1. за певною ціною плани покупців щодо покупок співпадають з планами продавців щодо продажу;

2. обсяг попиту на товар дорівнює обсягу його пропозиції;

3. на ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту товару;

4. Всі відповіді правильні.

44. У випадку встановлення податку з одиниці товару на виробників:

1. крива попиту зміститься ліворуч паралельно до початкової, рівноважні ціна і попит зменшаться;

2. крива попиту зміститься праворуч паралельно до початкової, рівноважні ціна і обсяг зростуть;

3. крива пропозиції зміститься праворуч паралельно до початкової, рівноважна ціна зменшиться, а рівноважний обсяг зросте;

4. крива пропозиції зміститься ліворуч паралельно до початкової, рівноважна ціна зросте, а рівноважний обсяг зменшиться.

45. Якщо лінійні криві попиту і пропозиції є типовими спадною і зростаючою, то з встановленням податку на виробників:

1. рівноважна ціна зростає на більшу величину, ніж величина податку;

2. 2.

3. рівноважна ціна зростає на величину податку;

4. рівноважна ціна не змінюється.

46. Надання субсидії виробникам:

1. Всі відповіді правильні;

2. переміщує криву пропозиції праворуч на величину субсидії по вертикалі;

3. призводить до зниження рівноважної ціни і збільшення рівноважного обсягу продукції;

4. дозволяє збільшити пропозицію.

47. Якщо пропозиція товару нееластична, а попит на нього скорочується, то загальний виторг продавця:

1. скорочується тоді, коли попит є еластичним;

2. зростає;

3. скорочується;

4. скорочується тоді, коли попит є нееластичним.

48. Зі зниженням ціни та зростанням обсягу попиту (припускаючи, що функцiя попиту лінійна):

1. еластичнiсть попиту за доходом скорочується;

2. загальний виторг збiльшується до точки, в якiй еластичнiсть рiвна одиницi, пiсля чого виторг зменшується;

3. стимулюється споживання товарiв – замiнникiв;

4. коефiцiєнт еластичностi попиту за ціною не змiнюється.

49. У випадку, коли не дивлячись на змiну цiни товару, загальний виторг не змiнюється, коефiцiєнт цiнової еластичностi попиту:

1. рiвний 0;

2. менше 1;

3. бiльше 1;

4. рiвний 1.

50. Коли будь-яка кількість товару продається за однаковою ціною, то попит на цей товар є:

1. абсолютно нееластичним;

2. нееластичним;

3. еластичним;

4. абсолютно еластичним.

51. Припустимо, що пропозицiя товару Х абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар виросте, то ціна рiвноваги:

1. збiльшиться, а обсяг рiвноваги залишиться незмiнним;

2. зменшиться, а обсяг рiвноваги збiльшиться;

3. збільшиться i обсяг рiвноваги збільшиться;

4. збiльшиться, а обсяг рiвноваги зменшиться.

52. Зменшення ціни на 5% призводить до зниження обсягу пропозиції на 8%. Це означає, що пропозиція:

1. нееластична;

2. еластична;

3. одиничної еластичності;

4. абсолютно нееластична.

53. Для взаємозамінних товарів перехресна еластичність попиту:

1. менше нуля;

2. більше нуля;

3. більше, ніж цінова еластичність;

4. дорівнює нулю.

54. Коефіцієнт еластичності показує:

1. співвідношення цін ресурсів;

2. граничну норму заміни благ;

3. процентну зміну одного показника при зміні іншого на 1%;

4. співвідношення цін товарів.

55. Якщо будь-яка кількість товару може бути продана за однією і тією ж ціною, це означає, що попит на даний товар є:

1. абсолютно нееластичним;

2. еластичним;

3. абсолютно еластичним;

4. нееластичним.

56. Якщо пропозиція товару зображується вертикальною лінією, то можна стверджувати, що вона є:

1. абсолютно нееластичною;

2. нееластичною;

3. пропозицією з одиничною еластичністю;

4. абсолютно еластичною.

57. Яке iз вказаних нижче значень коефiцiєнта еластичностi за доходами вiдноситься до товарiв першої необхiдностi?

1. менше 0;

2. бiльше 0, але менше 1;

3. 1;

4. бiльше 1.

58. Значення коефіцієнтів лінійної та дугової еластичності співпадають у випадку:

1. абсолютно нееластичного попиту;

2. будь-якої зміни ціни на лінійній кривій попиту;

3. еластичного і не співпадають у випадку нееластичного попиту;

4. співпадіння неможливе за жодних умов.

