відносяться до залишку нереалізованих товарів, при складанні балансу додаються до залиш­ку цих товарів за обліковими (покупними) цінами (що забезпечує відображення в балансі товарних запасів за фактичною собівартістю їх придбання).

Облік надходження товарів з інших джерел

Товари, що надійшли в торгове підприємство в порядку внеску до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками).

У бухгалтерському обліку здійснюється запис по Д 281 «Товари на складі» і К 40 «Статутний капітал».

Товари, отримані безоплатно від інших юридичних осіб (наприклад, зразки товарів з метою реклами), за справедливою вартістю зараховуються до складу інших доходів від операційної діяльності записом по Д 281 «Товари на складі» і К 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Організація обліку товарних запасів на складах і в бухгалтерії

В оптових підприємствах облік товарів може здійснюватися попартіонним або оперативно-бухгалтерським методом.

При попартіонному методі на кожну партію товарів виписують товарний ярлик, який розміщують при товарах, а на кожне тарне місце стійкою фарбою наносять номер партії. Цей номер в подальшому вказують на всіх видаткових документах, якими оформляють відпуск товарів. На кожну партію товарів відкривають окрему картку. Після кожного запису виводять залишок.

Із закінченням реалізації товарів даної партії в товарному ярлику і в картці підводять загальні підсумки, які разом з товарним звітом здають в бухгалтерію матеріально відповідальними особами.

В бухгалтерії аналітичний облік товарів при попартіонному методі ведуть в порядку аналогічному, як і по місцях зберігання — в окремих картках, що відкриваються на кожну партію товарів. В кінці місяця за даними карток складають оборотну відомість із зазначенням номера партії, кількості тарних місць і вартості товарів і звіряють з даними синтетичного обліку.

Перевагою попартіонного методу зберігання й обліку товарів є те, що при цьому методі забезпечується контроль за строками реалізації товарів кожної партії і виявляють товари, що не користуються попитом споживачів; а також більш оперативно виявляють товарні втрати при зберіганні, оскільки вони встановлюють після реалізації кожної партії товарів.

Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку застосовується при великій номенклатурі товарних запасів на складах і базах оптових підприємств. При цьому методі кількісно-сортовий облік товарів на складах ведуть в картках складського обліку, які відкриваються на кожний номенклатурний номер товарів. Записи в картках здійснюються щоденно матеріально відповідальними особами на підставі прибутково-видаткових документів по надходженню і видатку товарів з виведення залишку після кожного запису (для забезпечення контролю за дотриманням норми запасу).

Бухгалтерія здійснює постійний контроль за правильністю ведення складського обліку товарів щонайменше одного разу на тиждень. В результаті такої перевірки картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно-бухгалтерського обліку. В зв’язку з цим відпадає необхідність вести в бухгалтерії паралельну картотеку аналітичного обліку товарів.

Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється лише в грошовому вимірнику за групами товарів і місцями їх зберігання (матеріально відповідальними особами).

Для ув’язки кількісного складського обліку з вартісним бухгал­терським обліком товарів для кожного складу (матеріально відповідальної особи) відкривають сальдову відомість (або книгу залишків товарів). Ці відомості (книги) кожного першого числа місяця бухгалтерія передає на склади для перенесення в них матеріально відповідальними особами з карток складського обліку залишків кожного виду і сорту товарів на початок нового місяця.

Перевагою оперативно-бухгалтерського методу бухгалтерського обліку товарів є тісний взаємозв’язок між складським кількісним та бухгалтерським вартісним обліком, завдяки чому значно спрощується і прискорюється ведення аналітичного обліку товарів. Бухгалтерія, замість дублювання обліку й складання громіздких сортових оборотних відомостей, має можливість більше зосередити увагу на контролі за якістю ведення складського обліку.

На малих підприємствах при незначній кількості товарів і відсутності складів, замість карток, облік товарів у коморах може вестися в матеріальних звітах, де показуються залишки товарів (за назвами та сортами) на початок місяця, їх надходження і видаток протягом місяця й залишок на кінець місяця. Матеріальні звіти з доданими прибутково-видатковими документами здаються матеріально відповідальними особами в бухгалтерію і після перевірки використовуються для записів у бухгалтерському обліку.

В бухгалтерії аналітичний облік товарів ведеться в картках (або книгах) за кількістю і вартістю, за даними яких у кінці місяця складаються оборотні відомості по аналітичних рахунках та звіряються з даними синтетичного обліку товарів.

При автоматизованому обліку товарів з використанням комп’ютера на підставі даних прибутково-видаткових документів складається машинограма — сортова оборотна відомість, у якій по кожній групі і найменуванню товарів повністю відображаються дані про залишки на початок звітного періоду (в натуральному і грошовому вимірниках), їх надходження, вибуття та залишки на кінець звітного періоду. Машинограми складаються по кожному складу (матеріально відповідальній особі) та оптовому підприємству в цілому. Крім того, в них вводяться дві додаткові графи: норматив запасу і відхилення від норм, що забезпечує автоматич­ний контроль за станом товарних запасів на складах.