Загальне споживання пет волокон в світі

Регіони	1999 р.		2000 р.		2001 р.
	млн. т	% приросту	млн. т	% приросту	млн. т	% приросту
В світі у тому числі: Америка Європа і Африка Азія і Океанія	17,1 2,9 2,4 11,8	5 - - 8	18,6 2,9 2,6 13,1	9 2 6 12	20,2 3 2,8 14,4	8 6 10 9

Згідно таблиці, більше двох третин світового попиту на поліефірні волокна і нитки зосереджено в країнах Азії і Океанії.

Продовжується бурхливе зростання світового виробництва поліолефінових, зокрема поліпропіленових, волокон і ниток. Потужності виробництва поліолефінових волокон і ниток (включаючи плівкові нитки) в 2000 р. складає 6,3 млн. т, у тому числі більше 5 млн. т волоконних матеріалів з поліпропілену (ПП). Виробництво всіх видів ПП волокон в 1999 р., наприклад в Західній Європі, зросло на 4,5 % в порівнянні з попереднім роком, у тому числі штапельне волокно на 5 %, мультифіламентна пряжа на 4 %, спанбонд/ мелтбонд на 6 %, плівкова нитка на 2 %, килимовий джгут на 3 %, тасьма на 4 %, мононитка на 3 %. Основними споживачами ПП волокон залишаються килимова промисловість (ворс і грунт) - 25 %, одяг і домашнє господарство - 10%, геотекстиль - 7 %, канати, вірьовки і мережі - 7 %, мішки - 4 %, гігієнічні і медичні вироби - 14 %, інші готові матеріали - 22 %. В США, зокрема, більше половини (55 %) нетканих матеріалів в 1999 р. були виготовлені з поліолефінів, 37 % з поліефірних волокон і лише 8 % з віскозних.

Виробництво і споживання поліамідних (ПА) волокон, випробовуючи невеликі спади і підйоми, останніми роками знаходиться приблизно на одному рівні (близько 4 млн. т в рік), що пояснюється також різкими перепадами цін на цю продукцію.

З синтетичних волокон все більше упроваджується в текстильний сектор і багато в чому визначає моду готових виробів високоеластичне поліуретанове волокно типу спандекс. Потужності нитки спандекс безперервно ростуть і до кінця 2000 р. повинні перевищити 180 тис. т. Найкрупніші виробництва цієї нитки зосереджені в республіці Корея (55 тис. т в рік), США (36 тис. т в рік), Китаї (12 тис. т в рік), Англії (7,5 тис. т в рік) ін.

На фоні порівняно стійкого розвитку синтетичних волокон продовжується очевидний спад світового виробництва волокон і ниток целюлозного походження, яке сьогодні складає близько 2,5 млн. т в рік. Так, в США в 1999 р. в порівнянні з попереднім роком випуск цих текстильних ниток скоротився на 19 %, а штапельного волокна на 8 % (при загальному збереженні об'єму виробництва хімічних волокон в країні на рівні (4680 тис. т). В Японії виробництво віскозного штапельного волокна скоротилося на 18 %, віскозних ниток на 16 %, ацетатної текстильної нитки на 15 %, мідноаміачного шовку на 11%. Виробництво і споживання віскозної технічної нитки і корду в Європі в 1999 р. скоротилося, наприклад, в порівнянні з 1992 р. від 5 до 10 %. Ці цифри навряд чи вселяють оптимізм з приводу майбутнього віскозних волокон, не звертаючи увагу на останніх. Картина може різко змінитися з розвитком дослідницьких і промислових досліджень в області отримання нового (альтернативного віскозному) гідратцелюлозного волокна типу ліоцел, об'єми виробництва якого в Європі безперервно ростуть і до кінця 2000 р. повинні перевищити 200 тис. т в рік, а до 2005 р. - 300 тис. в рік.

Світове споживання основних видів текстильної сировини на період 2000 – 2010 рр., за прогнозом фахівців, складе (в %): бавовни - 1,6, Вовна - 1,0, хімічних волокон - 4,1. При цьому споживання синтетичних волокон і ниток збільшиться в 4 рази, целюлозних - в 3 рази, бавовни і шерсті - на 10 %. Частка синтетичних волокон до цього часу складе 68 %, целюлозних - 10 %, виляску і шерсті - 17 % і інших - близько 5 %.

В таблиці 5.4 показано як майже за століття міняється світове споживання натуральних і хімічних волокон. Ці дані підтверджують розвиток асортименту хімічних ниток, в першу чергу синтетичних пряжеподібних, ринкова частка яких до середини ХХI століття буде значно вище (53%), ніж будь-якого з волокон, включаючи хімічні (24%) і бавовна (21%).

Таблиця 5.4