НГ,ИКГ ф-тет маш 2 сем / Дов_дник з креслення

Гайки

Гайка – це виріб, що має отвір із різьбою для нагвинчування на болт або шпильку [2, c. 122, 6, c. 108-117].

Залежно від призначення та умов експлуатації гайки бувають шестигранні, шестигранні прорізні й корончаті, гайки-баранці, круглі шліцьові, ковпачкові, квадратні та ін.

Найширше застосування отримали шестигранні гайки, що випускаються в 1, 2 і 3 виконаннях, підвищеної (А), нормальної (В) і грубої (С) точності, нормальної висоти, низькі, високі і особливо високі, з нормальним або зменшеним розміром «під ключ», з великим або дрібним кроком, з полями допуску різьби 6Н і 7Н.

Таблиця 9

Деякі класи міцності та марки сталі для гайок

Рис. 9. Гайка шестигранна нормальної точності (ГОСТ 5915-70): а) виконання 1; б) виконання 2.

21

Таблиця 10

Розміри гайок шестигранних нормальної точності за ГОСТ 5915-70

Примітка: Розміри гайок у скобках використовувати не рекомендується

Вумовному позначенні гайок вказують:

1.найменування деталі;

2.виконання (виконання 1 не вказують);

3.діаметр різьби;

22

4.крок різьби (вказують лише для дрібної різьби);

5.поле допуску різьби (допуск 7Н не вказують);

6.клас міцності;

7.марку сталі або сплаву (вказують лише для класів міцності 10 і вище);

8.позначення виду покриття;

9.товщину покриття;

10.номер стандарту.

Приклад:

Гайка 2М16х1,5-6Н.5.016 ГОСТ 5915-70 – гайка шестигранна нормальної точності (п. 10), виконання 2 (п. 2), з діаметром різьби d = 16 мм (п. 3), з дрібним кроком різьби Р = 1,5 мм (п. 4), з полем допуску різьби 6Н (п. 5), класу міцності 5 (п. 6), покриття 01 (п. 8), товщина 6 мкм (п. 9).

Гайка М20.5 ГОСТ 5915-70 – гайка шестигранна нормальної точності (п. 10), виконання 1 (п. 2), з діаметром різьби d = 20 мм (п. 3), з великим кроком різьби (п. 4), з полем допуску різьби 7Н (п. 5), класу міцності 5 (п. 6), без покриття (п. 8).

Шайби

Шайба – деталь, яка підкладається під гайку або головку болта (гвинта)

в нарізних з’єднаннях [2, c. 126-129, 6, c. 120-122].

Шайби призначені для захисту поверхні скріплювальної деталі від зминання, для відвернення небезпеки само відкручування гайок, болтів, гвинтів і рівномірного розподілу тиску на з’єднувальні деталі.

За призначенням і формою шайби поділяють на круглі, пружинисті, квадратні, сферичні, швидкознімні, косі та ін.

Шайби виготовляються за розміром діаметра стрижня кріпильної деталі. Так, при діаметрі різьби болта чи шпильки d = 16 мм номінальний діаметр отвору шайби дорівнює 17 мм.

Матеріали, що застосовуються для виготовлення шайб, поділяються на види, які позначаються цифрами:

23

Таблиця 11

Розміри шайб (ГОСТ 11371-78) та шайб збільшених (ГОСТ 6958-78)

24

В умовному позначенні круглих шайб зазначають:

1.найменування виробу;

2.виконання (крім виконання 1);

3.діаметр різьби кріпильної деталі;

4.товщину, не передбачену стандартами на конкретні види шайб;

5.умовне позначення марки (групи) матеріалу;

6.марку матеріалу для груп 01, 02, 11, 32 і для матеріалу, не передбаченого ГОСТ 18123-82;

7.умовне позначення виду покриття (відсутність покриття не вказують);

8.товщину покриття;

9.позначення стандарту на конкретний вид шайби. Приклад:

Шайба 14.01.08КП 0.16 ГОСТ 11371-78 – кругла шайба (п. 1, 9),

виконання 1 (п. 2) для кріпильної деталі діаметром 14 мм (п. 3), товщиною, встановленою стандартом (п. 4), зі сталі марки 08КП (п. 5, 6), з цинковим покриттям (п. 7) завтовшки 6 мкм, хромованим (п. 8).

