3. Селекція рослин, тварин та мікроорганізмів

Самостійна робота учнів із підручником, заповнення таблиці

Селекція рослин

M. I. Вавилов зібрав колекцію насіння різних сортів культурних рослин з усього світу і визначив сім центрів походження та різноманітності культурних рослин. Ці центри збігаються з осередками давніх цивілізацій.

Учитель накреслює шаблон таблиці на дошці, а учням пропонує заповнити її, прочитавши відповідний розділ підручника.

Центри походження рослин

№ з/п	Центр походження	Країна	Культури рослин
1	Південноазіатський тропічний	Індія, Індокитай, Південний Китай, острови Південно-Східної Азії	Рис, цукрова тростина, баклажан, огірок, манго, цитрусові, банан
2	Східноазіатський	Китай, Японія, Тайвань, Корея	Просо, соя, гречка, ячмінь, цибуля, груша, яблуня, слива, хурма, чай, редька, гірчиця, шовковиця, деякі цитрусові
3	Південно-Західноазіатський	Середня і Мала Азія, Кавказ, Іран, Афганістан, Північно-Західна Індія	Пшениця, горох, м’яка пшениця, жито, бобові, виноград, морква, бавовник, цибуля, часник, ріпа, мигдаль, персик, груша, яблуня, абрикос, волоський горіх
4	Середземноморський	Країни узбережжя Середземного моря	Сочевиця, маслини, капуста, цукровий буряк, редька, кормові культури, пшениця, овес, горох, люпин, спаржа, селера, кріп, щавель, конюшина
5	Абіссинський	Африка, Абіссинське нагір’я, частина Аравійського півострова	Тверда пшениця, ячмінь, кавове дерево, сорго, банан, кунжут, коріандр, цибуля
6	Центральноамериканський	Мексика та острови Карибського моря	Кукурудза, бавовник, какао, гарбуз, тютюн, перець, соняшник, томати, квасоля
7	Андійський (Південноамериканський)	Південна Америка (частина Анд)	Картопля, ананас, тютюн, арахіс, томати, соняшник, какао, каучук, хінне дерево, томат

Розповідь учителя, словникова робота

Найчастіше в рослинництві використовується віддалена гібридизація — одержання міжвидових і міжродових гібридів. Але такі гібриди часто є безплодними. Як вам уже відомо, роботу в цьому напрямку проводив Г. Д. Карпеченко. Також відомими є роботи радянського селекціонера І. В. Мічуріна. Він створив нові сорти культурних плодово-ягідних рослин шляхом гібридизації, щеплення рослин і строгого добору. Мічурін працював над створенням морозостійких, крупноплідних сортів із чудовими смаковими якостями. Згадайте термін щеплення (програма біології 7-го класу).

Щеплення — спосіб вегетативного розмноження плодових рослин.

Прищепа — живець рослини, що прищеплюється.

Підщепа — доросла рослина, на яку прищеплюється прищепа.

При схрещуванні застосовували метод ментора — виховання в гібридному саджанці бажаних ознак шляхом щеплення його на рослину-вихователя. Чим старший ментор, тим сильніший його вплив на прищепу.

Сорт (фр. sorte, від латин. sors — різновид, вид) — сукупність рослин, яка створена в результаті селекції і має певні морфологічні, фізіологічні та господарські ознаки і властивості, що передаються спадково.

Селекція тварин

У селекції тварин використовують два методи схрещування: споріднене (інбридинг) і неспоріднене (аутбридинг). Найчастіше використовується інбридинг; широко застосовуються сучасні генетичні методи. У свійських тварин, подібно до рослин, часто можна спостерігати явище гетерозису. Він застосовується у тваринництві й птахівництві. У тварин можливе тільки статеве розмноження та відсутня масовість у потомстві від однієї пари. У селекції тварин необхідно враховувати екстер’єрі продуктивність. На продуктивність значно впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.

За допомогою селекції стало можливим підвищення білковості молока в молочної худоби, збільшення виходу м’яса і зменшення вмісту жиру в тушах м’ясних порід великої рогатої худоби і свиней, одержання вовни необхідної довжини й тонкості в овець тощо.

Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для одержання чистих ліній.

Порода тварин — це сукупність особин у межах певного виду тварин, яка має генетично зумовлені стабільні характеристики (властивості та ознаки), що відрізняють її від інших сукупностей особин цього виду і стійко передаються потомкам та є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини (згідно із законом України «Про охорону прав на породи тварин»).

Селекція мікроорганізмів

Мікроорганізми відіграють важливу роль у житті людини. За їхньою допомогою можна створювати речовини, що використовуються в різних сферах медицини й промисловості (виробництво деяких органічних кислот, спирту, хлібопечення, виноробство ґрунтуються на діяльності мікроорганізмів). Особливе значення для здоров’я людини мають антибіотики, їх відносять до особливих речовин.

Антибіотики (від грец. anti — проти та biotikos — життєвий) — органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами для захисту від інших видів мікроорганізмів (мають здатність пригнічувати розвиток або вбивати цих мікробів).

Завдяки методам добору вчені виділяли найпродуктивніші штами мікроорганізмів, які були активними синтезаторами того чи іншого потрібного продукту (антибіотики, вітаміни тощо). Мікроорганізми можуть мутувати, що закріплено спадково. Вчені широко використовують метод експериментального одержання мутацій під дією рентгенівських, ультрафіолетових променів і деяких хімічних сполук. За допомогою таких методів спадкова мінливість мікроорганізмів підвищується в десятки і навіть сотні разів. Створені штами мікроорганізмів, які в промислових масштабах продукують білки, вітаміни, лікарські препарати, вакцини й інші необхідні людині речовини.

Штам (від нім. stamm — стовбур, основа) — чиста культура певного виду мікроорганізмів, у якої вивчені морфологічні і фізіологічні особливості.

У 1868–1871 роках В. О. Манассеїн спостерігав антимікробні властивості плісені пеніцилу, а О. Г. Полотебнов застосовував її при лікуванні гнійних ран. Наприкінці ХІХ ст. І. І. Мечников установив, що деякі бактерії (молочнокислі) пригнічують розвиток гнильних бактерій. Він уперше запропонував використовувати для боротьби з хвороботворними мікроорганізмами їхніх антагоністів. У 1909 р. П. Лященко виявив антимікробні речовини у тварин, а в 1928 р. Б. П. Токін — у вищих рослин. У 1928 р. англійський учений А. Флемінґ виявив антибактеріальну дію плісені Penicillium notatum, а в 1940 р. Г. Флорі добув стійкий препарат пеніциліну.