2. Історія розвитку селекції як науки
Розповідь учителя, словникова робота
Селекція (від латин. selectio — вибір, добір) — наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів із потрібними людині якостями.
Селекцією також називають галузь сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин. У залежності від цілей селекцію спрямовують на якість (смак, зовнішній вигляд, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність); стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов; урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.
Теоретичною основою селекції є генетика, що вивчає закономірності спадковості та мінливості. Застосовуючи на практиці ці закономірності при створенні нових порід тварин та сортів рослин, людина одержує необхідні форми організмів, а також керує їхнім онтогенезом.
Основними методами селекції є: штучний добір; гібридизація з використанням гетерозису та цитоплазматичної чоловічої стерильності; поліплоїдія та мутагенез.
Штучний добір — це вибіркове допущення до розмноження тварин, рослин або інших організмів із метою виведення нових сортів та порід, які володіють бажаними якостями.
Складання схем
Розповідаючи про форми і види штучного добору, вчитель пропонує учням скласти схеми в зошитах. Схеми можна подати на екрані або намалювати на дошці.
Види штучного добору:
несвідомий (людина зберігає найкращі екземпляри без постановлення певної мети; він здійснювався людиною вже на перших етапах одомашнення тварин та окультурювання рослин);
методичний (людина цілеспрямовано підходить до створення нової породи або сорту, ставлячи перед собою певні завдання; він сформувався до другої половини ХVIII ст. та зберігає своє значення нині у сучасному рослинництві та тваринництві).
Форми штучного добору:
масовий (вибраковування усіх особин, що за фенотипом не відповідають породним або сортовим стандартам; його значення — збереження сталості породних та сортових якостей);
індивідуальний (обирання окремих особин з урахуванням спадкової стійкості їхніх ознак, що забезпечує удосконалення породних та сортових якостей).
Довідка
Основи теорії штучного добору були закладені Чарлзом Дарвіниму першому виданні книги «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження обраних порід у боротьбі за життя» (1859 р.). Він показав, що штучний добір є основним фактором, що зумовлює виникнення порідсвійських тваринтасільськогосподарських рослин.
Повідомлення учнів
У зв’язку з розвитком генетики селекція вийшла зі стану комплексу практичних заходів для виведення і поліпшення сортів рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів і перетворилася на точну науку, базовану на експерименті.
В Україні селекція почала розвиватися наприкінці ХІХ ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряку й інших сільськогосподарських культур. У 30-х роках ХХ ст. селекція зазнала занепаду, також занепад відбувся під час Великої Вітчизняної війни. Згодом науково-дослідницькі установи селекції було знову відбудовано і значно поширено.
Українські селекціонери створили низку нових сортів сільськогосподарських культур: озимої й ярої пшениці, кукурудзи, ячменю та інших зернових, гороху, соняшнику, цукрового буряку, зернобобових, технічних і кормових культур, картоплі, городини, тютюну, овочів, винограду тощо.