людинно-машинна взаємодія / HCI_Labs / HCI_lab6

Лабораторна робота №6

Тема: Проектування моделі користувача

Мета: Ознайомитися з принципами побудови взаємодії в людино-

машинній системі на основі моделі користувача (МК). Навчитися створювати узагальнені МК на основі характеристик користувача.

Теоретичні відомості

Роль моделі користувача в КС

Практично будь яка інформаційна система орієнтована на взаємодію з людиною. Навіть системи які не мають власного людино-машиного інтерфейсу, все одно взаємодіють з людиною за рахунок сторонніх програм.

Кожна інформаційна система має на меті автоматизацію того чи іншого процесу в житті людини, а отже, їх взаємодія є невід’ємною складовою функціонування. Кожна ІС тим чи іншим чином орієнтована на користувача,

тобто намагається бути найбільш відкритою та зрозумілою для людини.

Теж саме стосується ІС із власним людино-машииним інтерфейсом. Для таких систем взаємодія з людиною є не менш важливим процесом ніж безпосереднє виконання поставлених задач. Адже від якості взаємодії залежить загальна продуктивність роботи всієї системи. Чим більш функціонально є система, тим більш насиченим є її інтерфейс. Це безумовно призводить до підвищення складності взаємодії з цією системою, тому що людині оператору стає необхідним затрачувати час на вивчення структури інтерфейсу, його налаштування тощо. Розробники інтерфейсів намагаються,

за допомогою різних методик, розробити структуру інтерфейсу яка могла би підійти будь якому користувачу. Але це є практично неможливим, оскільки кожна людина має своє власне бачення структури інтерфейсу.

Для вирішення проблеми проектування людино-орієнтовних інтерфейсів, на сьогоднішній день, використовують наступні методи:

1. Побудова інтерфейсу на основі середньостатистичних вимог і потреб потенційних користувачів системи. Такі системи пропонують користувачу один єдиний вид інтерфейсу, деякі також дозволять трішки налаштовувати інтерфейс (змінювати властивості елементів керування,

структуру панелей, тощо) , але все одно залишаються доволі одноманітними.

Але необхідно зазначити що сучасні технології, а також досягнення в області дослідження людино-маштнної взаємодії та ергономіки дозволять будувати дуже якісні інтерфейси практично повністю задовольняючи потреби середньостатистичних користувачів;

2.Побудова інтерфейсу на основі вбудованих профілів користувачів. Такі системи є більш гнучкими ніж попередні і надають користувачам декілька початкових варіантів інтерфейсів, які базуються на потребах деяких умовних груп користувачів. Але нажаль такого роду системи, як правило, надають змогу налаштовувати лише зовнішній вигляд інтерфейсу, а його архітектура при цьому залишається незмінною;

3.Побудова адаптивних інтерфейсів на основі вбудованих моделей користувачів. Цей відхід не є дуже розвиненим і знайшов своє застосування лише в декількох спеціалізованих системах, але саме він є тою метою до якою має прагнути кожен проектувальник інтерфейсу комп’ютерної системи.

Особливість даного підходу є побудова інтерфейсу, який самостійно підлаштовується під потреби користувача не тільки візуально але й структурно. Складність розробки такого інтерфейсу очевидна – необхідно врахувати дуже велику кількість можливих характеристик користувачів і алгоритмів їх роботи.

Незважаючи на переваги і недоліки кожного в основі кожного із наведених методів лежить Модель Користувача – деяка структура на яку орієнтується інтерфейс. Вона може мати абстрактний характер у вигляді ментальної моделі у голові проектувальника, або мати конкретну реалізацію

в програмному коді системи. В будь якому випадку саме вона принцип побудови інтерфейсу та варіанти його стану.

Принципи побудови моделі користувача

На сьогоднішній день проектування МК є завданням нетривіальним,

оскільки комп’ютерні системи, як правило, орієнтовані на дуже широке коло користувачів. Практично неможливо створити МК яка могла відобразити потреби кожного користувача системи. Це в свою чергу призводить до зниження продуктивності роботи КС вцілому в наслідок невідповідності вимогам людини до комп'ютера. При цьому користувач витрачає велику кількість часу на налаштування і вивчення системи. Тому побудова адекватної МК є однією з головних задач проектування інтерфейсу користувача.

На першому етапі проектування МК необхідно вивчити характеристики можливих користувачів системи (ХК). На першому етапі, розробники отримують опис типових категорій користувачів - профілів. Точна їх кількість, зрозуміло, залежить від області застосування продукту. Для системи, розрахованої на широку аудиторію, кількість категорій користувачів буде більша, ніж для продукту, призначеного для використання виключно фахівцями. Зрозуміти це легко на наступному прикладі: програма для обробки фотографій повинна бути спроектована так, щоб нею могли користуватися якомога більша кількість людей: від програміста, до бабусі,

яка вирішила упорядкувати сімейний фотоархів. В цьому випадку категорій користувачів буде дещо більше, ніж при проектуванні інтерфейсу системи керування атомною електростанцією.

Кожен з профілів має містити докладний опис характеристик користувача, істотних в контексті його взаємодії з системою. Сюди можуть входити: цілі користувача, його соціальні характеристики (стать, вік, освіта,

професія і тому подібне), характерні для нього моделі поведінки, умови, в

яких він має використовувати систему, навички користувача, характеристики його комп'ютера. Іншими словами все те, що згодом буде впливати на реалізацію вимог користувача що до комп’ютера, в інтерфейсі програми.

