
- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
Контрольні питання
1. Чим викликана необхідність визначення одноциклових характеристик при розтягуванні без доведення зразка до руйнування?
2. З яких компонентів частин складається повна деформація текстильних матеріалів?
3. Дати характеристику пружному компоненту деформацій.
4. Що таке еластична деформація?
5. Відмітні особливості пластичної деформації.
6. Методи визначення компонентів деформації при розтягуванні зразків без доведення до руйнування.
7. Характеристика приладів для визначення компонентів деформації.
Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
Мета роботи – вивчення і засвоєння методики визначення основних характеристик, одержуваних при багатоциклових випробуваннях: витривалості, межі витривалості, залишкової циклічної деформації; ознайомлення з будовою і принципом дії пульсаторів для ниток.
11.1. Стислі теоретичні відомості
Процес поступового місцевого порушення структури матеріалів (ниток), що відбувається в результаті тривалої безперервної або багаторазової переривчастої (циклічної, що чергується з розвантаженнями) дії на них напружень, називається стомленням матеріалів, а результат цього процесу, тобто місцеве порушення структури, - утомленістю. Порушення структури звичайно розвивається в тих малих ділянках (зонах) ниток, де спостерігається неправильне розташування структурних елементів (волокон, елементарних ниток), є стоншення і потовщення тощо і де легко відбуваються їх зсуви.
У результаті порушення структури відбувається руйнування – розрив матеріалу. Утомленість, викликану тривалою безперервною дією напружень називають статичною, а виконану багаторазовою переривчастою дією напружень, називають динамічною. У даній роботі вивчається динамічна утомленість ниток. Основними характеристиками утомленості є витривалість, відносна залишкова циклічна деформація і межа витривалості.
Витривалість nр – кількість циклів багаторазового розтягування, потрібна для доведення проби матеріалу (нитки) до розриву. Іноді ця характеристика замінюється іншою – довговічністю τр, тобто часом, необхідним для доведення проби до руйнування.
Відносна залишкова циклічна деформація εз.ц - деформація, що накопичується за деяку кількість безперервно прикладених до елементарної проби матеріалу (нитки) циклів. Вона виражається відношенням накопиченої залишкової деформації l з.ц., до затискної довжини L0 і вимірюється у відсотках:
(11.1)
Межа витривалості за деформацією εВ – найбільше значення заданої циклічної деформації, при якій витривалість проби матеріалу (нитки) досягає найбільшої величини (порядка 104 і більше циклів).
11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
Дослідження для отримання багатоциклових характеристик при розтягуванні можуть виконуватися різними способами. При цьому зразок піддається дії циклів розтягувань, характер яких може бути дуже різноманітним.
При випробуванні волокон і ниток розтягування і укорочення зразка частіше за все здійснюють по синусоїді, а третій член повного циклу – відпочинок – відсутній.
Розтягування в кожному циклі (рис. 11.1) може здійснюватися, зокрема так, що зразок зазнає деформації l, що змінюється за певним законом, наприклад за синусоїдальним із збереженням у кожному циклі синусоїди амплітуди а, тобто найбільших відхилень від її середнього значення в обох напівперіодах. Періодом називають тривалість циклу, а кількість циклів, здійснюваних в одиницю часу, - частотою.
Амплітуда:
а = (lmax – lmin )/ 2, (11.2)
де lmax, lmin – відповідно найбільша і янайменша циклічні деформації.
Може здійснюватися і інший спосіб випробувань, коли в кожному циклі на зразок діє зусилля або напруження, що змінюється за певним законом, а амплітуда його становить:
а = (Рmax – Pmin) / 2, (11.3)
де Pmax, Pmin – найбільше і найменше зусилля.
Рис.11.1. Різні типи циклів:
а) знакозмінний; б) пульсуючий.
В окремому випадку, коли мінімальна деформація або зусилля стають рівними нулю (lmin = 0, а = lmin/2), знакопостійний цикл називають пульсуючим. Оскільки для текстильних волокон і ниток внаслідок їх подовженої форми і гнучкості стиснення по поздовжній осі можливо тільки для дуже коротких відрізків, при їх випробуванні застосовуються тільки знакопостійні цикли розтягування. Слід зазначити, що іноді використовуються і складніші цикли – з відпочинком, зі змінною амплітудою, несинусоїдальні тощо.
Вирішуючи питання про вибір методу випробувань, віддають перевагу тому, при якому відтворюються умови переробки і практичного використання матеріалу з урахуванням простоти конструкції приладу і точності його роботи, використання при випробуванні всієї маси проби та інші чинники.