
- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
Для
чистововняних і напіввовняних пальтових
і костюмних тканин визначають усадку
після замочування. Випробування
здійснюють на приладі УТШ-1 (рис. 12.1),
який складається з ванни 1 для замочування
проби і сушильної камери 5. Підігрів
повітря відбувається за допомогою
калорифера 3, а його циркуляція – за
допомогою вентилятора 2. Для регулювання
температури в сушильній камері
застосовують термометр електроконтакту
8. Масу проби при сушінні контролюють
за допомогою вагів 6, правий вантажний
майданчик яких жорстко з’єднаний з
підвіскою 7, на яку поміщають раму 4 з
випробовуваною пробою. Проби розміром
250*250 мм вирізають за допомогою шаблона,
що складається з двох квадратних
металевих пластин, які мають по 8 прорізів,
призначених для нанесення контрольних
точок на пробу. Нижня пластина шаблона
має 3 голки, а верхня – 3 отвори для
фіксації взаємного розташування пластин.
Розмічування здійснюють стібками
завдовжки не менше 15 мм бавовняними
нитками, контрастними до кольору тканини.
Проби занурюють у ванну з водою, температура якої дорівнює 18 – 250С. Щоб проби не спливали, на Рис. 12.1. Схема приладу
. УТШ-1
них кладуть решітку з неіржавіючої сталі. Проби занурюють у ванну одну за одною з інтервалом 5 хв. Через 60 хв після занурення першої проби всі проби перевертають так, щоб перша виявилася зверху, а остання – знизу. Першу пробу виймають відразу, а інші послідовно з інтервалом 5 хв. Потім кожну пробу складають вчетверо, обережно віджимають між долонями над ванною і кладуть в розпрямленому вигляді на сухий рушник, розкладений на столі приладу. Зверху пробу накривають тим же рушником і по ньому для видалення зайвої вологи прокочують без натиску віджимний ролик спочатку у напрямку основи, а потім у напрямку утоку по одному разу при ширині ролика 270 мм і по два рази – при ширині ролика 150 мм. Висушування проби до початкової маси здійснюють в сушильній камері приладу при температурі 3550С. Припустиме відхилення маси проби після сушіння в порівнянні з її масою до замочування становить 2 г.
Після висушування пробу пропрасовують через вологу бавовняну тканину, маса якої повинна бути в 2,5 рази більше, ніж до зволоження. Пробу пропрасовують праскою, нагрітою до температури 140-1600С, спочатку уздовж основи, а потім – уподовж утоку, послідовно чергуючи напрямки прасування 10 разів. Відразу ж після прасування вимірюють відстані між контрольними точками проби. Після замочування визначають усадку тканини Уl, УS, УV.
12.2. Експериментальна частина
Застосовувані прилади і матеріали: прилад УТШ-1, зразки тканин.
Порядок виконання роботи
Усадку від прання бавовняних і лляних тканин, а також тканин з віскозних волокон і комплексних ниток визначають за ГОСТ 8710-84. З точкової проби тканини викроюють за шаблоном дві квадратні проби розміром 300*300 мм і на них олівцем наносять мітки, утворюючі квадрат розміром 200*200 мм (рис. 12.2). На пробах зазначають напрям основи. Контрольні відстані між мітками заміряють з точністю до 1 мм. Якщо вони не дорівнюють 200 мм, первинну розмітку відповідно виправляють. Мітки обводять
Рис.12.2. Схема розмітки
. елементарної проби тканини незмивною фарбою (пастою кулькових авторучок). За допомогою текстильного мікрометра визначають товщину тканини в трьох місцях по діагоналі проби і дані вимірювань записують в табл. 12.2.
Зразки тканин перуть в пральній машині при температурі води 20-250С. Для прання в бак заливають 10 л води з температурою 20-250С, а потім у воду додають розчин, що містить 0,5 л води з температурою 70-800С, 40 г господарського (60-72%-го) мила і 10 г кальцинованої соди. Тривалість прання становить 30 хв. Після прання проби віджимають гумовими валами, прополіскують в пральній машині протягом 2 хв у 10 л чистої води температурою 20-250С, знову віджимають і прасують через неапретовану бавовняну тканину електропраскою масою 2,5 кг, нагрітою до температури 2000С. Випрасувані проби тканин витримують 10 хв у нормальних умовах, після чого у них вимірюють контрольні відстані по основі і утоку, а також товщину. Результати вимірювань записують в табл. 12.2.
За вищенаведеними формулами визначають усадку тканини Уl, УS, УV і одержані результати порівнюють з нормативами, наведеними в табл. 12.1.
Таблиця 12.1