КП Мониторинг / Ларина / Курсовой проект Мониторинг / Литра / Наказ 467
.docНачало формы
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з питань створення системи моніторингу довкілля регіонального рівня |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Затверджено: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 грудня 2005 р. № 467 ______ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ СТВОРЕННЯ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ 1. Галузь застосування Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня є міжвідомчим документом і можуть бути використані в роботі територіально-регіональними органами суб’єктів державної системи моніторингу довкілля (далі ДСМД), а саме: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держжитлокомунгоспу, Держводгоспу, Держкомзему, Держкомлісгоспу. 2. Загальні положення 2.1 Мета створення та основні завдання регіональних систем моніторингу довкілля. 2.1.1 Метою створення регіональних систем моніторингу до-вкілля (далі РСМД) є впровадження стратегії і плану дій ДСМД на рі-вні адміністративно-територіальних регіонів, підвищення рівня вико-нання її основних функцій, що спрямовані на забезпечення потреб ор-ганів державного управління, місцевого самоврядування та громадсь-кості в оперативній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища України. 2.1.2 Основними завданнями РСМД є:
2.2 Визначення і скорочення Моніторинг навколишнього природного середовища (моніторинг) – систематичні спостереження, збір, аналіз і оцінка інформації про стан навколишнього природного середовища та факторів впливу на нього, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування. Загальний моніторинг довкілля – постійні спостереження, що здійснюються за довгостроковими програмами в оптимальних за кіль-кістю та розміщенням пунктах і дають змогу на основі оцінки, аналізу та прогнозування стану навколишнього природного середовища під-тримувати прийняття відповідних управлінських рішень на всіх рівнях. Кризовий моніторинг довкілля – спостереження, що організовані за спеціальними програмами для здійснення контролю за природни-ми об’єктами і джерелами техногенного впливу, розташованими в ра-йонах екологічної напруженості, у зонах аварій та небезпечних природних явищ з метою забезпечення оперативного реагування на кри-зові та надзвичайні екологічні ситуації, аналізу та оцінки ризиків як кількісної характеристики небезпеки для населення і навколишнього середовища, прогнозування можливих негативних наслідків і прийн-яття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для жит-тєдіяльності населення і господарювання. Фоновий моніторинг довкілля – спостереження, що здійснюються: у спеціально визначених природоохоронних зонах (природних і біосферних заповідниках, базових станціях тощо) з метою вивчення закономірностей розвитку та оцінки і прогнозування зміни стану еко-систем; у віддалених від об’єктів промислової і господарської діяль-ності зонах; для одержання інформації з метою визначення середньо-статистичного (фонового) рівня забруднення навколишнього природ-ного середовища певних територій в умовах антропогенного наван-таження або такого, що здійснюється для наукового обґрунтування проектів будівництва і реконструкції господарських об’єктів і оптимі-зації їх функціонування. Суб’єкти державної системи моніторингу довкілля(суб’єкти ДСМД) – міністерства та відомства, на які державними нормативно-правовими актами покладається здійснення функцій з моніторингу навколишнього природного середовища. Суб’єкти регіональної системи моніторингу довкілля (суб’єкти РСМД) – установи, організації, заклади, на які згідно з положенням про регіональну систему моніторингу довкілля покладаються функції з ведення державного моніторингу навколишнього природного сере-довища в межах території означеного регіону. Об’єкти моніторингу довкілля – складові навколишнього природного середовища та фактори впливу на нього, щодо яких має здій-снюватись моніторинг. Інформаційна взаємодія суб’єктів системи моніторингу довкілля – обмін інформацією між суб’єктами системи моніторингу, узго-дженою за складом, формою та структурою даних, періодичністю фо-рмування та передачі інформації щодо моніторингу довкілля. Інформаційні ресурси – документи і масиви документів, основні і допоміжні масиви даних, що зберігаються в інформаційних систе-мах. Програмно-технічний комплекс (ПТК) – сукупність компонен-тів технічного, програмного забезпечення і засобів створення і веден-ня інформаційних баз, достатніх для виконання певних задач. АРМ – автоматизоване робоче місце. БД – база даних. ГІС – геоінформаційна система. ОПР – особа, яка приймає рішення. 