Міністерство аграрної політики і продовольства України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

кафедра плодоовочівництва

і зберігання

Курсова робота

на тему:

ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ОГІРКА В УМОВАХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виконала: студентка 5к., 4гр.

агрономічного факультету

БОНДАРЕНКО Аліна

Перевірив: Романов О.В.

Харків – 2011

Зведена відомість інформації для виконання курсової роботи

1. Область Луганська

2. Район Троїцький

3. Господарство «Елітне»

4. Овочева рослина Огірок

5. Сорт Самородок

6. Попередник Бобові

7. Площа, га 10

8. Урожайність, т/га 111,5

9. Тип грунту (бонітет, ціна бала) чорнозем типовий середньо гумусний глинистий, бонітет 72 бала, ціна бала - 323

10. Вміст гумусу, % 6,1

11. Глибина розрахункового шару ґрунту для визначення вмісту NPK, см 0-30

12. Вміст у грунті: гідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію, мг/100г грунту N 10; P₂О₅ 31; K₂О 14

13. Глибина залягання грунтової води, см 300

14. Річні опади, мм 228,77

15. Коефіцінт використання опадів 0,8

16. Тривалість вегетаційного періду, діб 87

17. Кількість опадів за вегетаційний період, мм 144,6

18. Сума активних температур t>10 ⁰C 2880-3037

19. Надходження ФАР за вегетацію кДж/см² 99,0

20. Коефіцієнт використання ФАР, % 1,0

План виконання курсової роботи

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МОРФОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ ВРОЖАЙНОСТІ ОГІРКА ОГІРКА ЗА РІЗНИХ УМОВ

2.1. Визначення потенційно можливості врожайності огірка

2.2. Визначення дійсно можливої врожайності огірка за вологозабезпеченістю

2.3. Визначення дійсно можливої врожайності огірка за бонітетом ґрунтів

2.4. Визначення дійсно можливої врожайності огірка балансовим методом

2.5. Визначення кліматично забезпеченої врожайності огірка

2.6. Визначення технологічно та ресурсозабезпеченої врожайності огірка

РОЗДІЛ 3. АНАІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЗАПРОГРАМОВАНОГО ВРОЖАЮ

3.1. Місце у сівозміні

3.2. Система обробітку ґрунту

3.3. Сорти та гібриди огірка

3.4. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив на заплановану врожайність

3.5. Підготовка (обробка) насіння до сівби, строки, способи сівби (висадки), схеми розміщення, густота рослин та норма висіву

3.6. Визначення зрошувальної і поливної норми

3.7. Збирання врожаю

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Огірок – (Cucumis sativus L.) належить до родини гарбузових (Cucurbitaceae).

Походить з тропічної та субтропічної Південно-Східної Азії. В Індії та Китаї він був поширений за 3 тис. років до н.е.

Із Азії в III-IV ст. до н.е. ця рослина через Персію та Афганістан і Малу Азію проникла до Греції та інші європейські країни. Стародавні римляни цілий рік вирощували огірок у відкритому ґрунті і парниках та солили їх в кадках. В ті часи огірок вирощували в ящиках на колесах, щоб легко і швидко повертати рослини до сонця.

На слов’янську землю огірок завезений із Візантії. На Русі найстародавнішим місцем виробництва огірків був Суздальський, де зародилися в Х –ХІ ст. найстаріші місцеві сорти Муролівський та В`язниковський.

Однак широке розповсюдження огірок отримав в Росії та Україні лише в XVI-XVII ст. Петро І видав в 70-ті роки XVI ст. наказ, в якому відмічалось про створення двох крупних овочівницьких господарств в підмосковному селі Ізмайлово.

В наш час огірок як овочева рослина доволі широко поширений у світі. Північна межа вирощування огірка у відкритому ґрунті досягає середньої частини Швеції і Норвегії, південних районів Канади. Теплична ж рослина огірка практично поширена всюди.

Найбільше у світі огірок вирощують в Російській Федерації та Україні, під посіви якого відводиться біля 120 тис. га землі (10-12% загальної площі посіву овочевих). В захищеному ґрунті він займає 70% площі.

Огірки являються продуктом масового споживання. Харчова цінність їх невелика. Однак вони в свіжому і переробленому вигляді мають не лише високі смакові якості, але і багатьма харчовими і лікувальними якостями.

Огірки здатні накопичувати рідину. По кількості органічної води (95-97%) вони на першому місці. В мілких плодах (пікулях) води менше і відносно більше сухої речовини, тому вони смачніші.