59. Взаємозв’язок між можливими варіантами сполучень факторів для виробництва фіксованого обсягу продукції відображається за допомогою:

1. кривої попиту;

2. кривої Енгеля;

3. кривої виробничих можливостей;

4. ізокванти.

60. Iзокванта iлюструє:

1. криву середнього продукту;

2. криву сукупного продукту;

3. рiзнi обсяги продукту, які можна виробити за даної кількості ресурсiв;

4. рiзнi комбінації ресурсів, з яких можна виробити заданий обсяг продукту.

61. Середній продукт змінного фактора – це:

1. сукупний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількості змінного фактора за умови незмінності усіх інших;

2. сукупний обсяг випуску продукції, який припадає на одиницю змінного фактора за умови незмінності усіх інших;

3. збільшення сукупного продукту змінного фактора відносно до збільшення змінного фактора на одну одиницю;

4. відношення граничного продукту до кількості змінного фактора, зайнятого у виробництві.

62. Середній продукт досягає свого найбільшого значення (за незмінної технології), якщо він:

1. більше граничного продукту;

2. менше граничного продукту;

3. дорівнює граничному продукту;

4. дорівнює граничному продукту, поділеному на обсяг залучених ресурсів.

63. Виробнича функція показує:

1. максимальний обсяг випуску продукції фірмою при використанні різних сполучень заданих вхідних ресурсів;

2. витрати, які забезпечують той чи інший обсяг випуску;

3. найбільш вигідний для фірми обсяг випуску за даних цін ресурсів;

4. мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи певну кількість ресурсів.

64. Досягнення максимального обсягу випуску за даної технології означає, що:

1. середній та граничний продукт від даного фактору є рівними;

2. граничний продукт стає рівним нулю, а середній продукт спадає;

3. середній продукт досягає максимуму, а граничний – мінімуму;

4. середній продукт досягає максимуму, а граничний дорівнює нулю.

65. Дія закону спадної віддачі означає, що:

1. зі збільшенням змінного фактору виробництва середній продукт цього фактору збільшується, досягаючи свого максимуму, а потім знижується;

2. зі збільшенням застосовуваних факторів виробництва ефект масштабу збільшується;

3. обсяг випуску продукції за окремих технологій має тенденцію до скорочення;

4. за зміни обсягу виробництва граничний продукт не зростає.

66. Під постійними витратами розуміються:

1. неявні витрати виробництва;

2. витрати на ресурси, згідно з цінами на момент придбання;

3. витрати, які мають місце навіть тоді, коли нічого не виробляється;

4. витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами.

67. Постійні витрати - це:

1. витрати, які фірма несе протягом тривалого періоду;

2. витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами;

3. витрати, які не залежать від обсягу виробництва;

4. витрати виробництва, обсяг яких не можна змінити.

68. У довгостроковому періоді для фірми:

1. змінні витрати зростають швидше, ніж постійні;

2. постійні витрати зростають швидше, ніж змінні;

3. всі витрати є сталими;

4. всі витрати є змінними.

69. Середнi сукупні витрати досягають мiнiмальної величини за обсягу виробництва, який характеризується:

1. рівністю МС та АVС;

2. рівністю АVС та АТС;

3. максимальним прибутком;

4. рівністю МС та АТС.

70. Якщо AVC скорочується із зростанням обсягу виробництва, то для відповідних обсягів:

1. МС повинні бути нижчими від AVC;

2. МС також повинні скорочуватись;

3. ТС також повинні скорочуватись;

4. повинні зростати AFC.

71. Якщо AVC скорочується із зростанням обсягу виробництва, то для відповідних обсягів:

1. МС завжди зростають;

2. AТС також скорочуються;

3. МС більші за AVC;

4. мінімум МС уже обов’язково досягнуто .

72. Якщо AVC зростають із зростанням обсягу виробництва, то для відповідних обсягів виробництва:

1. МС завжди зростають;

2. AТC завжди зростають;

3. МС завжди менші від AVC;

4. МС завжди менше від AТC.

73. Середнi змінні витрати досягають мiнiмальної величини за обсягу виробництва, який характеризується:

1. максимальним прибутком;

2. рівністю МС та АТС;

3. рівністю МС та АVС;

4. рівністю АVС та АТС.

74. Середнi змінні витрати мають таку властивість із зростанням обсягу виробництва:

1. завжди зростають;

2. завжди зменшуються;

3. спочатку зростають, а потім зменшуються;

4. спочатку зменшуються, а потім зростають.

