4. Захист цукрових буряків від шкідників

4.1 Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників

Організація сучасного захисту рослин від шкідливих організмів ґрунтується на системному принципі. Ефективність різних методів захисту рослин та їх роль у системі з часом істотно змінюється.

Сучасні способи і засоби захисту рослин охоплюють такі методи:

- агротехнічний – використання агрозаходів, спрямованих на підвищення продуктивності рослин, як чинника, що змінює умови життя шкідливих організмів;

- селекційно–генетичний – створення і впровадження сортів і гібридів сільськогосподарських культур, генетично захищених від шкідників, збудників хвороб та бур’янів;

- біологічний – використання паразитичних або хижих тварин (комах, кліщів, птахів),а також мікроорганізмів – збудників хвороб комах для обмеження розмноження шкідників;

- біотехнічний – використання особливостей хімічної комунікації комах, біохімічних механізмів їх розвитку і генетичних закономірностей відтворення;

- ентомологічний карантин рослин – комплекс заходів, спрямованих на запобігання завезенню й проникненню в країну з-за кордону нових видів шкідників;

- хімічний – застосування отруйних для шкідників речовин,які потрапляючи різними шляхами в організм шкідливих об’єктів, спричинюють їх загибель.

Організаційно – господарський метод.

1. При вирощуванні цукрових буряків важливе значення має правильне побудова сівозмін та розміщення в них культури відповідно до схем, прийнятим в кожному регіоні. Розміщувати посіви буряків необхідно не ближче 500 м від торішніх свекляніщ.

2.Складання робочих планів заходів щодо захисту цукорових буряків від шкідливих організмів, в яких передбачається необхідність господарства в пестицидах, апаратурі і робочій силі. Завчасно своечасне придбання необхідних засобів і апаратури. Обучення робочих санітарним правилам і техніці безпеки при роботі з пестицидами, правильному поводженню з апаратурою.

3. Моніторинг протягом вегетаційного періоду за шкідливими фітофагами і їх ентомофагами супроводжується обліками чисельності шкідників. (Фадеева, 1981)

Агротехнічний метод - Мета агротехнічних заходів з вирощування тієї чи іншої культури – сприяння стриманню найбільшої продуктивності сільськогосподарських рослин шляхом поліпшення родючості ґрунту та підвищення стійкості посівів проти шкідливого впливу негативних чинників. Захисна функція агротехнічних заходів виявляється у запобіганні інтенсивного розмноженню багатьох шкідливих організмів, а також реалізації сортових властивостей стійкості рослин та конкурентної спроможності їх у використанні поживних елементів і вологи. Головну роль у створенні несприятливих для життєдіяльності шкідливих організмів та управлення динамікою їх популяцій відіграють насамперед вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах, обробіток ґрунту, удобрення, зрошення, підготовка насіння, строки сівби. Вплив цих заходів потрібно враховувати в сучасному інтегрованому захисті тієї чи іншої культури.

Фізико – механічний метод.

Фізико-механічні засоби широко використовуються у боротьбі з шкідниками та хворобами в плодових і ягідних насадженнях. У багатьох випадках вони трудомісткі і проводяться вручну. До фізико-механічних засобів належать також заходи механічного знищення осередків шкідливих організмів у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур, а також проміжних рослин-живителів. З фізичних явищ у захисті рослин можливе також використання приваблювальної або відлякувальної дії звукових коливань тощо. (Ольховська-Буркова, 1990)

Селекційно-генетичний метод один із найефективніших і надійних методів захисту рослин, а саме виведення генетично захищених від шкідників і хвороб сортів та гібридів сільськогосподарських культур, які здатні тривалий період регулювати чисельність шкідливих організмів. Використання стійких сортів радикально впливає на обсяг застосування пестицидів і сприяє оздоровленню довкілля.

Біологічний метод ґрунтується на використанні живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності з метою зменшення чисельності та шкодо чинності шкідливих організмів і створення сприятливих умов для діяльності корисних видів у агроценозах.

Біологічний метод полягає у використанні для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів, гербофагів, антагоністів), продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, феромонів, ювеноїдів, біологічно активних речовин) та ентомопатогенних мікроорганізмів з метою зменшення їх чисельності та шкодочинності і творення сприятливих умов для діяльності корисних видів у агробіоценозах, тобто застосування “живого проти живого”. Позитивним фактором у застосуванні біологічного методу є його екологічність. Біологічні засоби можна використовувати без обмеження кратності застосування, в той час як кількість обробок рослин хімічними пестицидами суворо регламентована. Біологічний метод захисту рослин — сучасна фундаментальна прикладна галузь знань, головною метою якої є отримання високоякісної екологічної продукції і збереження природного різноманіття сільськогосподарських культур. Біологічний захист рослин ґрунтується на системному підході, комплексній реалізації двох основних напрямків: збереження і сприяння діяльності природних популяцій корисних видів (ентомофагів, мікроорганізмів), самозахисту культурних рослин в агробіоценозах та поновлення агробіоценозів корисними видами, яких в них не вистачає або тих, які відсутні.

Принциповою відміною біологічного методу захисту рослин від будь –якого іншого є використання саме першого напрямку, який здійснюють, застосовуючи біологічні препарати, способами сезонної колонізації, інтродукції та акліматизації зоофагів і мікроорганізмів. (Бондаренко, 1978)

Біотехнічний методспрямований на розроблення й застосування нових засобів захисту рослин, що ґрунтуються на використанні біологічно-активних речовин, які забезпечують руст і розвиток комах та передавання інформації між організмами. За механізмами дії біотехнічний метод можна розподілити на 3 групи: 1) регуляція поведінки комах; 2) порушення росту і розвитку комах; 3) порушення генетичної структури популяцій комах.

Ентомологічний карантин рослин включає в себе основні завдання:

-охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об’єктів;

- своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація карантинних об’єктів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де їх немає;

- здійснення державного контролю за дотримання особливого карантинного режиму проведення заходів щодо карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні під карантинних об’єктів.

Хімічний метод.

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням. (Субін, 2004)

Хімічний метод ґрунтується на застосуванні отруйних речовин, які потрапляючи в організм комах, спричинюють їх загибель.

Переваги хімічного методу:

• Висока ефективність економічність і швидкодійність;

• Багаторазова окупність.

Недоліки:

• Отруйність інсектицидів для людей і теплокровних тварин;

• Залишки в рослинних і тваринних продуктах;

• Порушення біоценотичних взаємовідносин;

• Поява резистентних популяцій шкідливих організмів;

• Негативні генетичні наслідки, особливо в регіонах інтенсивного застосування пестицидів.

В останні десятиріччя хімічний метод захисту рослин зазнав істотних змін у бік екологізації. Головною відмінністю є оптимізація його на основі критеріїв доцільності застосування інсектицидів з урахуванням охорони довкілля. (Байдик та ін., 2005)

Карантин рослин – це здійснення державного контролю за дотриманням особливого режиму проведення заходів щодо карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних об’єктів. (Байдик, 2005)