Плоди містять від 3 до 5% сухої речовини, в тому числі 2-2,3% цукрів, 0,8-1% азотистих речовин (в основному 65% білків), 0,1% жирів, 0,5-0,7% харчових волокон. Глюкоза та фруктоза складають половину сухої речовини, сахароза – в дуже невеликій кількості або зовсім відсутня.

Середня кількість енергії, яке отримує організм при споживанні 100г огірків, складає 63кДж.

Вітамінів у плодах огірка небагато. Аскорбінова кислота сконцентрована насамперед в зеленій шкірочці плодів (до 40-60мг). Присутні також провітамін А, вітаміни В₁, В₂, Р, В₆, РР, В₃ та В₉. Каротин знаходиться головним чином у шкірочці, поряд з ксантофілом та хлорофілом. Із овочевих рослин огірок найбільш багатий біотином і бідний на фолієву кислоту. Остання міститься лише у свіжих плодах.

Огірки відносяться до харчових продуктів із групи «мінімум енергії – максимум біологічної цінності». Споживання їх визнано необхідним у раціональному харчуванні.

РОЗДІЛ 1. МОРФОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

Огірок – рослина однорічна, трав’яниста з довгим (до 200см), полеглим, гіллястим, чотирьох-п`ятигранним опушеним стеблом і багатьма пагонами першого порядку. На стеблах огірків знаходяться прості вусики, життєва форма його – ліана.

Корінь огірка – стрижневий і розгалужений, основна маса якого розміщена в орному шарі ґрунту (до 30см). На зрошуваних землях – до 60см і в діаметрі – до 80см.

Сім’ядолі огірка еліпсовидної форми , зеленого забарвлення. Листя черешкове, серцеподібне, цільні, великі, трьох - та п’яти лопатні, розміщені почергово, п’ятикутної форми.

Огірок відноситься до перехреснозапильних рослин. На одній і тій же рослині, але в різних вузлах знаходяться чоловічі та жіночі квіти. Чоловічі квіти зібрані в суцвіття – щиток, що розміщується в листкових пазухах.

Якщо на рослині з’являються лише чоловічі квіти (пустоцвіти), це значить, що посів був проведений свіжим непрогрітим насінням або огірок розміщений у затіненому місці, або посіви сильно загущені, або у ґрунті надлишок азоту.

Плід у огірка – ягода з трьома – п’ятьма насіннєвими камерами, споживається в їжу недозрілими.

Форма і розмір плоду дуже різноманітні. Більшість районованих сортів мають зеленці овальної і видовженої яйцевидної форми. Довжина плоду огірка коливається в технічній стиглості від 3 до 18см, а в біологічній – до 25см.

В плоді огірка міститься від 100 до 400шт. і більше насіння. Воно крупне, продовгувате, плоске, яйцеподібні з гострими краями, жовтувато-білі. Довжина насіння коливається від 7 до 16мм.

Рослина огірка – скоростигла. При сприятливих умовах сходи з’являються на п’ятий-сьомий день після посіву, перший справжній листок – на п’яту-шосту добу після з’явлення сходів. Через 8-10діб після першого з’являється листок. Цвітіння ранньостиглих сортів починається через 30-40діб після появи сходів, у середньо – та пізньостиглих – 45-70діб. Технічна стиглість плодів з часу запліднення квітів у скоростиглих сортів наступає через 8-10діб, у середньо – та пізньостиглих – через 11-12діб.

Огірок – рослина дуже тепло вимоглива, ростові процеси проходять при температурі +14,5…+42^оС. Оптимальною для росту та розвитку рослин є денна температура +25…+30^оС, а нічна - +15…+18^оС. Насіння проростає при температурі +10…+12^оС, ріст листя та плодів при температурі +15…+16^оС. При падінні температури нижче +10^оС сходи зупиняються в рості, жовтіють і загнивають.

Найбільш інтенсивно ріст огірка спостерігається в інтервалі температур повітря від +20 до +30^оС. Огірок краще росте, якщо температура ґрунту дещо вище за температуру повітря.

Огірок – надзвичайно вологовимоглива рослина. Його плоди містять до 96% води. Критичні періоди у вологозабезпеченні огірка наступають при проростанні насіння, появі сходів, появі 2-3 листків і плодоношенні. Розміщення основних коренів у швидко всихаю чому верхньому шарі ґрунту (до 30см), висока вимогливість огірка до вологості повітря і ґрунту вимагають частих поливів, особливо в період формування плодів плодоношення рослин.