3. Структурна побудова регіональної системи моніторингу до-вкілля та організація її діяльності 3.1 Нормативно-правові основи організації діяльності регіональ-ної системи моніторингу довкілля 3.1.1 Правовою основою організації моніторингу навколишнього природного середовища є Закони України “Про охорону навколиш-нього природного середовища” (ст. 22), “Про охорону атмосферного повітря” (ст. 32), “Про тваринний світ” (ст. 55), “Про рослинний світ” (ст. 39), “Про охорону земель” (ст. 54), “Про відходи” (ст. 29 ), “Про екологічну мережу” (ст. 20), “Про питну воду та питне водопостачання” (ст.39), Водний кодекс України (ст. 21), Лісовий кодекс України (ст. 28), інші законодавчі акти у сфері охорони довкілля та природо-користування. 3.1.2 Діяльність у сфері моніторингу регламентується: Положен-ням про державну систему моніторингу довкілля затвердженим По-становою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391; Положенням про моніторинг земель, затвердженим Постановою Кабі-нету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661, Порядком здійс-нення державного моніторингу вод, затвердженим Постановою Ка-бінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 815; Порядком орга-нізації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного по-вітря, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343; Постановою Кабінету Міністрів України Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні си-туації техногенного та природного характеру від 3 серпня 1998 р. № 1198 та нормативними документами, які прийняті відповідно до них. Серед таких міжвідомчим документом є Єдине міжвідомче керівницт-во по організації та здійсненню моніторингу вод, затверджене наказом Мінекоресурсів України № 485 від 24 грудня 2000 р. 3.1.3 Регулювання таких питань, як визначення суб’єктів РСМД, їх функцій і задач, здійснюється шляхом розроблення та затвердження положень про регіональні системи моніторингу довкілля. Такі поло-ження мають бути узгоджені з Мінприроди України, суб’єктами РСМД і затверджені Державними адміністраціями регіонів. 3.1.4 Регіональні та місцеві програми моніторингу навколишньо-го природного середовища розробляються відповідно до Закону України Про державні цільові програми від 18 березня 2004 р. № 1621-IV, Положенням про порядок розробки екологічних програм, за-твердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1091; Методичних рекомендацій з підготовки регіональних та загальнодержавної програм моніторингу довкілля, затверджених наказом Мінекоресурсів України № 487 від 24 грудня 2001 р. Подальше удосконалення нормативно-правової бази моніторин-гу має здійснюватись шляхом розробки нових та внесення змін до чинних документів. 3.2 Принципи побудови структури регіональних систем моніто-рингу довкілля 3.2.1 Основою РСМД є елементи відомчих мереж моніторингу довкілля усіх суб’єктів ДСМД, що діють в регіоні, та регіональні центри моніторингу довкілля. До РСМД можуть бути включені авто-матизовані пости спостережень, які мають комунальну приналежність, а також елементи мереж моніторингу довкілля організацій (підпри-ємств), що не підпорядковані суб’єктам ДСМД, але можуть надавати значну допомогу в інформаційному забезпеченні при реалізації основних завдань РСМД. 3.2.2 Інтеграція елементів відомчих мереж в єдину систему моні-торингу довкілля відбувається шляхом утворення організаційних та інформаційних зв’язків для забезпечення виконання функцій РСМД і досягнення єдиної мети. Така інтеграція не передбачає адміністративного перепідпорядкування і залишає елементи відомчих мереж у відомчій приналежності. 3.2.3 РСМД є другим рівнем ДСМД і може включати нижчий – локальний рівень. Локальні системи моніторингу довкілля (далі ЛСМД) створюються для територіальних зон із значним антропоген-ним навантаженням і/або окремих великих промислових об’єднань (підприємств - природокористувачів). ЛСМД є інтеграційною часткою РСМД, що базується на тих самих принципах, що і вищі ступені сис-теми. Схема типової структури регіональної системи моніторингу до-вкілля наведена на рис. 1. 3.2.4 Створення і функціонування РСМД ґрунтується на принци-пах:
3.2.5 Інфраструктура РСМД, її системоутворюючі та уніфіковані компоненти створюються на підставі відповідних проектів і технічних завдань, що узгоджені з Мінприроди та затверджені у встановленому порядку. Прийняті проектні рішення реалізуються в межах заходів ре-гіональних та місцевих програм моніторингу довкілля. При розроблюванні проектів регіональних програм моніторингу довкілля і технічних завдань на створення системоутворюючих ком-понентів РСМД доцільно залучати фахівців з проведення моніторингу за основними напрямами. Структурна організація РСМД має базуватись на науковому об-ґрунтуванні системи комплексних спостережень, визначенні суб’єктів та об’єктів моніторингу і їх складових.