Насправді, відтворити набір характеристик не особлива проблема.

Проте нелегко спроектувати адекватні профілі, які стануть дійсно ефективним матеріалом, який допоможе глибше зрозуміти цільову аудиторію системи, і буде корисний в процесі розробки інтерфейсу. Коли профілі користувачів сформовані вони можуть бути реалізовані в термах проектованої системи – тобто стати моделями користувачів від яких буде залежати стан інтерфейсу.

Приведемо короткий перелік основних критеріїв для проектування моделі користувача, що мають на сьогоднішній день практичне застосування.

Вони умовно розділені на 7 груп

1.Демографічні показники: вік; стать; антропометричні дані.

2.Індивідуально-психологічні особливості: відносини до нововведень; рівень суб'єктивного контролю; здатність самостійно ухвалювати рішення; зацікавленість в допомозі.

3.Психомоторні якості: здатність концентруватися; схильність помилкам; здатність перемикати увагу; ступінь розвиненості самоконтролю.

4.Когнітивні здібності: характеристики когнітивного стилю;

індуктивна/дедуктивна стратегія; функціональна асиметрія півкуль головного

мозку; когнітивні можливості.

5.Підготовленість: освіта користувача; професійна компетентність;

знання системних завдань і інтерфейсу; експериментальний рівень.

6.Мотивація: цілі; потреби; завдання; очікування.

7.Характер системної взаємодії: переваги; звички; специфічні ситуації; стрес–фактори.

Тестування професійних навиків роботи з комп'ютером. Тестування на навики роботи з комп'ютером можна провести за допомогою тесту професійної грамотності що складається з декількох питань по роботі з ПК у певній сфері діяльності. Результатом даного тесту буде визначення рівня підготовленості користувача, і типу інтерфейсу доступного для розуміння користувача.

Даний тест бажано складати з урахуванням специфіки сфери застосування системи. Наприклад тест на знання електронних таблиць буде не актуальний для користуванням інтерфейсу графічного редактора. Тому складати його бажано спеціально для конкретного виду інтерфейсу.

Результати цього тесту можуть вказати, наприклад, який тип довідки про програму необхідний даному користувачеві. Якщо користувач досвідчений,

то йому досить короткий описі, з поставленого питання. Якщо ж користувач новачок, то довідка повинна бути розширена якомога більше.

Тестування інтелектуальних здібностей. Для тестування інтелектуальних здібностей користувача можна застосовувати тест Айзенка,

що визначає кількісну оцінку рівня інтелекту людини. Тест складається з 50

завдань з наростаючим рівнем складнощі, які необхідно пройти випробовуваному за 30 хв. Результатом тесту буде коефіцієнт розумового розвитку випробовуваного.

Окрім цього існує ще безліч тестів інтелектуальних здібностей: ТІПС,

Тесту Р. Амтхауера Психологічний тест соціального інтелекту, Тест Гілфорда.

Результати подібних тестів можуть впливати, наприклад, на спосіб надання інформації, і часу переходу користувача від моделі новачка до досвідченішим.

Тестування психологічних особливостей особи. Для тестування психологічних особливостей особи можна застосувати тест Люшера який дозволяє заміряти психофізіологічний стан людини, його стресостійкість,

активність і комунікативні здібності.

Існує безліч тестів направлених на аналіз психологічних властивостей особи. Це обумовлено величезною кількістю цих властивостей. До таких тестів належать: Особистий опитувальник ММРI. Опитувальник Кеттелла

PF-16, Тест Кеттелла CPQ Опросник Шмишека і ін. Одним з основних напрямів тестування особі є з'ясування особливості процесу адаптації особи.

Що важливо в проектування інтерфейсів на пізніших етапах.

Визначення властивостей особи допомагає створити інтерфейс більш відповідний користувачеві по психологічних параметрах сприйняття.

Наприклад тест Люшера може допомогти вибрати більш відповідну на даний момент колірну гамму інтерфейсу.

Індивідуальні завдання

1.Для обраної в попередніх ЛР області проектування побудувати два профілі користувачів та відповідну до них модель користувача.

2.МК має відображати ряд характеристик (не менше 7) користувачів які будуть впливати на стан інтерфейсу.

3.Опис кожної характеристика має складатися з:

Назва характеристики

Джерела отримання інформації про характеристику

Діапазон можливих значень характеристики

Елементи інтерфейсу на які буде впливати дана характеристика.

Необхідно описати залежність значення характеристики і стану елементу інтерфейсу.

Контрольні питання:

1.Що мається на увазі під моделлю користувача;

2.Які існують проблеми при побудові моделей користувачів;

3.Які є джерела здобуття інформації про характеристики користувачів;

4.Наведіть приклади залежності показників характеристик МК і станом інтерфейсу.

Зміст звіту

1.Титульний лист;

2.Короткі теоретичні відомості;

3.Профілі користувачів системи;

4.Модель користувача – перелік характеристик користувача;

5.Детальний опис характеристик користувача обраної для МК інтерфейсу системи (Завдання 3);

6.Висновки