30

1. Мета і задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі

«Мікроекономіка» є самостійною дисципліною, що включена в учбові плани підготовки фахівців зі спеціальності «Економіка підприємства», яка входить до циклу базових дисциплін.

Мета дисципліни «Мікроекономіка» – формування знань, вмінь та навичок аналізу економічних процесів на мікрорівні.

Завдання дисципліни «Мікроекономіка»:

• навчання методиці аналізу ситуацій для подальшого використання результатів аналізу в практичній роботі;

• ознайомлення студентів з сучасними проблемами економіки України на мікрорівні;

• сприяння цілісності сприйняття студентами економічних явищ.

Предмет дисципліни «Мікроекономіка» – прийняття економічними суб’єктами рішень відносно виробництва та споживання економічних благ.

В результаті вивчення дисципліни «Мікроекономіка» студенти повинні знати:

• загальний механізм функціонування ринкової економічної системи;

• механізми функціонування виробничих процесів на мікрорівні;

• закони та закономірності економічної поведінки споживача;

• основні економічні цілі фірми в ринковій економічній системі та способи їх досягнення;

• значення витрат в діяльності фірми, їх види, динаміку формування, а також значення витрат для визначення величини прибутку;

• особливості економічної поведінки фірм в умовах досконалої та недосконалої конкуренції;

• основи ціноутворення на ринку факторів виробництва;

• значення державної політики в коректуванні ринкового механізму.

Після вивчення дисципліни «Мікроекономіка» студенти повинні вміти:

• аналізувати економічні явища та робити обґрунтовані припущення про перспективний розвиток економіки на мікрорівні;

• аналізувати хід процесів у ринковій економіці, пов’язаних з виробництвом та споживанням товарів та послуг;

• створювати економічні моделі поведінки споживача та виробника в залежності від дії різноманітних цінових та нецінових факторів, вміти їх аналізувати;

• вибрати найбільші ефективні напрямки економічної діяльності фірми.

• користуватися різноманітними інформаційними джерелами.

Дисципліна «Мікроекономіка» базується на вивченні таких дисциплін, як «Вища математика», «Економічна теорія», «Історія економічних вчень», «Теорія ринкових відносин» та є базою для вивчення таких дисциплін, як «Макроекономіка», «Економіка підприємства», «Організація виробництва» та ін.

2. Програма курсу

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки. Предмет, концептуальні основи і методологія мікро­економіки. Мета, завдання і зміст дисципліни. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні. Проблема обмеженості ресурсів і необхідність вибору. Альтернативна вартість та граничний аналіз в економіці. Ефективність. Проблема координації та ринок. Поняття економічної моделі. Нормативний і позитивний аналіз.

Література: [5, с. 20-25], [6, с. 9-43], [7, с. 11-17].

Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінки споживача

Корисність в економічній теорії і проблеми її виміру. Поняття «корисність», види корисності, функція корисності. Поняття «потреби», види потреб. Економічні блага, їх класифікація. Перший закон Госсена. Закон спадної граничної корисності блага. Другий закон Госсена. Вплив на поведінку споживача бюджет­них обмежень і цін на блага. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.

Література: [1, с. 64-75], [4, с. 22-39], [6, с. 45-46, 139-142].

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Вибір споживача з ординалістських позицій. Система переваг споживача та її основні елементи: ранжування альтернатив; транзи­тивність у структурі переваг; ненасичуваність; взаємозамінність благ. Криві байдужості, їх властивості. Принцип побудови кривої байдужості споживача. Карта кривих байдужості. Гранична норма заміни (заміщення) благ: сутність і ме­тодика обчислення.

Література: [5, с. 20-25], [6, с. 9-43], [7, с. 11-17].

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Обмеження можливостей споживача. Оптимум спо­живача як модель раціонального споживчого вибору.

Крива індивідуального попиту. Ринковий попит. Зміна стану споживача в результаті зміни його доходу. Аналіз і побудова лінії «доход – споживання». Побудова лінії «ціна – спожи­вання». Зміни доходу споживача і попит. Зміни ціни і попит. Благо з нормальною й низькою споживчою цінністю. Парадокс Гіффена. Ефект заміщення та ефект доходу. Надлишок споживача.

Бюд­жетна лінія: рівняння й графічна побудова. Нахил бюджетної лінії. Вплив зміни доходу і ціни на бюджетне обмеження. Оптимізація споживчого вибору.

Література: [1, с. 76-111], [4, с. 40-48], [7, с. 17-41].