3.3 Суб’єкти регіональних систем моніторингу довкілля та їх основні функції. 3.3.1 Суб’єкти РСМД визначаються в положенні про регіональну систему моніторингу довкілля. Такими можуть бути організації, установи, заклади, що є територіальними органами суб’єктів ДСМД і на які положенням про їх діяльність покладено відповідальність за вико-нання окремих функцій і завдань з ведення державного моніторингу навколишнього природного середовища у цьому регіоні. 3.3.2 Типовими суб’єктами РСМД можуть бути організації, уста-нови, заклади, що є територіальними органами суб’єктів ДСМД або належать до сфери їх управління: Мінприроди – Комітет з екології та природних ресурсів АР Крим, державні управління екології та природних ресурсів в областях, міс-тах Києві і Севастополі, державні територіальні геологічні організації; МНС – регіональні головні управління (управління) МНС, орга-нізації гідрометеорологічної служби на самостійному балансі; МОЗ – регіональні управління охорони здоров’я та санепідзаклади; Мінагрополітики – територіальні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції, управління сільського господарства і продовольства, державні інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства; Держводгоспу – територіальні управління меліорації і водного господарства та регіональні управління водних ресурсів; Держкомзему – територіальні органи земельних ресурсів; Держкомлісгоспу – Республіканський комітет лісового господар-ства АР Крим, обласні управління лісового господарства; Держжитлокомунгоспу – територіальні управління житлово-комунального господарства та виробничі об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства. 3.3.3 Пріоритетні задачі і функції суб'єктів ДСМД визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля, діючими положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля, Державною програмою проведення моніторингу навколишнього при-родного середовища. Відповідальність за виконання функцій і задач при здійсненні моніторингу конкретними суб'єктами РСМД визначається в положенні про регіональну систему моніторингу довкілля. При цьому мають бути враховані особливості функціональних завдань цих організацій, що визначені положеннями про їх діяльність. 3.3.4 Рекомендований перелік функцій і задач, які реалізуються в регіональній системі моніторингу довкілля суб'єктами РСМД, наведений у додатку 1.