Шайба 2.12.01.096 ГОСТ 11371-78 – кругла шайба (п. 1, 9), виконання 2 (п. 2) для кріпильної деталі діаметром 12 мм (п. 3), товщиною, встановленою стандартом (п. 4), з матеріалу групи 01 (п. 5, 6), з цинковим покриттям 09 (п. 7) завтовшки 6 мкм (п. 8).

25

Болтове з’єднання

Для з’єднання деталей болтом у поєднуваних деталях свердлять наскрізні отвори, вісі яких при з’єднанні співпадають. Болтове з’єднання утворюється з’єднанням двох (чи кількох) деталей за допомогою болта, гайки і шайби (рис. 11). Болт вставляють в отвір з’єднувальних деталей із зазором. З’єднання здійснюється затягуванням гайки [2, c. 136-138, 6, c. 125-128].

Рис. 11. Зображення кріпильних виробів за емпіричними формулами

26

l – визначається в залежності від товщини m, n поєднуваних деталей r – визначається побудовою

Спрощене зображення болтового з’єднання має такі особливості:

1.фаски на кінці стрижня болта, фаски на гайці та головці болта і фаски на шайбі не показують;

2.різьбу умовно показують уздовж довжини стрижня болта;

3.суцільну тонку лінію, яка відповідає внутрішньому діаметру різьби, проводять на відстані не менше ніж 0,8 мм і не більше як крок різьби від суцільної товстої основної лінії;

4.різьбу стрижня болта на вигляді з торця не показують;

5.зазор між стрижнем болта і стінкою отвору з’єднуваної деталі не зображують.

Рис. 12. Спрощене зображення болтового з’єднання

27

Шпилькове з’єднання

Шпилькове з’єднання деталей утворюється за допомогою шпильки, посадочний кінець якої загвинчують у глухий отвір з різьбою однієї з деталей; на стяжний кінець шпильки одягають приєднувальну деталь, потім шайбу і нагвинчують гайку, яка й притискує деталі одну до одної (рис. 13) [2, c. 138139, 6, c. 128-130].

Dш

Рис. 13. Зображення різьбових з’єднань виробів за емпіричними формулами

l – визначається в залежності від товщини m приєднувальної деталі r – визначається побудовою Р – крок різьби

28

Спрощене зображення шпилькового з’єднання має такі особливості:

1.фаски на кінці стрижня шпильки, фаски на гайці і фаски на шайбі не показують;

2.різьбу умовно показують уздовж довжини стрижня шпильки, межу різьби зображують лише на тому кінці шпильки, що загвинчується;

3.на вигляді з торця різьбу на шпильці не показують;

4.зазор між стрижнем шпильки і стінкою отвору з’єднуваної деталі не зображують;

5.межу різьби повного профілю в глухому отворі на розрізі не показують; різьбу умовно доводять до дна отвору, яке зображають плоским на рівні торця стрижня.

Рис. 14. Спрощене зображення шпилькового з’єднання

29

Побудова гайки

Гайка (рис. 15) – це деталь, зовнішня поверхня якої - шестигранна призма, внутрішня – поверхня обертання. Гайка має різьбовий отвір, отвір виходу спряженої деталі та проточку внутрішньої різьби. Зовнішня поверхня зроблена для роботи гайковим ключем, паз якого відповідає ГОСТ 6424-73. Розмір «під ключ» є технологічним і вказується на робочому кресленні. На зовнішній шестигранній призматичній поверхні гайки виконується конічна фаска з кутом 30º. Лінії перерізу фаски гранями призми – гіперболи, які на технічних кресленнях замінюються дугами кіл.

Рис. 15. Побудова гайки

Викреслювання починають з побудови гайки на вигляді ліворуч. Проводять коло (тонкою лінією) діаметром D і в нього вписують правильний шестикутник, відстань між двома протилежними гранями якого визначає розмір «під ключ» S. Потім проводять коло діаметром D1 = (0,9 – 0,95)S. На головному вигляді виконують зображення гайки висотою Н. На торцевій поверхні відкладають діаметр D1 і з крайніх точок А і В проводять лінії під кутом 30º від

30