Тема IV.6. Воскоподібні діелектрики. Бітуми, лаки, компаунди.

Характерними рисами воскоподібних діелектриків є їхня незначна механічна міцність і наявність жирної, водою поверхні, що змочується погано. Всі воскоподібні діелектрики мають полікристалічну будівлю і тому мають чітко виражену температуру плавлення. Вони використовуються, головним чином, для просочення і заливання. Головний недолік - велика усадка при остиганні, у результаті чого утворяться тріщини, пори, заповнені повітрям. Це приводить до зниження електричної міцності просоченої ізоляції.

З воскоподібних діелектриків варто вивчити парафін, церезин і головакс.

Парафін являє собою не полярний воскоподібний діелектрик, одержуваний у результаті переробки нафти.

Церезин одержують у результаті переробки озокериту (гірського воску). В електротехніку використовується також синтетичний церезин, одержуваний перегонкою в очищенням проміжного продукту при виробництві синтетичного бензину.

Головакс - синтетичний непальний воскоподібний діелектричний, одержуваний у результаті хлорування нафталіну.

Необхідно ознайомитися з властивостями й областями застосування перерахованих воскоподібних діелектриків.

Бітуми - близькі до смол речовини шарового складу, в основному вуглеводні. При досить низьких температурах тендітні, а при підвищенні температури що розм'якшуються і розплавляються. Розрізняють по походженню штучні (нафтові) бітуми, що представляють важкі продукти перегонки нафти, і природні (копалини) бітуми, називані асфальтами або асфальтенами.

Бітуми мають незначну гігроскопічність, вони добре сполучаються з мі гральними і рослинними оліями і використовуються в основному для виготовлення заливальних складів і масляно-асфальтових лаків.

Лаки являють собою колоїдні розчини плівкоутворювальних речовин в органічних розчинниках. До плівкоутворювальних речовин відносяться смоли, рослинні олії, ефіри целюлози, бітуми й ін. Як розчинники застосовують бензол, толуол, спирти, ацетон, скипидар і т.д. До складу лаків можуть також входити пластифікатори і сикативи. Пластифікатори додасть лаковій плівці еластичність. До них відносяться касторова олія, жирні кислоти лляної олії й інші олію утворюючі рідини. Сикативи прискорює процес висихання лаку.

По своєму призначенню електроізоляційні лаки поділяються на просочувальні, покривні і що клеять.

По способі сушіння лаку поділяється на двох груп: лаки повітряної (холодної) і грубний (гарячої) сушіння.

При вивченні теми варто ознайомитися з властивостями і використанням смоляних, масляних, масляно-бітумних і ефіроцелюлозних лаків.

Емалі являють собою лаки з введеними в них мілкодисперсними речовинами - пігментами. Як пігменти застосовують окисли металів і їхньої суміші. У процесі висихання емалей пігменти вступають у хімічні реакції з лаковою основою, утворити щільне покриття з підвищеною твердістю.

Компаунди - це електроізоляційні склади, виготовлені на основі бітумів, парафіну, церезину, полістиролу (термопластичні компаунди), а також на основі епоксидних, поліефірних і інших смол (термореактивні компаунди). На відміну від лаків і емалей компаунди не містять летучих розчинників. По призначенню компаунди розділяються на просочувальні, заливальні обмазувальні.

На закінчення варто ознайомитися з основними характеристиками й областями застосування компаундів.

Література: Л-1, стор. 240-242; Л-2,стор. 144-163, 215; Л-3,стор.175-192; Л-5, стор. 148-159.