8.2. Розрахунок відносних відходів ниток утоку
Відносні відходи при перемотуванні ниток:
,
%
(8.9)
де
- довжина відходів при перемотуванні,
(
=11,983м).
Відносні відходи по утоку в ткацтві для верстатів СТБ:
,
%.
(8.10)
де
- довжина ниток утоку в ткацтві, (
=35,15м).
Загальна кількість відносних відходів по утоку:
,
%.
(8.11)
8.3. Норма витрат основної і утокової пряжі
з врахуванням відходів
По основі:
,
кг
(8.13)
де Мо–маса основної пряжі в 100 м сурової тканини без приклею,( Мо=8,194кг).
По утоку:
,
кг
(8.14)
де Му – маса утокової пряжі в 100 м сурової тканини, (Му =12,851кг).
Маса основи і утоку в 100 м сурової тканини (без приклею):
,
кг
(8.15)
9. Розрахунок норм продуктивності обладнання
Норма продуктивності (фактична продуктивність) розраховується за формулою:
,
де А – теоретична продуктивність обладнання;
ККЧ – коефіцієнт корисного часу обладнання.
ККЧ залежить від рівня обривності ниток, величини вхідних і вихідних пакувань, тривалості виконання робочих прийомів, організації праці робочих різних професій.
9.1. Перемотування
Теоретична продуктивність мотальної машини:
,
кг/год (9.1)
де Vм – лінійна швидкість перемотування, (Vм=1200м/хв.);
км.б – кількість мотальних барабанчиків (мотальних веретен (км.б=100).
По основі: По утоку:
Норма продуктивності мотальної машини:
,
кг/год (9.2)
де ККЧ = 0,8.
Основа: Уток:
9.2. Снування
Теоретична продуктивність партіонної снувальної машини:
,
кг/год (9.3)
Норма продуктивності:
,
кг/год
(9.4)
де ККЧ = 0,4.
9.3. Шліхтування
Теоретична продуктивність шліхтувальної машини:
,
кг/год (9.5)
Норма продуктивності:
,
кг/год
(9.6)
де ККЧ = 0,8.
9.4. Пробирання
Час пробирання однієї основи:
,
хв.
(9.7)
де tп – час на пробирання 100 ниток (tп=4).
Допоміжний час:
,
хв. (9.8)
де t1 – час на отримання приладу (1,2 хв);
t2 – час на встановлення приладу (1,6 хв);
t3 – час на зміну ткацького навою (1,5 хв);
t4 – час на перевірку і закріплення кінців основи після пробирання (2,5 хв);
t5 – час на встановлення пасету (0,5 хв);
t6 – час на знімання приладу і встановлення пробраної основи (2 хв).
Норма виробітки проборниці у зміну:
,
кг (9.9)
де Т- тривалість роботи в зміну (Т=480 хв);
Тб – час обслуговування робочого місця і на особисті потреби робітниць (Тб= 20хв);
Мс.тк – спрягома маса пряжі на навої,( Мс.тк=222,195 кг).
Норма виробітки за 1 год:
,
кг/год
(9.10)
9.5. Прив’язування
Теоретична продуктивність вузлов’язальної машини:
,
кг/год (9.11)
де Vуз – швидкість вузлов’язання, (Vуз =500вуз/хв.).
Норма продуктивності:
,
кг/год
(9.12)
де ККЧ = 0,45.
9.6. Ткацтво
Теоретична продуктивність ткацького верстату:
,
м/год. (9.13)
,
м-ут./год (9.14)
де n – частота обертів головного валу верстату (n=240хв-1);
Ру – щільність тканини по утоку, (Ру =456нит/10 см);
Вс – ширина сурової тканини (Вс=168,224).
м-ут./год
Норма продуктивності:
,
м/год
(9.15)
м-ут./год
(9.16)
м-ут./год
де ККЧ = 0,8.
9.7. Приймально-контрольна дільниця
Теоретична продуктивність бракувальної машини:
,
м/год
(9.17)
де Vпку – швидкість руху тканини, (Vпку =50м/хв.).
Норма продуктивності:
,
м/год
(9.18)
де ККЧ = 0,5.
10. Розрахунок спрягомості обладнання
Виробнича програма розраховується по ткацькому цеху, оскільки він, як випускний підрозділ виробництва, визначає об’єм продукції, що виготовляється.
10.1. Виробітка сурових тканин за годину
Виробітка сурових тканин за годину визначається за формулою:
,
м/год (10.1)
де Кст – кількість ткацьких верстатів в заправці згідно розташуванню (Кст=216);
КПО – коефіцієнт працюючого обладнання;
Нтк – фактична продуктивність ткацького верстату, (Нтк =2,526м/год).
Коефіцієнт працюючого обладнання:
,
(10.2)
де апл – планові простої обладнання,( апл=13,5 %).
10.2. Годинна потреба напівфабрикатів
по переходах ткацького виробництва
Годинна потреба ткацького виробництва в основній пряжі:
,
кг/год
(10.3)
де Втк – виробітка сурових тканин за годину (Втк=471,958);
- норма витрат основної пряжі
на 100 м тканини з урахуванням відходів,(
=8,244
кг).
Годинна потреба ткацького виробництва в утоковій пряжі:
,
кг/год
(10.4)
де
- норма витрат утокової пряжі на 100 м
тканини з урахуванням відходів,
(
=12,851кг).
Для визначення кількості напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва складається табл. 18.
Таблиця 18
|
Перехід |
Кількість угарів, % |
Вихід напівфабрикатів | |
|
% |
кг | ||
|
Мотальний |
0,210 |
100 – 0,210 = 99,79 100-0,186=99,814 |
38,826 60,538 |
|
Снувальний |
0,003 |
99,79– 0,003 = 99,787 |
38,825 |
|
Шліхтувальний |
0,274 |
99,787 – 0,274 = 99,513 |
38,719 |
|
Проборний, вузлов’язальний |
0,05 |
99,513 – 0,05 = 99,463 |
38,699 |
Кількість напівфабрикатів в мотальному відділі (основні та утокові нитки на бобінах):
,
кг/год (10.5)
Основа: Уток:
Кількість напівфабрикатів в снувальному відділі:
,
кг/год
(10.6)
Кількість напівфабрикатів в шліхтувальному відділі:
,
кг/год
кг/год
(10.7)
Кількість напівфабрикатів в проборному відділі:
,
кг/год
кг/год
(10.8)