Семінарське заняття № 1 Тема: Мовознавство як наука та мова як предмет його вивчення

Цілі та завдання заняття: визначити предмет і проблематику мовознавства як науки про мову, його зв’язок з філософією, літературознавством, народознавством, історією, археологією, етнографією, соціологією, психологією, логікою. Окреслити систему мовознавчих дисциплін. Виявити методологічну основу мовознавства та схарактеризувати методи дослідження мови. Висвітлити сутність мови як суспільного явища, а також вивчити її зв’язки з мовленням та мисленням. Дослідити особливості загальнонародної мови, визначити її стилістичні відмінності та основні функції.

Ключові поняття і терміни
мова мовознавство (лінгвістика) конкретне мовознавство загальне мовознавство мовні універсалії літературна мова метод дедукція індукція діалект діалектологія ізоглоса просторіччя жаргон койне	функціональний стиль стилістика науковий стиль публіцистичний стиль офіційно-діловий стиль виробничо-професійний стиль розмовно-побутовий стиль мовлення мовленнєвий акт мовленнєва діяльність текст свідомість мислення комунікативна функція мови мислетворча функція мови

План

1. Предмет мовознавства. Система мовознавчих дисциплін. Місце мовознавства в системі наук.

2. Методи дослідження мови.

3. Сутність мови як суспільного явища. Функції мови.

4. Загальнонародна мова та її диференціація. Стилістичні відмінності в мові.

5. Мова і мовлення.

6. Мова і мислення.

Завдання для практичного (письмового) виконання:

1. Який з трьох поглядів на сутність мови (біологічне; психічне; соціальне явище) ілюструє кожна з наведених цитат:

1. «Мова є органом, що створює думку» (В. фон Гумбольдт).

2. «Мова є звуковим вираженням думки, процесом мислення, що проявляється в звуках… Закони, встановлені Дарвіном для видів рослин і тварин, застосовні, принаймні у головних своїх рисах, і до організмів мов» (А. Шлейхер).

3. «Мова є засобом не виражати вже готову думку, а створювати її…, вона є не відображенням сформованого світогляду, а основою його формування» (О.О. Потебня).

4. «Мова існує лише остільки, оскільки існує суспільство, і людські суспільства не могли б існувати без мови» (А. Мейе).

2. Наведіть приклади територіальних діалектів України, Росії.

3. Визначте, які з наведених нижче слів є прикладами професійного жаргону, студентського сленгу, арго:

Браслети, завалити, хвіст, автомат, двірники, заліковка, гума, курсак, вінчання, плавати, відкинутися, шеф, блимавка, сачок, дисер, маліна.

4. Аналогічно до попереднього завдання класифікуйте наведені приклади за наступними різновидами загальнонародної мови: просторіччя, суржик, професійні підмови:

Радіво, кегль, літра, блюмінг, міроприємство, за всю Одессу, звиняйте, фунциклірує, шо, больниця, хверма, транвай, крижити.

Теми доповідей і рефератів:

1. Мова і несловесні форми спілкування.

2. Літературна мова як вища форма загальнонародної мови.

3. Територіальні діалекти України.

4. Гіпотеза лінгвістичної відносності і проблема перекладності.

Підручники та посібники

1. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979. – С. 7 – 49.

2. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. – М., 1962. – С. 89 – 113.

3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 8 – 67.

4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2006. – С. 7 – 21, 183 – 199.

5. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1975. – С. 3 – 23.

6. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М., 1975. – С. 161 – 212.

Додаткова література

1. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. – М., 1967.

2. Вопросы теории лингвистической диалектографии / Под ред. Р.И. Аванесова. – М., 1962.

3. Горнунг Б.В. Место лингвистики в системе наук и использование в ней методов других наук // Вопросы языкознания. – 1960. - № 4. – С. 31 – 36.

4. Уорф Б. Отношение норм поведения и мышления к языку // Языки как образ мира. – М.: ООО «Издательство АСТ», – 2003. – С. 157 – 201.

5. Щерба Л.В. О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в языкознании (В кн.: Звегинцев В.А. История языкознания XIX – XX вв. в очерках и извлечениях, ч. 1. – М., 1964).