
- •1. Історія розвитку про процеси і апарати.
- •2. Класифікація процесів харчових виробництв.
- •3. Класифікація обладнання. Вимоги до обладнання.
- •4. Види здрібнення реоло-гічних матеріалів. Криві розтягнення та тиску.
- •5. Способи здрібнення. Вимоги до дробарок. Схема роботи вальцової дробарки.
- •6. Характеристика процесу різання. Схема різання матеріалів. Класифікація та схеми машин для різання.
- •7. Схема рідинних форсунок та центробіжних розпилювачів.
- •8. Класифікація способів розділення сипких середовищ.
- •9. Характеристика процесу вібраційного сепарування на ситах (рух часток на сито, само сортування часток).
- •10. Характеристика процесу вібраційного сепарування на плоскій вічковій деці.
- •11. Харакеристика процесу віброударного сепарування.
- •12. Характеристика процесу пневматичного сепарування двохфазних середовищ.
- •13. Характеристика пневматичного сепарування в псевдо розрідженому шарі.
- •14. Характеристика основних видів обробки тиском (пресування, формоутворення).
- •15. Класифікація машин для обробки харчових мас тиском.
- •16. Характеристика апаратів для брикетування та таблетування.
- •17. Харчові продукти як система.
- •18.Класифікація процесів розділення однорідних систем.
- •19. Характеристика процесу усадження в полі центр обіжних сил. Цетрифуги.
- •20. Класифікація машин для перемішування сипких продуктів.
- •21. Змінення властивостей розчину при згущенні. Метод випарювання.
- •22. Класифікація випарних апаратів.
- •23. Прямий та зворотній цикл Карно.
- •24. Характеристика додаткового обладнання холодильних машин.
- •26. Схема ректифікаційної колони.
- •27. Поняття процесу перегонка та основні закономірності процесу.
- •28. Класифікація методів перегонки.
- •30. Поняття процесу сушіння та його характеристика.
- •31. Схема барабанної сушарки.
- •33. Поняття процесу абсорбція. Класифікація абсорберів.
- •34. Загальні відомості про процес кристалізації.
- •35. Загальні відомості про процес екстрагування.
- •36. Поняття процесу ферментації. Ферментативні реакції.
- •37. Історія розвитку науки про гідравліку.
- •38. Основні відомості про гідростатичний тиск.
- •39. Метод вимірювання тиску.
- •40. Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини.
- •41. Поняття про гідравлічний удар.
- •42. Основні поняття про насоси.
- •43. Характеристика об’ємних насосів та регулювання їх подачі і напору.
- •44. Види і призначення палива.
- •45. Склад і теплотехнічні властивості палива.
- •46. Характеристика рідкого палива.
- •47. Характеристика шарових топок.
- •48. Основні відомості про теплопровідність.
- •49. Основні відомості про конвективний теплообмін.
- •50. Основні відомості про теплообмін випромінювання.
- •51. Основні відомості про котельні установки.
- •52. Характеристика додаткових поверхнею випромінювання.
15. Класифікація машин для обробки харчових мас тиском.
Для обезвожування, брикетування твердих матеріалів, гранулювання і формування пластичних матеріалів на підприємствах громадського харчування використовують пресування.
Пресування(обробка тиском) - широко застосовується в харчовій промисловості механічний процес. Суть його - обробляємий матеріал піддається зовнішньому тиску при допомозі відповідних механічних устроїв – пресів, при цьому властивості матеріалу змінюються. Розрізняють такі види пресування:
- відтискання, віджимання;
- формування (штампування, екструзія);
- власне пресування (брикетування, таблетування і грануляція).
Преси, які використовуються для формування матеріалів, залежно від способу дії поділяються на нагнітальні, прокатувальні (закатувальні) і штампувальні. Штампувальні преси використовуються в кондитерській промисловості і у виробництві печива. При цьому на поверхню виробу досить часто наносять малюнок.
Апарати (нагнітальні) - гідравлічні і шнекові преси, шнеки-екструдери (використовують при виробництві цукерок, макарон, лапші). Нагнітальні преси широко використовуються для формування дріжджів, макаронних, цукеркових та інших виробів.
Апарати (формувальні)барабанний формувально-штампувальний апарат, а також стрічковий формувальний апарат, який використовують для приготування різних хлібобулочних виробів.
16. Характеристика апаратів для брикетування та таблетування.
Для обезвожування, брикетування твердих матеріалів, гранулювання і формування пластичних матеріалів на підприємствах громадського харчування використовують пресування.
Пресування(обробка тиском) - широко застосовується в харчовій промисловості механічний процес. Суть його - обробляємий матеріал піддається зовнішньому тиску при допомозі відповідних механічних устроїв – пресів, при цьому властивості матеріалу змінюються. Розрізняють такі види пресування:
- відтискання, віджимання;
- формування (штампування, екструзія);
- власне пресування (брикетування, таблетування і грануляція).
Апарати:
1. гідравлічні і шнекові преси (використовують при виробництві цукерок, макарон, лапші);
2. барабанний формувально-штампувальний апарат;
3. стрічковий формувальний апарат;
4. шнеки-екструдери.
Власне пресування (брикетування)- процес призначений для ущільнення сипких матеріалів або будь-яких розрізнених частинок у щільні агрегати за допомогою зв’язуючих рідин та відповідного тиску (виробництво цукру-рафінаду, брикетів бурякового жому на бурякоцукрових заводах і на заводах харчових концентратів, вітамінів, комбікормів). Підвищує якість, збільшує терміни зберігання продуктів, зменщуються втрати при транспортуванні та покращуються умови зберігання.
Різновидністю брикетування є таблетування й грануляція. Таблетки і гранули мають менші розміри у порівнянні з брикетами (гранульовані: чай, каву, харчові концентрати, цукерки та ін.).
Пресування і брикетування проводять в спеціальних пресах до щільності, при якій брикет не може самовільно руйнуватися.
17. Харчові продукти як система.
Безпе́ка харчови́х проду́ктів— наукова дисципліна, яка описує обробку, підготовку та зберігання харчових продуктів таким чином, щоб запобігти хворобам харчового походження. Європейський Союз визначив безпеку харчових продуктів одним з головних пріоритетів своєї політики. Це основна мета, яку слід завважувати в різних сферах діяльності Спільноти, як-от спільна сільськогосподарська політика, зокрема та її ділянка, що стосується розвитку села; захист природного довкілля, охорона здоров'я, захист споживачів та внутрішній ринок.
Безпека харчових продуктів— це й здоров'я тварин та їхнє харчування, захист тварин та їхній добробут, ветеринарний контроль і піклування про здоров'я рослин, і дотримання санітарних норм за обробки та приготування харчових продуктів. У лютому 2002 року ухвалено постанову, що заклала підвалини нового законодавства з безпеки харчових продуктів, де визначено п'ять основних загальних принципів:
1) твердження про нерозривність усіх ланок харчового ланцюга;
2) аналіз ризиків як наріжний камінь політики безпеки харчових продуктів;
3) відповідальність операторів у цій сфері;
4) можливість контролювати продукт на кожній стадії харчового ланцюжка;
5) право громадян на точну й достовірну інформацію.
Широко розповсюдженою у світовій практиці моделлю управління безпечністю харчових продуктів є система, яка заснована на принципах HACCP. На основі цих принципів у багатьох країнах світу розроблено національні стандарти з вимогами до систем безпеки харчових продуктів. В країнах Європейського союзу, США та Канаді впровадження систем HACCP є обов'язковим для всіх підприємств харчової промисловості.