lis_test_2012
.pdf293. У норки американської вагітність триває:
28 діб плюс латентний період;
63 доби плюс латентний період;
90 діб; найчастіше 365 діб разом із латентним періодом;
34 – 78 діб залежно від тривалості латентного періоду.
294.Вагітність триває: у разі літнього парування 271 – 284 доби, весняного парування 365 діб, зимового парування 420 – 450 діб у тварини:
видра; норка американська;
куниця лісова; бобер; борсук.
295.Визначте поведінку єнотоподібного собаки на полюванні:
хода біль-менш пряма; хода петляюча;
характерні довгі стрибки в різні боки; всі відповіді не правильні.
296.Визначте поведінку вовка на полюванні:
хода біль-менш пряма; хода петляюча;
характерні довгі стрибки в різні боки.
297.Тварина, яка взимку більшість часу полює під снігом:
горностай; куниця кам’яна; куниця лісова;
єнотоподібний собака.
298.Хижі птахи середнього розміру для будівництва свого гнізда використовують гнізда:
лелеки; дрозда рябого;
дрозда чорного; сороки.
299.Не відлітає взимку на південь:
пугач; болотяна сова; вухата сова;
сіра сова звичайна.
160
300.Будує гніздо схоже на рукавичку:
синиця велика; синиця ремез; дрозд рябий; дрозд чорний; іволга.
301.Тіло комахи складається з відділів:
голова, крила, черевце; голова, груди, черевце; голова, груди, ноги; голова, груди, ноги, черевце; крила, груди, ноги, черевце.
302.Розвиток комах, згідно з яким вони проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго, називають:
періодичність; линяння; неповне перетворення; поетапність;
повне перетворення.
303.Існування кількох морфологічних форм одного виду, що розрізнюються за зовнішністю, називають:
мімікрія; мономорфізм; поліморфізм; груповий ефект.
304.Діапаузу, що забезпечує проходження за рік лише однієї генерації, називають:
факультативна; однорічна; облігатна;
жодна відповідь не забезпечує даної умови.
305.Для кожного з видів комах існує температурний режим, якому даний вид надає перевагу. Він може бути різний для кожної стадії в різні періоди життєвого циклу та залежить від навколишніх умов. Такі температури отримали назву:
термічний преферендум (оптимум); верхня та нижня летальна зони; зона вітрифікації; сублетальні зони; термічний поріг розвитку.
161
306.Один із регуляторів сезонного розвитку комахи, особливо під час активації діапаузи, є:
фотоперіод (або тривалість дня); опади; гідротермічний коефіцієнт; вітер.
307.У період харчування найчастіше ласує рибою:
вовк; лисиця;
єнотоподібний собака; борсук; лісова куниця.
308.У період харчування найчастіше ласує жабами:
вовк; лисиця;
єнотоподібний собака; ласка; кам’яна куниця.
309.Діапауза у соснового шовкопряда відбувається на стадії:
яйця; гусениці;
лялечки (кокон; імаго;
розвиток відбувається без проходження діапаузи.
310.Представника родини листовійки, гусениці якого вгризаються в жолуді, пошкоджують їх із середини до вересня та опадають разом із ними, після чого заляльковується у підстилці, називають:
ясеневий довгоносик; жолудевий довгоносик; жолудева плодожерка; букова плодожерка.
311.Діапауза у звичайного соснового пильщика відбувається на стадії:
яйця; гусениці;
лялечки (кокон; імаго;
розвиток відбувається без проходження діапаузи.
162
312.Тривалість розвитку генерації травневого хруща в Україні:
1-2 роки;
2 роки;
3-4 роки;
5 років.
313.Граки і сірі ворони можуть заразитися круглими червами, що живуть у них у трахеї, якщо з’їдять:
заражених слимаків; заражених травневих хрущів; заражених дощових черв’яків; заражену гусінь метеликів.
314.Личинки східного травневого хруща живляться:
листям; деревиною;
кореневою системою рослин; іншими личинками.
315.До стовбурових шкідників відносять комах:
звичайний сосновий пильщик; вершинний короїд; сосновий шовкопряд; кільчастий шовкопряд.
316.До стовбурових шкідників відносять комах:
тутовий шовкопряд; дубова златка; соснова совка; березовий шовкопряд.
317.До стовбурових шкідників відносять комах:
великий сосновий лубоїд;
зелена дубова листовійка; сосновий довгоносик; зимуючий пагонов'юн.
318. Великого соснового лубоїда можна зустріти:
унижній частині стовбура;
уверхній частині стовбура;
усередній частині стовбура;
угілках дерева;
укоріннях дерева.
163
319.Малого соснового лубоїда можна зустріти:
у нижній частині стовбура; у верхній частині стовбура; у середній частині стовбура; у гілках дерева; у коріннях дерева.
320.Дерево у лісовій зоні України, де можна зустріти найбільшу кількість видів комах:
дуб черещатий; софора японська; бархат амурський; катальпа.
321.Дерево у лісовій зоні України, де можна зустріти найбільшу кількість видів комах:
гледічія; катальпа; черемха маака; бук.
322.Дерево у лісовій зоні України, де можна зустріти найбільшу кількість видів комах:
бархат амурський; верба козяча; черемха маака; мильне дерево.
323.Комаха, яка залишає на внутрішньому шарі кори ходи правильної геометричної форми – це:
малий їздець; кільчастий шовкопряд; сосновий довгоносик; жук типограф.
324.Метелик, личинка якого харчується листям дерев:
мінливець малий; підсрібник габовий; очняк степовий; синявець кримський.
