Іі. Основні етапи виконання курсової роботи

Курсова робота повинна виконуватися згідно приведеного нижче плану.

Вид навчання	№ тижня з початку навчального року
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Курсова робота				20%				50%				80%		100%	Захист роботи
Оцінка в балах				15				40 -55				60-70		71-100	74-100

За виконання курсової роботи

Пояснювальна записка	Ілюстративна частина	Захист роботи	Сума
до 20	до 20	до 60	100

Шкала оцінювання: національна та ects

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
90 – 100	А	відмінно
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Тема і завдання курсової роботи видаються на першому або другому тижні. На проміжку між першим –четвертим тижнем студент повинен:

1. Скласти і узгодити з викладачем первинний план-схему роботи.

2. Підібрати літературу та інші матеріали і джерела, скласти бібліографію.

3. Вивчити літературні, статистичні та інші джерела і законспектувати їх.

На протязі четвертого –восьмого тижнів проводять написання першого варіанту літературного огляду; вибір методик експерименту і експериментального пошуку.

На протязі восьмого дванадцятого тижнів оформлюють експериментальну та методичну частини; роблять висновки по роботі.

На дванадцятому тижні робота уточнюються з керівником роботи; виправляються помилки і на 14 тижні проводять повторну перевірку та рецензування роботи. Проводять кінцеве оформлення роботи.

З п’ятнадцятого до сімнадцятого тижня проводиться захист курсової роботи на комісії. До складу комісії входить три викладача, що назначаються зав. кафедрою.

Ііі. Типові помилки

До типових помилок відноситься не додержання правил оформлення роботи.

Методичні вказівки до курсової роботи „Розрахунок вимірювальної схеми автоматизованого електронного потенціометру типу ксп -4” Теоретичні відомості

Автоматичні потенціометри типу КСП -4 призначені для виміру, записи й регулювання температури й інших величин, значення яких можуть бути перетворені в напругу постійного струму.

В основу роботи приладу покладений компенсаційний метод виміру, що полягає в зрівноважуванні, компенсації невідомої вимірюваної эдс протилежним за знаком напругою, одержуваною від допоміжного джерела струму на опорі з відомим значенням.

Автоматичний електронний потенціометр КСП -4 побудований по блоковому принципі. Блоки й окремі елементи приладу розміщені усередині корпуса на висувному кронштейні.

На рис. 1 представлена вимірювальна схема потенціометра.

Термопреобразователь (джерело вимірюваної ерс) включається послідовно з електронним підсилювачем в одну з діагоналей компенсаційної мостової вимірювальної схеми, а в іншу діагональ включене джерело стабілізованого харчування, що забезпечує сталість робочого струму у вимірювальній схемі.

При зміні сигналу, що подається від первинного перетворювача, на вході підсилювача виникає напруга розбалансу постійного струму, що перетвориться в напругу змінного струму й підсилюється до величини, достатньої для приведення в дію реверсивного двигуна, вихідний вал якого буде обертатися в ту або іншу сторону доти , поки напруга, що знімає з компенсаційної схеми (з реохорда), не стане рівним величині подаваного з термопреобразователя сигналу. Обертання вихідного вала двигуна за допомогою механічної передачі (шків і трос) перетвориться в прямолінійний рух каретки, на якій закріплені контакти реохорда, покажчик і пристрій реєстрації. У момент рівноваги вимірювальної схеми положення стрілки визначає значення вимірюваного параметра. Таким чином, завдяки наявності електронного підсилювача й реверсивного пристрою двигуна, що приводить систему в рівновагу, здійснюється безперервний автоматичний вимір величини цього параметра.

Використання мостової схеми дозволяє автоматично вводити виправлення на зміну температури холодних спаїв термопари, а також легко міняти межі виміру потенціометра, змінюючи величину деяких опорів моста.

Для автоматичної компенсації погрішності від зміни температури холодних спаїв термопари служить резистор R_M, що виготовляється з міді або нікелевого дроту й розташовується в безпосередній близькості від вільних кінців компенсаційних проводів, що з'єднують термопреобразователь із приладом.

Рис. 1. Вимірювальна схема потенціометра КСП -4:

Rp - реохорд; R_ш - шунт реохорда, що використовується для припасування опору останнього до даного нормованого значення; R_n - резистор для завдання діапазону виміру; R_H - резистор для завдання початку шкали приладу; R_d - резистор баластовий для припасування певного значення опору у верхній галузі вимірювальної схеми, а, отже, і робочого струму; ДЖС - джерело живлення стабілізований; R₁' і R₁" - резистори в ланцюзі ДЖС для обмеження й регулювання робочого струму при перевірці приладу; Т - термоелектричний перетворювач; R_K - контрольний резистор для перевірки робочого струму у вимірювальній схемі; R_M - допоміжний резистор з міді або нікелю для автоматичного введення виправлення на зміну термоелектрорушійної сили перетворювача (термопари) при змінах температури його вільних кінців; РД - асинхронний конденсаторний реверсивний двигун; С - синхронний двигун для просування діаграмної стрічки

Таблица 1