lis_test_2012

усі відповіді правильні.

130.Екологічні фактори за П.С. Погребняком поділяють на:

абіотичні, біотичні та антропогенні; космічні та геологічні; природні та штучні; усі відповіді правильні.

131.Чисельність диких тварин у господарстві має бути в межах:

господарської допустимої; оптимальної щільності, яка відповідає ємності мисливських угідь; мінімальної в межах господарства;

залежить від комплексу абіотичних та біотичних чинників.

132.Фактори неживої природи або абіотичні поділяють на три категорії:

кліматичні, едафічні, геологічні; космічні та біотичні; природні та штучні; усі відповіді правильні.

133. Кліматичні фактори включають:

сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті,

аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних

процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;

усі відповіді правильні.

134. Едафічні фактори включають:

сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті,

аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних

процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;

усі відповіді правильні.

135. Геологічні фактори включають:

сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті,

аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо;

250

гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо; усі відповіді правильні.

136. Біотичні фактори включають:

сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті,

аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних

процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності тощо;

вплив трав’яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну та взаємовплив дерев між собою;

усі відповіді правильні.

37. Антропогенні фактори включають:

сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші; фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті,

аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші; гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних

процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;

вплив трав’яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну та взаємовплив дерев між собою;

вплив господарської діяльності, рубки лісу, лісові пали, сінокосіння, випас худоби, сільськогосподарське використання лісових земель та інше.

138.Вперше поділ земної поверхні на зони запропонував:

Г.Ф. Морозов; Г.М. Висоцький; В.І. Вернадський; М.М. Орлов.

139.Найбільшу площу займає лісова зона:

упомірному поясі Північної півкулі;

уПівденній півкулі;

ліси розміщені рівномірно на земній поверхні; всі вищезазначені відповіді не правильні.

140. Горизонтальна зональність та вертикальна поясність лісів пов’язана:

зі зміною величини радіаційного балансу та специфікою режиму тепла та вологі на земної поверхні;

із особливостями рельєфу та гідрології окремих регіонів; із негативним впливом останнього обледеніння; всі вищезазначені відповіді не правильні.

251

відбите.

155. Фотоперіодизм – це:

реакція рослини на добовий ритм радіації, тобто на співвідношення світлого і темного періоду доби і пристосованість до умов існування;

відповідна реакція рослин на освітлюваність; відповідна реакція рослин на короткі хвилі; усі відповіді правильні.

156. Фотоперіод – це:

спадкова риса, реакція рослини на подовження або скорочення світлового дня;

пристосування до умов навколишнього середовища, яке можливо регулювати комплексом лісогосподарських заходів; реакція рослини на ультрафіолетове випромінювання;

усі відповіді не правильні.

157. Автогенні зміни порід:

процес відбувається внаслідок природного розвитку деревної рослинності; внаслідок забруднення навколишнього середовища; стихійного явища; штучного відтворення лісів.

158.Автор таксаційного методу визначення світлолюбності деревних порід:

М.К. Турский та В. Нікольский; Я. С. Медведев;

І. Сурож; І. Візнер;

В.М. Любіменко; Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

159.Автор фотометричного методу визначення світлолюбності деревних порід:

М.К. Турский та В. Нікольский; Я. С. Медведев; І. Сурож; І. Візнер;

В.М. Любименко; Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

254

160.Автори фізіологічного методу визначення світлолюбності деревних порід:

М.К. Турский та В. Нікольский; Я. С. Медведев; І. Сурож; І. Візнер;

В.М. Любименко; Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

161.Автори методу етіолювання (визначення світлолюбності деревних порід):

М.К. Турский та В. Нікольский; Я.С. Медведев; І. Сурож; І. Візнер;

В.М. Любименко; Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

162.Автор анатомічного методу визначення світлолюбності деревних порід:

М.К. Турский та В. Нікольский; Я. С. Медведев; І. Сурож; І. Візнер;

В.М. Любименко; Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

163.Тіньовитривалість за П.С. Погребняком – це:

здатність деревної породи зберігати відносно високу активність фотосинтезу в умовах затінення;

здатність деревної породи зростати тільки в умовах значного затінення; здатність деревної породи рости тільки у другому та третьому ярусах; всі вищезазначені відповіді не правильні.

164.Покращання світлового режиму в лісових насадженнях шляхом поступового зрідження деревостанів сприяє:

світловому приросту рослин; підвищенню урожаю насіння;

активізації процесів природного поновлення; усі відповіді правильні.

165.Максимум фотосинтезу спостерігається за температурного режиму:

25-30ºC;

255

5ºC і більше;

45-50 ºC;

будь-якої позитивної температури.

166.Процес асиміляції у деревних порід припиняється за температури:

25-30ºC;

5ºC і більше;

45-50 ºC;

будь-якої позитивної температури.

167.Процес асиміляції у деревних порід починається за температури:

25-30ºC;

5ºC і більше;

45-50 ºC;

будь-якої позитивної температурі.