325. Метелик, личинка якого харчується листям дерев:
синявець могильний; махаон; подалірій; головчак кома.
164
326.Типова для лісової зони жаба:
їстівна; трав’яна; озерна; ставкова.
327.В Україні прудка жаба найбільше поширена:
у лісах Криму; у лісах Полісся;
у заплавних лісах Дніпра;
у заплавних лісах Сіверcького Дінця; у лісах Закарпаття.
328.Грак – перелітний птах:
так, він восени відлітає до Африки; так, він восени відлітає до Південно-Західної Азії;
так, він восени відлітає до Середньої Азії; ні, восени він поступово відкочовує на декілька сотен кілометрів; ні, це осілий птах.
329. Жирове тіло комах виконує функцію:
захищає внутрішні органи від механічних пошкоджень; запасає поживні речовини; накопичує продукти розпаду; всі відповіді правильні.
330.Стьожаком широким можуть заразитися:
лось; козуля;
олень благородний; ведмідь; бобер.
331.Личинки мармурового хруща живляться:
листям; квітками; деревиною; лубом; корінням.
332.Розвиток комах, згідно з яким вони проходять стадії яйця, личинки та імаго називають:
періодичність; линяння; неповне перетворення; поетапність;
неповне перетворення.
165
333.Під епікутикулою у комах знаходиться:
екзокутикула; ендокутикула; гіподерма; епідерміс; м’язи.
334.Під екзокутикулою у комах знаходиться:
епікутикула; ендокутикула; гіподерма; епідерміс; м’язи.
335.Під ендокутикулою у комах знаходиться:
епікутикула; екзокутикула; гіподерма; епідерміс; м’язи.
336.Під гіподермою у комах знаходиться:
епікутикула; екзокутикула; ендокутикула; епідерміс; м’язи.
337.Прагнення заглибитися в ґрунт у комах – це:
позитивний фототаксис; позитивний хемотаксис; негативний гідротаксис; позитивний термотаксис; позитивний геотаксис.
338.Прагнення рухатись до світла у комах – це:
позитивний фототаксис; позитивний хемотаксис; негативний гідротаксис; позитивний термотаксис; позитивний геотаксис.
166
339.Рух до менш вологого місцеперебування у комах – це:
позитивний фототаксис; позитивний хемотаксис; негативний гідротаксис; позитивний термотаксис; позитивний геотаксис.
340.Рух у напрямі джерела хімічного подразника у комах – це:
позитивний фототаксис; позитивний хемотаксис; негативний гідротаксис; позитивний термотаксис; позитивний геотаксис.
341.Прагнення до місцеперебування з підвищеною температурою у комах – це:
позитивний фототаксис; позитивний хемотаксис; негативний гідротаксис; позитивний термотаксис; позитивний геотаксис.
342.У період постембріонального розвитку комахи проходять зміни, сукупність яких називають:
метаморфоз; життєвий цикл; фаза розвитку; перетворення.
343.Спеціальне пристосування в життєвому циклі організму за несприятливих умов навколишнього середовища, що характеризується станом фізіологічного спокою та забезпечує синхронізацію життєвого циклу в помірному кліматі, називають:
заціпеніння; анабіоз; діапауза;
фізіологічна пауза.
344.Можливість виду комах заселяти різноманітні місцеперебування називають:
екологічна можливість; інтродукція; розселення; міграція;
екологічна валентність.
167
345.Тварин, що живляться рослинною їжею, називають:
зоофаги; фітофаги; детрітофаги; сапрофаги; некрофаги.
346.Тварин, що живляться тваринною їжею, називають:
зоофаги; фітофаги; детрітофаги; сапрофаги; некрофаги.
347.Тварин, що живляться мертвими тваринами, називають:
зоофаги; фітофаги; детрітофаги; сапрофаги; некрофаги.
348.Організми, що живляться мертвими органічними речовинами, називають:
зоофаги; фітофаги; детрітофаги; сапрофаги; некрофаги.
349.Організми, які живляться відмерлими рослинами та їх залишками, називають:
зоофаги; фітофаги; детрітофаги; сапрофаги; некрофаги.
350.Стійкі, різного роду близькі взаємовідносини організмів різних видів, які вигідні для обох видів, називають:
мутуалізм; симбіоз; коменсалізм; паразитизм; хижацтво.
168
351.Однобічно вигідне використання одним організмом іншого як джерело живлення та середовище перебування частини свого життєвого циклу, називають:
мутуалізм; симбіоз; коменсалізм; паразитизм; хижацтво.
352.Однобічно вигідне використання одним організмом іншого організму, за якого жертва одразу гине після нападу, називають:
мутуалізм; симбіоз; коменсалізм; паразитизм; хижацтво.
353.Однобічно вигідне використання одним організмом іншого організму, за якого другому організму байдужу до цього, називають:
мутуалізм; симбіоз; коменсалізм; паразитизм; хижацтво.
354.До якої ланки у ланцюгах живлення можна віднести фітофагів:
продуценти; консументи 1 порядку; консументи 2 порядку; консументи 3 порядку;
редуценти, або деструктори.
355.До якої ланки у ланцюгах живлення можна віднести детрітофагів:
продуценти; консументи 1 порядку; консументи 2 порядку; консументи 3 порядку;
редуценти, або деструктори.
356.Зміна кількості та щільності особин на сьогодні позначають як:
градація; масове розмноження;
динаміка популяції; зміни чисельності популяції; структура популяції.
169