75. Середнi змінні витрати мають таку властивість із зменшенням обсягу виробництва:

1. завжди зменшуються;

2. інколи спочатку зменшуються, а потім зростають;

3. завжди зростають;

4. інколи спочатку зростають, а потім зменшуються.

76. Середнi сукупні витрати мають таку властивість із зростанням обсягу виробництва:

1. спочатку зменшуються, а потім зростають;

2. завжди зменшуються;

3. спочатку зростають, а потім зменшуються;

4. завжди зростають.

77. Середнi сукупні витрати мають таку властивість із зменшенням обсягу виробництва:

1. інколи спочатку зменшуються, а потім зростають;

2. завжди зменшуються;

3. завжди зростають;

4. інколи спочатку зростають, а потім зменшуються.

78. Середнi постійні витрати мають таку властивість із збільшенням обсягу виробництва:

1. завжди зменшуються;

2. завжди зростають;

3. інколи спочатку зменшуються, а потім зростають;

4. інколи спочатку зростають, а потім зменшуються.

79. Типова крива сукупних витрат виробника завжди:

1. спочатку опукла вгору, а потім опукла вниз;

2. опукла вгору;

3. спочатку опукла вниз, а потім опукла вгору;

4. опукла вниз.

80. Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті чи із окості, означає:

1. кількість продуктів, що виробляється;

2. комбінацію фізичних обсягів ресурсів;

3. обсяг продуктів в грошовому вимірі;

4. суму витрат.

81. Типова крива змінних витрат виробника завжди:

1. спочатку опукла вниз, а потім опукла вгору;

2. опукла вгору;

3. спочатку опукла вгору, а потім опукла вниз;

4. опукла вниз.

82. Типові сукупні витрати мають таку властивість: із зростанням обсягу виробництва:

1. завжди спочатку зростають, а потім зменшуються;

2. завжди зменшуються;

3. завжди зростають;

4. спочатку зменшуються, а потім зростають.

83. Типові змінні витрати мають таку властивість: із зростанням обсягу виробництва:

1. завжди зменшуються;

2. завжди зростають;

3. спочатку зростають, а потім зменшуються;

4. спочатку зменшуються, а потім зростають.

84. У короткостроковому періоді фірма виробляє 500 одиниць продукції. Середні змінні витрати складають 2 грн., середні постійні витрати складають 0,5 грн. Загальні витрати становитимуть:

1. 1100 грн;

2. 2,5 грн;

3. 750 грн;

4. 1250 грн.

85. Яке з наступних тверджень означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються?

1. крива попиту на продукт фірми має від’ємний нахил;

2. крива граничних витрат перетинає криву середнiх сукупних витрат у точцi мiнiмуму;

3. фірма знаходиться у стані рівноваги, коли її граничний дохід дорівнює граничним витратам;

4. криві середніх та граничних витрат мають u-подiбну форму.

86. У короткостроковому перiодi фірма, що діє на ринку досконалої конкуренції, припинить виробництво, коли виявиться, що:

1. ціна продукту менше середніх сукупних витрат;

2. нормальний прибуток менший середньогалузевого;

3. сукупний дохід менший від сукупних витрат;

4. цiна менше мінімальних середніх змінних витрат.

87. Поняття «досконало конкурентна фірма» передбачає, що:

1. це фірма, яка використовує будь-які форми конкуренції для завоювання ринку;

2. це фірма, яка використовує тільки методи легальної конкуренції;

3. це фірма, яка не чинить впливу на формування ринкової ціни;

4. це фірма, яка домагається встановлення бажаної ціни.

88. Крива пропозицiї конкурентної фiрми у короткостроковому періоді - це:

1. частина кривої граничних витрат, що розташована вище мінімального рівня кривої середніх змінних витрат;

2. частина кривої середнiх сукупних витрат, яка має спадний характер;

3. крива граничних витрат;

4. частина кривої середнiх сукупних витрат, яка має зростаючий характер.

89. В якості «бар’єру» для проникнення до галузі нових виробників можуть бути:

1. патенти та ліцензії;

2. більш низькі витрати великого виробництва;

3. законодавчо оформлені виключні права;

4. все, що перераховано, вірно.

90. Граничний виторг конкурентної фірми перевищує її граничні витрати. Фірма зможе збільшити економічний прибуток, якщо:

1. підвищить ціну на свою продукцію;

2. скоротить обсяг виробництва;

3. збільшить обсяг виробництва;

4. знизить ціну на свою продукцію.

