
- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
Принцип дії фотоелектричних колориметрів заснований на здатності фотоелемента перетворювати світлову енергію на енергію електричну. Зміна величини світлового потоку, що пройшов через кювету із забарвленою речовиною, контролюється по зміні електричної енергії.
Існує ряд конструкцій фотоколориметрів. Всі вони мають освітлювач, кювети, фотоелементи і гальванометр.
В даній лабораторній роботі використовується колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2. Він призначений для вимірювання в окремих ділянках діапазону довжин хвиль 315-980т нм, що виділяється світлофільтрами, коефіцієнтів пропускання і оптичної щільності рідинних розчинів і твердих тіл (плівок), а також визначення концентрації речовин в розчинах методом побудови градуйованих графіків.
Колориметр дозволяє також проводити вимірювання коефіцієнтів пропускання розсіюючих суспензій, емульсій і колоїдних розчинів в проходячому світлі.
Межі вимірювання на колориметрі коефіцієнтів пропускання від 100 до 1% (оптична щільність від 0 до 2).
Межа значення основної абсолютної погрішності колориметра, що допускається, при вимірюванні коефіцієнтів пропускання 1% і допустимого значення середньоквадратичного відхилення окремого нагляду 0,3%.
Оптична принципова схема колориметра КФК-2 представлена на мал. 16.1
_____
_ ____ _ __
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 14 15 17
Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
Нитка лампи 1конденсатором 2 зображається в площині діафрагми 3 2мм. Це зображення об'єктивом 4,5 переносяться в площину, що знаходиться від об'єктиву на відстані 300 мм із збільшенням 10^x. Кювета 10с досліджуваним розчином (плівкою) вводиться в світловий пучок між захисними стеклами 9,11. Для виділення вузьких ділянок спектру з суцільного спектру випромінювання лампи в колориметрі передбачені кольорові світлофільтри 8.
Теплозахисний світлофільтр 6 введений в світловий пучок при роботі у видимій області спектру (400-590 нм). Для ослаблення світлового потоку при роботі в спектральному діапазоні 400-540 нм встановлені нейтральні світло-фільтри 7.
Пластина 15 ділить світловий потік на два: ~ 10% світлового потоку прямує на фотодіод ФД-24К і ~ 90% - на фотоелемент Ф- 26.
Для зрівнювання фотострумів, що знімаються з приймача ФД-24К при роботі з різними кольоровими світлофільтрами, перед ним встановлений світлофільтр 14 з кольорового скла СЗС-16.
16.2. Експериментальна частина.
Ознайомитися з інструкцією до колориметра фотоелектричному концентраційному КФК-2.
При роботі з колориметром необхідно дотримувати наступні заходи безпеки:
- робота на колориметрі повинна проводитися в чистому приміщенні, вільному від пилу, пари кислот і лугів;
- поблизу колориметра не повинні розташовуватися громіздкі вироби, що створюють незручності в роботі оператора;
- всі регулювальні роботи, пов'язані з проникненням за постійні огорожі до струмоведучих частин колориметра, зміна ламп, заміна несправних деталей, повинні проводитися після від'єднання колориметра від електромережі;
- при експлуатації колориметр повинен бути надійно заземлений.
Підготовка до роботи.
Колориметр включити в мережу за 15 хв. до початку вимірювань. Під час прогрівання кюветне відділення повинне бути відкрито.
Ввести необхідний за родом вимірювання кольоровий світлофільтр.
Встановити мінімальну чутливість колориметра. Для цього ручку ЧУТЛИВІСТЬ встановити в положення «1», ручку УСТАНОВКА 100 ГРУБО - в крайнє ліве положення.
Перед вимірюваннями і при перемиканні фотоприймачів перевірити установку стрілки колориметра на «0» за шкалою коефіцієнтів пропускання Т при відкритому кюветному відділенні. При зсуві стрілки від нульового положення, її підводять до нуля за допомогою потенціометра НУЛЬ, виведеного під шліц.
Вимірювання коефіцієнта пропускання.
В світловий пучок помістити кювет з розчинником або контрольним розчином, по відношенню до якого проводяться вимірювання. Закрити кришку кюветного відділення.
Ручками ЧУТЛИВІСТЬ і УСТАНОВКА 100 ГРУБО і ТОЧНО встановити відлік 100 за шкалою колориметра. Ручка ЧУТЛИВІСТЬ може знаходитися в одному з трьох положень: «1», «2» і «3».
Потім поворотом відповідної ручки кювету з розчинником або контрольним розчином замінити кюветою з досліджуваним розчином (плівкою).
Зняти відлік за шкалою колориметра, відповідний коефіцієнту пропускання досліджуваного розчину у відсотках.
Вимірювання проводити 3-5 разів і остаточне значення зміряної величини визначити як середнє арифметичне з набутих значень.