3.3.5 Взаємовідносини суб'єктів РСМД ґрунтуються на:
3.3.6 Координацію діяльності суб'єктів РСМД має здійснювати регіональна Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. За рішенням комісії, для розгляду поточних питань та підготовки експер-тних висновків щодо результатів моніторингу може створюватись експертна група, що складається з фахівців окремих напрямів моніторингу. 3.4 Центри регіональних систем моніторингу довкілля та їх типові функції 3.4.1 Для виконання функцій збору, збереження, оброблення і аналізу даних та підготовки необхідної інформації на їх основі ство-рюються структурні підрозділи – центри моніторингу довкілля. Таки-ми функціональними структурними підрозділами можуть бути:
3.4.2 Центри РСМД є відповідальними:
3.4.3 Для збереження та подальшої роботи з даними моніторингу в центрах РСМД створюються бази даних, з яких складається банк ін-формаційних ресурсів РСМД. 3.4.4 Функціональним продовженням створення інформаційних ресурсів РСМД, що отримані на основі оброблення та попереднього аналізу даних, є поглиблений аналіз та оцінка інформації про стан на-вколишнього природного середовища та вплив на нього, а також про-гнозування змін і надання інформації для підготовлення управлінсь-ких рішень. Для здійснення цих функцій можуть вирішуватись такі завдання:
Виконання зазначених функцій, відповідно до рівня складності поставлених задач, може покладатись на фахівців центру РСМД, спе-ціальні експертні групи фахівців, наукові організації. 3.4.5 Відповідальність за достовірність даних, що надаються до центру РСМД і включаються до інформаційних ресурсів РСМД покладається на певних посадових осіб організацій, що їх надають. З метою підвищення якості інформаційних ресурсів РСМД центри моніторингу в процесі оброблення та аналізу даних мають проводити їх логічну перевірку на наявність випадкових помилок, а в разі необхідності і перевірку (валідацію) даних та умов їх отримання із залученням фахівців. 3.5 Організація інформаційної взаємодії та ведення баз даних. 3.5.1 Взаємодія суб’єктів РСМД має здійснюватись відповідно до положення про інформаційну взаємодію, яке розробляється, погоджується та затверджується на стадії створення системи. Таке положення може бути основою для укладання угод про спільну діяльність в межах РСМД. 3.5.2 Передумовою розроблення положення про інформаційну взаємодію має бути визначення інформаційних потреб основних кори-стувачів інформації РСМД. Для визначення інформаційних потреб необхідно провести попередній збір, комплексний аналіз та оцінку ін-формації про існуючий стан об’єктів довкілля і факторів впливу на них на основі наявних результатів спостережень та спеціальних досліджень. 3.5.3 Оскільки оцінка стану навколишнього природного середо-вища необхідна для різних цілей, визначення інформаційних потреб повинно бути диференційоване з урахуванням потреб користувача та поставленого конкретного завдання. Конкретизація інформаційних потреб має враховувати такі аспекти:
Ступінь конкретизації інформаційних потреб має бути таким, щоб можливо було визначити критерії конструювання системи моні-торингу і її оцінки. 3.5.4 На стадіях вдосконалення РСМД має проводитись визна-чення змін в інформаційних потребах. По результатах цих визначень ініціюється внесення змін до положень про інформаційну взаємодію суб'єктів РСМД. Результати роботи по визначенню інформаційних потреб основ-них користувачів інформації РСМД викладаються у звіті, який вико-ристовується для створення положення про інформаційну взаємодію, мережі та програм спостережень в мережі РСМД. 3.5.5 Джерелами інформації для проведення моніторингу можуть бути дані спостережень, звіти, кадастри, розрахунки, експертні оцінки фахівців, модельні прогнози, а також бази даних, що включають інфо-рмацію статистичного або адміністративного характеру. 3.5.6 Необхідна інформація може отримуватись також від органі-зацій, у тому числі наукових, які не розташовані на адміністративній території регіону, але виконують систематичні спостереження за ста-ном об’єктів моніторингу в цьому регіоні. Підставою для постійного отримання інформації мають бути відповідні угоди про співпрацю. 3.5.7 З метою забезпечення інформаційної взаємодії суб’єктів РСМД та інтеграції їх наявних інформаційних ресурсів необхідні створення та забезпечення функціонування єдиної автоматизованої підсистеми збору, оброблення, аналізу і збереження даних та інформації, що отримана на їх основі. Функціонування цієї підсистеми має забезпечувати програмно-технічний комплекс, створення якого базується на принципах:
