Лекція №4. Класифікація інформаційних систем

ПЛАН

1. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості завдань

2. Класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою і рівнем керування

3. Типи інформаційних систем

   1. Інформаційні системи оперативного (операційного) рівня

   2. Інформаційні системи фахівців

   3. Інформаційні системи для менеджерів середньої ланки

   4. Стратегічні інформаційні системи

1. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості завдань

Поняття структурованості задач

При створенні або класифікації інформаційних систем неминуче виникають проблеми, пов'язані з формальним - математичним і алгоритмічним описом розв'язуваних задач. Від ступеня формалізації багато в чому залежать ефективність роботи всієї системи, а також рівень автоматизації, обумовлений ступенем участі людини при ухваленні рішення на основі одержуваної інформації.

Чим точніше математичний опис задач, тим вище можливості комп'ютерної обробки даних і менше ступінь участі людини у процесі її вирішення. Це й визначає ступінь автоматизації задач.

Розрізняють три типи задач, для яких створюються інформаційні системи:

• структуровані (підлягають формалізації),

• неструктуровані (не підлягають формалізації)

• частково структуровані.

Структурована (підлягає формалізації) задача - задача, де відомі всі її елементи й взаємозв'язки між ними.

Неструктурована (не підлягає формалізації) задача - задача, у якій неможливо виділити елементи й установити між ними зв'язку.

У структурованій задачі вдається виразити її зміст у формі математичної моделі, що має точний алгоритм вирішення. Подібні задачі звичайно доводиться вирішувати багаторазово, і вони мають рутинний характер. Метою використання інформаційної системи для вирішення структурованих завдань є повна автоматизація їхнього вирішення, тобто зведення ролі людини до нуля.

Приклад 10.В інформаційній системі необхідно реалізувати завдання розрахунку заробітної плати.

Ця структурована задача, де повністю відомий алгоритм вирішення. Рутинний характер цього завдання визначається тим, що розрахунки всіх нарахувань і відрахувань досить прості, але обсяг їх дуже великий, тому що вони повинні багаторазово повторюватися щомісяця для всіх категорій працюючих.

Вирішення неструктурованих задач через неможливість створення математичного опису й розробки алгоритму пов'язане з більшими труднощами. Можливості використання тут інформаційної системи невеликі. Рішення в таких випадках приймається людиною з евристичних міркувань на основі досвіду й, можливо, непрямої інформації з різних джерел.

Приклад 11.Спробуйте формалізувати взаємини у вашій студентській групі. Напевно, навряд чи ви зможете це зробити. Це пов'язане з тим, що для даного завдання істотні психологічний і соціальний фактори, які дуже складно описати алгоритмічно.

Відмітимо, що в практиці роботи будь-якої організації існує порівняно небагато повністю структурованих або зовсім неструктурованих завдань. Про більшість завдань можна сказати, що відомо лише частину їхніх елементів і зв'язків між ними. Такі завдання називаються частково структурованими. У цих умовах можна створити інформаційну систему. Одержувана в ній інформація аналізується людиною, що буде відігравати визначальну роль. Такі інформаційні системи є автоматизованими, тому що в їхньому функціонуванні бере участь людина.

Приклад 12.Потрібно ухвалити рішення про усунення ситуації, коли потреба в трудових ресурсах для виконання у строк однієї з робіт комплексу перевищує їхню наявність. Шляхи вирішення цього завдання можуть бути різними, наприклад:

• виділення додаткового фінансування для збільшення чисельності працюючих;

• віднесення строку закінчення роботи на більш пізню дату і т.д.

Як бачимо, у даній ситуації інформаційна система може допомогти людині прийняти те чи інше рішення, якщо надати їй інформацію про хід виконання робіт з усіх необхідних параметрів.

Інформаційні системи для вирішення частково структурованих задач підрозділяються на два види (рис. 1):

• що створюють управлінські звіти і орієнтовані головним чином на обробку даних (пошук, сортування, агрегування, фільтрацію). Використовуючи відомості, що містяться в цих звітах, керуючий приймає рішення;

• що розробляють можливі альтернативні рішення. Ухвалення рішення при цьому зводиться до вибору однієї із запропонованих альтернатив.

Рис. 1. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості розв'язуваних завдань

Інформаційні системи, що створюють управлінські звіти, забезпечують інформаційну підтримку користувача, тобто надають доступ до інформації в базі даних і її часткову обробку. Процедури маніпулювання даними в інформаційній системі повинні забезпечувати наступні можливості:

• складання комбінацій даних, одержуваних з різних джерел;

• швидке додавання або виключення того або іншого джерела даних і автоматичне перемикання джерел при пошуку даних;

• керування даними з використанням можливостей систем керування базами даних;

• логічну незалежність даних цього типу від інших баз даних, що входять у підсистему інформаційного забезпечення;

- автоматичне відстеження потоку інформації для наповнення баз даних.

Інформаційні системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними й експертними.

Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статичні, фінансові та інші моделі, використання яких полегшує вироблення і оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю у процесі її дослідження.

Основними функціями модельної інформаційної системи є:

• можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи рішення основних завдань моделювання типу "як зробити, щоб?", "що буде, якщо?", аналіз чутливості та ін.;

• досить швидка й адекватна інтерпретація результатів моделювання;

• оперативна підготовка й коректування вхідних параметрів і обмежень моделі;

• можливість графічного відображення динаміки моделі;

• можливість пояснення користувачеві необхідних кроків формування і роботи моделі.

Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення й оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, пов'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.

Робота першого рівня експертної підтримки виходить із концепції "типових управлінських рішень", відповідно до якої часто виникаючі у процесі керування проблемні ситуації можна звести до деяких однорідних класів управлінських рішень, тобто до деякого типового набору альтернатив. Для реалізації експертної підтримки на цьому рівні створюється інформаційний фонд зберігання й аналізу типових альтернатив.

Якщо проблемна ситуація не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, у роботу повинен вступати другий рівень експертної підтримки управлінських рішень. Цей рівень генерує альтернативи на базі наявних в інформаційному фонді даних, правил перетворення і процедур оцінки синтезованих альтернатив.