Огірок – світло вимоглива рослина, позитивно реагує на підвищення освітленості до рівня і за походженням відноситься до рослин короткого дня. При вирощуванні рослин на вкороченому дні (10-12год) у більшості традиційних сортів збільшується врожай, прискорюється розвиток. При подовженні світлового дня до 16год затримується початок плодоношення і врожай знижується.

Великий вплив на активність фотосинтезу огірка (поряд з температурою повітря і інтенсивністю радіації) має рівень споживання листя діоксидом вуглецю. Вуглець являється однією з основних частин сухої речовини рослини, який споживається із повітря у вигляді вуглекислоти (СО₂). Оптимальна концентрація діоксиду вуглецю в повітрі для огірка складає 0,3-0,6%. Процес фотосинтезу при такій концентрації протікає більш інтенсивно.

Огірок добре росте на окультурених, багатих гумусом, легких і середніх суглинках з високим вмістом поживних речовин в легкозасвоюваній формі. Такими ґрунтами можуть бути окультурені дерново-підзолисті, нейтральні дерново-лугові ґрунти, сірі лісові, вилугувані чорноземи.

Найбільш сприятлива кількість гумусу в ґрунті для огірка 3,4%. Огірок краще за все розвивається при слабокислій або нейтральній реакції середовища, яка на мінеральних ґрунтах складає рН 6,4-7. Надлишкова кислотність ґрунту негативно впливає на ріст огірка. Рівень ґрунтових вод не повинен бути високим (не менше 2,5-3м від поверхні). Холодні ґрунти затримують ріст коренів, споживання води і поживних речовин. У зв’язку з цим технологія вирощування суттєво змінюється. На холодних ґрунтах огірок вирощують на утеплених грядках, а на теплих (піщаних) – в борознах.

Районовані сорти і гібриди

1.Льоша F₁. Селекції Донецької дослідної станції ІОБ УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2003 р. Стійкий проти пероноспорозу і бактеріозу, не уражується звичайною мозаїкою. Плоди не схильні до пожовтіння навіть при переростанні, довго зберігають товарність, високо транспортабельні. Урожайність без обробки фунгіцидами 271-449 ц/га.

2.Лялюк F₁. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1995 р. Універсального використання. Відзначається інтенсивною віддачею урожаю і встигає сформувати його до масового поширення переноспорозу. Протягом 7-10 днів зберігає високу товарність плодів (85-90%). Урожайність 300-380 ц/га (за першу декаду плодоношення – 100 ц/га). Товарність 95-98%.

3. Самородок F₁. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2002 р. Універсального використання. Стійкі проти пероноспорозу, бактеріозу, борошнистої роси. Урожайність 280-290 ц/га, за першу декаду плодоношення 65-85. Товарність 94%. Плоди транспортабельні. Протягом 5-7 днів зберігають товарність.

4. Сєвєрянин. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1996 р. Універсального використання. Посухостійкі. Урожайність до 400 ц/га. Віддача раннього врожаю інтенсивна (за першу декаду плодоношення – 80-100 ц/га). Плоди більше тижня зберігають товарність. Відносно стійкий проти бактеріозу і нестійкий – проти пероноспорозу.

5. Смак F₁. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2002 р. Стійкий проти пероноспорозу, бактеріозу, борошнистої роси. Товарність 91%. Урожайність 330-340, за першу декаду плодоношення – 110 ц/га. Тривалість зберігання зеленця – до 10 днів. Плоди транспортабельні.

6. Джерело. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999 р. Універсального походження. Сорт інтенсивного типу, стійкий проти пероноспорозу і бактеріозу, порівняно холодостійкий. Урожайність 300-350 ц/га при вирощуванні без застосування фунгіцидів, за першу декаду плодоношення – 60-80 ц/га.

7. Водограй F₁. Селекції Донецької дослідної станції ІОБ УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001 р. Універсального використання. Стійкий проти пероноспорозу і бактеріозу, не уражується звичайною мозаїкою. Плоди не схильні до пожовтіння навіть при переростанні. Урожайність без обробки фунгіцидами 330-390 ц/га, рання – 160 ц/га.

8. Гладківський. Селекції Донецької дослідної станції ІОБ УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2000 р. Стійкий проти огіркової мозаїки, середньостійкий проти пероноспорозу та бактеріозу. Потребує частих збирань. Урожайність 220-240 ц/га при вирощуванні без застосування фунгіцидів.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ ВРОЖАЙНОСТІ ОГІРКА ОГІРКА ЗА РІЗНИХ УМОВ