168.Ріст пагонів та листя починається за температури:

вище 0ºC;

при 6ºC; 20-25 ºC;

будь-якої позитивної температури.

169.Розкриття бруньок відбувається за температури повітря:

вище 10ºC і ґрунту – вище 5ºC;

20-25 ºC;

будь-якої позитивної температури; всі вищезазначені відповіді не правильні.

170.Крайні високі температури спричиняють:

опал кореневої шийки, опік кори стовбура, опік листя; витискання сіянців та саджанців із ґрунту, морозобійні тріщини; обмерзання квітів і зав’язі, обмерзання листя і пагонів крони; усі відповіді не правильні.

171. Під впливом лісу температурний режим повітря і ґрунту:

не змінюється; значно погіршується, наприклад, температурні екстремуми проявляються більш різко;

значно покращується, наприклад, крайності температур в лісі згладжуються: мінімуми і максимуми проявляються менш різко;

всі вищезазначені відповіді правильні.

256

172.Основна причина труднощів відновлення ялини на лісовій галявині або невеликій вирубці:

неродючі ґрунти; затінення від стіни лісу; нестача вологи; різкі зміни температур.

173.Сніг весною розтає швидше:

уялиннику, повнота 0,9;

уберезняку, повнота 0,9; 7Ял3С, повнота 0,8;

усосняку, повнота 0,9.

174. Фітоклімат лісостанів – це:

клімат лісостанів, обумовлений біоекологічними особливостями деревних порід, складом і формою деревостанів, їх густотою, зімкнутістю, повнотою, висотою, ярусністю, а також параметрами рельєфу; клімат будь-якої ділянки, в тому разі й не вкритою лісом; атмосферні умови в середовищі поширення рослин; усі відповіді правильні.

175.Вміст кисню в складі сухого повітря становить:

21%;

78%;

0,03%;

0,007%.

176.Вміст азоту в складі сухого повітря становить:

21%;

78%;

0,03%;

0,007%.

177.Вміст вуглекислого газу в складі сухого повітря становить:

21%;

78%;

0,03%;

0,007%.

178.Суха маса дерев складається із вуглецю на:

10-20%;

40-50%;

80-90%;

100%.

179.Основні джерела вуглекислоти у лісі – це:

257

лісова підстилка; дихання рослин, тварин і людини; лісові пожежі; інші джерела.

180.Причиною помітного зниження концентрації вуглекислоти у вертикальному напрямі у лісі є:

споживання листям вуглекислоти для асиміляції вуглецю; дифузія за вертикальним профілем; горизонтальні потоки повітря; інші причини.

181.Вміст вуглекислого газу регулювати:

не можливо, тому що цей процес не піддається контролюванню; можливо прискоренням розкладу лісової підстилки; можливо за допомогою санітарних рубок; усі відповіді правильні.

182.Деревні породи, які сильно пошкоджує блискавка:

тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи; липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;

вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза; всі вищезазначені відповіді не правильні.

183.Деревні породи, які середньо пошкоджуює блискавка:

тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи; липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;

вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза; всі вищезазначені відповіді не правильні.

184.Деревні породи, які мало пошкоджуює блискавка:

тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи; липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;

вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза; всі вищезазначені відповіді не правильні.

185.Позитивний вплив вітру на ліс:

вітровал та бурелом; збільшення транспірації за швидкості вітру 5м/сек і більше;

за швидкості вітру 2-3м/сек. спостерігається висока продуктивність фотосинтезу;

258

обпилення та розсівання насіння багатьох деревних порід.

186.Зниження швидкості вітру перед лісом спостерігається на відстані:

10 висот деревостану;

20-25 висот деревостану; не спостерігається; усі відповіді не правильні.

187.Зниження швидкості вітру за лісом спостерігається на відстані:

10 висот деревостану;

20-25 висот деревостану; не спостерігається; усі відповіді не правильні.

188.Ефект зниження швидкості вітру лісовими насадженнями використовують:

під час виконання рубок догляду; у полезахисному лісорозведенні;

у лісової фітопатології та ентомології; усі відповіді не правильні.

189.Джерелом вологи для рослин є:

атмосферні опади; конденсаційні опади; підґрунтові води; ґрунтова волога; усі відповіді правильні.

190.У лісовому ґрунті для рослин доступною є:

гравітаційна вода; капілярна вода;

вода у вигляді плівки (адсорбована); гігроскопічна вода.

191.Потреба деревних рослин до вологи – це:

кількість вологи, яка потрібна рослині для забезпечення підтримки тургору тканин, нормального ходу фізіологічних процесів, захисту від перегріву, обміну речовин між різними органами рослини тощо;

відношення деревних рослин до ступеня зволоження місцеоселення, тобто здатність отримати необхідну кількість вологи з ґрунту за тих чи інших умов;

кількість вологи, що використовує рослина кожного дня; усі відповіді правильні.

192. Вибагливість деревних рослин до вологи – це:

259