91. Якi з наступних видiв витрат беруться до уваги при прийняттi рiшень щодо оптимального обсягу виробництва фiрми?

1. середні змiннi витрати;

2. бухгалтерськi витрати;

3. граничні витрати;

4. середнi постiйнi витрати.

92. Економічний прибуток:

1. має місце кожен раз, коли сукупний дохід перевищує сукупні витрати;

2. відсутній на конкурентному ринку в довгостроковому перiодi;

3. еквівалентний бухгалтерському прибутку;

4. існує завжди, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам.

93. У довготерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:

1. завжди гарантовано має прибуток;

2. працює на рівні нульового прибутку;

3. може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

4. ніколи не несе збитків.

94. У короткотерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:

1. завжди працює на рівні нульового прибутку;

2. може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

3. завжди гарантовано має прибуток;

4. ніколи не несе збитків.

95. Недосконала конкуренція має місце тоді, коли:

1. фірми вдаються до нечесних засобів боротьби;

2. фірми володіють ринковою владою;

3. фірми досягають згоди щодо розподілу ринку;

4. фірми не дотримуються принципу максимізації прибутку.

96. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:

1. дорівнює постійним витратам;

2. дорівнює змінним витратам;

3. дорівнює нулю;

4. дорівнює сукупним витратам.

97. У будь-якій конкурентній галузі ціна рівноваги довгострокового періоду встановлюється на рівні:

1. мінімуму MC;

2. мінімуму AVC;

3. мінімуму ATC;

4. мінімуму AFC.

98. Монополiст, який максимiзує прибуток, буде зменшувати цiну на свiй продукт, якщо:

1. АТС зростає;

2. витрати на рекламу зростають;

3. граничний доход дорівнює середнім змінним витратам;

4. граничний доход вище граничних витрат.

99. Цiнова дискримiнацiя - це:

1. рiзниця в оплатi працi за нацiональнiстю чи статтю;

2. експлуатацiя трудящих шляхом встановлення високих цiн на товари широкого вжитку;

3. продаж за рiзними цiнами однiєї i тiєї ж продукцiї рiзним покупцям;

4. пiдвищення цiни на товари бiльш високої якостi.

100. Весь надлишок споживача присвоює фірма, яка:

1. має монопольну владу;

2. максимізує різницю між граничним доходом і граничними витратами;

3. здійснює повну цінову дискримінацію;

4. сегментує ринок.

101. Реалізація ринкової влади в умовах монополії озанчає, що:

1. монополіст не враховує особливостей попиту;

2. монополіст призначає максимально високі ціни;

3. монополісту гарантований високий прибуток;

4. ціна більше ніж граничний дохід.

102. На відміну вiд конкурентної фірми монополіст:

1. може впливати на ціну свого продукту;

2. отримує максимальний прибуток лише тоді, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам;

3. має абсолютно еластичний попит на свою продукцію;

4. має незмінний граничний дохід.

103. Монополія є неефективною з позицій суспільства, оскільки:

1. ціна за монополії вище, ніж на досконало-конкурентному ринку;

2. обсяги виробництва за монополії вище, ніж на досконало-конкурентному ринку;

3. граничні витрати перевищують середні витрати;

4. граничний дохід перевищує граничні витрати.

104. Якщо попит на товар фірми-монополіста нееластичний, то зменшуючи ціну, фірма:

1. скоротить свій дохід;

2. збільшить свій дохід;

3. збільшить загальний виторг;

4. правильної відповіді немає.

105. Якщо попит на товар фірми-монополіста еластичний, то зменшуючи ціну, фірма:

1. збільшить свій дохід;

2. скоротить свій дохід;

3. скоротить загальний виторг;

4. правильної відповіді немає.

106. Якщо попит на товар фірми-монополіста нееластичний, то збільшуючи ціну, фірма:

1. скоротить свій дохід;

2. збільшить свій дохід;

3. скоротить загальний виторг;

4. правильної відповіді немає.

107. Якщо попит на товар фірми-монополіста еластичний, то збільшуючи ціну, фірма:

1. правильної відповіді немає;

2. збільшить свій дохід;

3. збільшить загальний виторг;

4. скоротить свій дохід.

108. За монополії порівняно з досконалою конкуренцією:

1. продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;

2. продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

3. продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

4. продукції виробляється більше, але ціна є вищою.

109. За досконалої конкуренції порівняно з монополією:

1. продукції виробляється більше, але ціна є вищою;

2. продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

3. продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

4. продукції виробляється більше, але ціна є нижчою.

110. У довготерміновому періоді фірма-монополіст: