Безпечні умови користування газовими побутовими приладами: включення, користування, виключення. Ознаки витоку газу. Дії під час витоку газу в приміщенні. Допомога потерпілим газом, що отруївся

При включенні газових побутових приладів необхідно пам'ятати наступне:

Перевірити наявність тяги у вентиляційному отворі можна за допомогою засвіченої свічки, піднісши її до вентиляційного отвору. У разі відсутності тяги полум'я горітиме рівно, не відхиляючись, у разі наявності тяги полум'я свічки відхилиться у бік вентиляційного отвору.

Перед включенням треба переконатися у відсутності витоку газу. При запаленні газу сірником, дії слід виконати в такій послідовності: запалити сірник, піднести його до газової конфорки, відкрити газовий кран.

Правила безпечного користування природним і скрапленим газом в побуту

Категорично забороняється користуватися несправними газовими приладами і газовим устаткуванням.

Категорично забороняється самостійне під'єднування газових приладів і газового устаткування до газової мережі. Для установки газового устаткування необхідно викликати фахівця районної газової служби.

Категорично забороняється користування саморобними балонами для зберігання і транспортування скрапленого газу, а також для використання в побуті.

Забороняється користуватися газовими плитами, газовими колонками, котлами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання за відсутності вентиляції.

Забороняється розміщувати посуд з широким дном на звичайних конфорках газової плити, її необхідно розміщувати на конфорках з високими ребрами.

Забороняється відкривати крани газової плити, не маючи в руці засвіченого сірника або спеціальної електричної запальнички (пъезозажигалки).

Не можна допускати заливки пальників, що горять, рідиною. Якщо це випадково станеться, необхідно погасити пальник, видалити з нього рідину, прочистити пальник.

Забороняється знімати конфорку і ставити посуд безпосередньо на пальник.

Дітям молодшого шкільного віку не дозволяється користуватися газовими приладами. Перш ніж дозволити дитині самостійно користуватися газовими приладами, необхідно ретельно його проінструктувати і перевірити правильність включення приладу, запалення газу, відключення газового приладу.

Категорично забороняється залишати включені газові прилади без нагляду навіть на короткий термін, оскільки у разі загасання одного з пальників в приміщення починає поступати газ. Він накопичується і, змішується з повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш, яка за наявності відкритого вогню або іскри може вибухнути. Необхідно також стежити, щоб протяг не загасив полум'я пальника.

У випадку якщо газ потрапив в повітря(навіть якщо ви не відчуваєте його запаху), необхідно негайно закрити вентиль подання газу і ретельно провітрити приміщення.

При експлуатації газового устаткування не дозволяється підігрівати балони із скрапленим газом, встановлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витік газу за допомогою засвіченого сірника або свічки, використати їх не за призначенням.

Встановлювати газові прилади, устаткування і балони із скрапленим газом в приміщеннях, де розташовані підвали.

При згоранні газу в не провітрюваному приміщенні утворюється чадний газ (СО) - украй токсична речовина, яка при кімнатній температурі активно реагує з киснем і тому здатна зменшувати концентрацію кисню в крові. Найбільша небезпека полягає в тому, що чадний газ утворює дуже міцні комплекси із залізом, який є основою гемоглобіну - переносника кисню в крові, внаслідок чого кров частково або повністю втрачає здатність переносити кисень. Людина, що отруїлася чадним газом, відчуває головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сонливість, нудоту. Починається блювота, людина швидко втрачає свідомість, настає зупинка дихання, і, якщо вчасно не буде надана медична допомога, може настати смерть. Тому навіть невелика концентрація чадного газу в повітрі представляє серйозну небезпеку для життя. Окрім чадного газу, можуть утворюватися карбонільні з'єднання в невеликих кількостях (формальдегід, ацетон і ін.), які також небезпечні для життя.

Для відвертання отруєння продуктами згорання газу необхідно: підтримувати вентиляцію в робочому стані, періодично ретельно її чистити, не допускаючи засмічення і скупчування пилу. Перевірити приміщення після роботи газових приладів. Не допускати обігріву квартири газом, що горить.

При роботі газових приладів - закривати двері в житла квартири.

Фізичні властивості природного газу : безбарвний горючий газ з болотяним запахом із-за домішки сірководню, майже удвічі легше за повітря, при витоку з газових приладів і газопроводу піднімається вгору, нерозчинне у воді, суміш з киснем вибухонебезпечна.

Фізичні властивості скрапленого газу (пропан, Бутан, етан і їх суміші) - безбарвні горючі гази без запаху (при використанні в побуті до них додають речовини з сильним запахом для швидкого виявлення витоку), важче за повітря, при витоку скупчується в нижніх зонах приміщень, в підвалах, нерозчинне у воді, суміш з киснем вибухонебезпечна.

Місце витоку газу можна виявити таким чином:

На око. Обробити трубу мильною піною. У разі витоку на поверхні труби в місці витоку газ вириватиметься зі свистом.

На запах. Характерний запах газу ставати сильніше поблизу місця витоку.

Ніколи не шукайте місце витоку газу за допомогою відкритого полум'я - це вибухонебезпечно.

При виявленні витоку газу :

• уникайте всяких дій, які можуть викликати іскру;

• закрийте крани перед газовими приладами і на приладах, у разі газобалонного устаткування - вентиль на балоні і крани на плиті;

• відкрийте вікна і двері, утворивши протяг, і ретельно провітріть приміщення.

Забороняється включати електрику. Іскра, яка може виникнути при включенні, здатна викликати вибух. Тому не можна користуватися вимикачем, електричним дзвінком, розетками.

Не користуйтеся для освітлення відкритим вогнем - це також може викликати вибух.

Не паліть - вогонь сигарети може стати причиною вибуху. Повідомте про витік газу в аварійно-диспетчерську службу газового господарства по телефону «04» і покиньте приміщення.

При отруєнні природним або скрапленим газом для надання допомоги потерпілому необхідно:

• винести потерпілого на свіже повітря;

• викликати лікаря;

• за допомогою пальців і рушника (носової хустки) звільнити дихальні шляхи потерпілого від блювотних мас;

• у разі втрати свідомості піднести до носа потерпілого ватку, змочену нашатирним спиртом, не притуляючи до слизових оболонок носа.

• стежити за тим, щоб мова потерпілого не запала в горло;

• у разі зупинки дихання необхідно зробити штучне дихання по методу «рот в рот» або «рот в ніс»;

• допускається змочування губ і обличчя потерпілого водою, питво забороняється до приїзду лікаря. Забороняється також давати ліки і робити промивання шлунку.

Висновок. При користуванні побутовими газовими приладами необхідно утримувати їх в чистоті і справності, не допускати їх самостійної установки і ремонту, слід користуватися послугами газової служби. При витоку газу треба дотримуватися запобіжних заходів і повідомити про витік по телефону «04».

Аварії на комунально - енергетичних мережах в нашому житті стали буденним явищем. Що там аварія на електромережі в окремому будинку, підприємстві, бувають випадки, коли внаслідок подібних аварій замерзають цілі міста.

Те, що зима 2007-2008 рр. буде на Україні важкій, відоме було заздалегідь, але жодна з територій регіону в належній мірі не підготувалася до настання холодів. У цю зиму на території України практично не виявилося жодного міста, в якому не сталися аварії на комунально-енергетичних мережах.

Все упирається в уміння вести господарство, в обов'язкове почуття відповідальності керівників усіх рангів і виконання вимог (заходів) по підвищенню стійкості роботи об'єктів в екстремальних ситуаціях, тобто домагатися того, щоб комунально - енергетичні мережі були здатні працювати при руйнуванні окремих елементів.

Водопостачання. Найбільш часті аварії на розводящих мережах, насосних станціях, напірних вежах. Водозабори, очисні споруди, резервуари з чистою водою ушкоджуються рідше.

Подання води припиняється не лише із-за аварії безпосередньо на якому-небудь трубопроводі, але і при відключенні електроенергії, а резервне джерело, як правило, відсутнє.

Стійкість роботи системи водопостачання полягає в тому, щоб у будь-яких умовах забезпечити подання необхідної кількості води. Для цього слід обладнати певну кількість відключаючих пристроїв і перемикальних пристроїв, що забезпечують подання води у будь-який трубопровід, минувши пошкоджений.

Каналізація. Найчастіше аварії відбуваються на колекторах, каналізаційних мережах. При їх руйнуванні фекальні води потрапляють у водопровід, що призводить до різних інфекційних і іншим захворюванням. А при аваріях на станціях перекачування, відбувається переповнювання резервуару стічною рідиною, підйом її рівня і виливши назовні. Щоб не затоплялася навколишня територія, треба передбачити облаштування каналів для скидання стоків з мережі в знижені ділянки місцевості. Вони мають бути вибрані заздалегідь і погоджені з органами санітарного нагляду і рибоохорони.

На каналізаційних станціях перекачування стічних вод дуже важливо мати свій резервний електроагрегат або пересувну електростанцію, які забезпечували б мінімальну потребу в електроенергії.

Газопостачання. Особливу небезпеку на сьогодні представляють руйнування і розриви на газопроводах, в розводящих мережах житлових будинків і промислових підприємствах. Із-за старіння і ветхості, деформації ґрунту, розриви на трубопроводах стали майже звичайним явищем.

Електропостачання. Майже при усіх стихійних лихах: землетрусах, повенях, зсувах, селях, сніговій лавині, ураганах, бурях, смерчах, - страждають повітряні лінії електропередач, рідше за будівлю і спорудження трансформаторних станцій і розподільних пунктів. При обриві дротів майже завжди відбуваються короткі замикання, а вони, у свою чергу, призводять до пожеж. Відсутність електропостачання створює масу неприємностей : зупиняються ліфти у будинках, а в них застряють люди, припиняється подання води і тепла, порушується робота підприємств, міського електротранспорту, утруднюється діяльність лікувальних установ, ламається увесь ритм життєдіяльності, що встановився.

Теплопостачання. Як показує досвід останніх минулих зим, аварії на теплотрасах, в котельних, на ТЕЦ і розводящих мережах стали справжнім бичем, головним болем багатьох керівників. Прорив будь-якої траси - велика біда, а трапляється вона, переважно, в самі морозні дні, коли збільшується тиск і температура води. Тому аварійні команди рятувальників, МНС і ЦЗ повинні знаходитися в готовності до виконання завдань по ліквідації непередбачених ситуацій, особливо в зимовий час.