3.5.8 В додатку 2 надається структура та зміст типового програмно-технічного комплексу для забезпечення функціонування регіональних систем моніторингу довкілля, що має розглядатись як уніфікована основа для створення конкретного програмно-технічного комплексу РСМД, з урахуванням можливого внесення змін відповідно до встановлених регіональних пріоритетів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та природокористування. 3.6 Планування діяльності регіональних систем моніторингу до-вкілля 3.6.1 Основою стратегії дій в РСМД має бути програмний підхід до організації діяльності. Для цього розробляються і реалізуються: регіональна програма моніторингу навколишнього природного середовища, програми моніторингу територіальних органів суб’єктів ДСМД, при необхідності – місцеві програми моніторингу для ЛСМД, а також спеціальні програми моніторингу. Усі програми моніторингу навколишнього природного середо-вища мають бути погоджені з Мінприроди. 3.6.2 Регіональна програма моніторингу навколишнього природного середовища передбачає реалізацію пріоритетних завдань та заходів в межах адміністративно-територіального регіону на певний період і залучає до виконання усіх суб’єктів РСМД. Регіональна програма має включати завдання і заходи програми моніторингу навколишньо-го природного середовища загальнодержавного рівня, що стосуються цього регіону. 3.6.3 Якщо у складі РСМД виділено локальну систему моніторингу довкілля для територій з підвищеним антропогенним навантаженням, розробляються окремі місцеві програми моніторингу, або положення таких програм можуть бути включені до складу регіональних програм. 3.6.4 Програми моніторингу територіальних органів суб’єктів ДСМД – це відомчі програми, які реалізуються в межах відповідних територіальних регіонів. Такі програми мають враховувати завдання і заходи регіональних програм. 3.6.5 Спеціальні програми моніторингу можуть бути розроблені для вирішення спеціальних задач, що потребують додаткової інфор-мації про екологічний стан і/або вплив факторів забруднення щодо певних територій, зон, об’єктів. Такі задачі можуть бути обумовлені необхідністю в спеціальній інформації, що пов’язана з надзвичайною екологічною ситуацією, транскордонним моніторингом, потенційно екологічно небезпечним об’єктом, науковою задачею, тощо. 3.6.6 Програми моніторингу регіонального рівня, відомчі та спе-ціальні мають включати програми спостережень за станом довкілля як обов’язкові складові. 3.6.7 При створенні програм та плануванні роботи РСМД необ-хідно брати до уваги, що процес моніторингу, оцінки і використання інформації, яка одержана у результаті здійснення моніторингу, – це взаємопов’язані послідовні дії: від визначення інформаційних потреб до використання інформаційного продукту. 4. Пріоритетні напрями моніторингу і організація спостережень 4.1 Визначення пріоритетних напрямів моніторингу 4.1.1 Послідовне виконання дій усього циклу моніторингу пови-нно визначатись і плануватись з урахуванням регіональних пріорите-тів у сфері охорони навколишнього природного середовища, інфор-маційних потреб та специфіки наявної екологічної ситуації. 4.1.2 При встановленні пріоритетів у плануванні забезпечення функціонування системи моніторингу беруться до уваги такі аспекти:
4.1.3 Незадовільний екологічний стан та виражені негативні тен-денції зміни стану окремих об’єктів навколишнього природного сере-довища або територій визначаються на основі аналізу наявних резуль-татів спостережень, співставлення їх з ГДК, фоновими концентрація-ми забруднюючих речовин, визначенням зміни стану біотичних інди-каторів. Для цього використовуються попередні дослідження суб’єктів РСМД, наукових організацій та установ, результати контро-лю за дотриманням нормативів природокористування. У разі недоста-тності наявних даних проводяться додаткові цільові дослідження. 4.2 Об’єкти моніторингу та планування спостережень за ними 4.2.1 До об’єктів моніторингу довкілля належать: атмосферне повітря, води, біологічне різноманіття, ліси, землі, поводження з від-ходами, фізичні фактори впливу, геологічне середовище. По кожному з об'єктів мають здійснюватись: спостереження, аналіз і оцінка рівнів забруднення і/або зміни стану, оцінка ступеня небезпеки для життєді-яльності населення та природного середовища. Особливості організа-ції моніторингу окремих об'єктів та їх складових викладаються у по-ложеннях та інших нормативних і методичних документах, що стосу-ються моніторингу цих об'єктів. Рекомендації щодо напрямів спостережень наведені у розділах 1-8 додатку 1 до цих Методичних рекомендацій. 4.2.2 Загальна стратегія моніторингу полягає в орієнтації системи на вирішення таких інформаційних задач:
Виходячи з цих задач створюється мережа спостережень і розро-бляються програми спостережень в РСМД. 4.2.3 Передумовою планування програм спостережень є розроб-лення мережі спостережень РСМД. Мережа спостережень має бути побудована так, щоб дані спостережень відображали стан всього регіону і, у першу чергу, пріоритетних об’єктів; по можливості врахову-вали рекомендацій комісії ЄЕК ООН щодо створення Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього природ-ного середовища, у тому числі мереж EUROWATERNET, EURO-SOMNET, ICP FORESTS. 4.2.4 Для кожного об’єкта довкілля розробляється окремий блок мережі спостережень, який включає пункти (точки, ділянки, зони) спостережень безпосередньо за станом довкілля та пункти (точки, ді-лянки, зони) спостережень за факторами впливу на нього. 4.2.5 До мережі РСМД мають бути включені найбільш репрезентативні за інформативністю пункти (точки, ділянки, зони) спостережень із існуючих відомчих мереж за результатами їх розгляду експертною групою фахівців. При цьому враховується: необхідність отримання даних про стан об’єкта довкілля саме в цьому пункті (точці, ділянці, зоні) спостережень для створення інформації про об’єкт довкілля в цілому; задоволення інформаційних потреб користувачів на пріоритетних напрямах та комплексної оцінки довкілля регіону. 4.2.6 Дані спостережень в існуючих пунктах (точках, ділянках, зонах), що не включені до мережі спостережень РСМД, залишаються прерогативою відомчих функцій суб’єкта РСМД і можуть розгляда-тись в подальшому як джерело додаткової інформації за спеціальним запитом. 4.2.7 Програма спостережень складається з розділів, що плануються на кожний блок мережі РСМД окремо. Такі розділи програми розробляються на певний період (не менше 1 року) і вважаються дійсними (пролонгованими), якщо впродовж зазначеного терміну не було прийняте рішення про внесення змін до окремих положень програми. Програма спостережень погоджується з усіма суб’єктами РСМД, що є виконавцями, та затверджується як частина регіональної програми моніторингу. 4.2.8 При плануванні розділів програми спостережень доцільно передбачити в них дві частини:
При плануванні доцільно передбачити багаторівневу щільність спостережень як у просторі, так і за часом, що має забезпечувати до-тримання оптимального балансу між витратами на ведення монітори-нгу і ступенем інформативності одержаних даних. 4.2.9 Програма спостережень в мережі РСМД має передбачати чітке визначення таких аспектів для планування робіт:
5. Використання інформації та оцінка ефективності діяльності регіональних систем моніторингу довкілля 5.1 Користувачі інформації Серед користувачів інформаційних ресурсів ДСМД визначаються три основні категорії:
До постійних користувачів інформації належать державні і місце-ві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти РСМД. 5.2 Напрями використання інформації Основними напрямами використання інформації, яка отримана в результаті діяльності РСМД, є:
5.3 Оцінка ефективності діяльності регіональних систем моніторингу довкілля Оцінка ефективності діяльності РСМД має враховувати:
Додаток 1 Перелік функцій і задач, які реалізуються в регіональній системі моніторингу довкілля
*Тут і далі - території, підпорядковані Адміністрації зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення, а також інші зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Додаток 2 Структура та зміст типового програмно-технічного комплексу для забезпечення функціонування регіональних систем моніторингу довкілля 1. Призначення та мета. Програмно-технічний комплекс регіональної системи монітори-нгу довкілля призначений для автоматизації збору та обміну інфор-мацією між суб’єктами РСМД. Метою впровадження ПТК є інтеграція суб’єктів моніторингу довкілля у загальну інформаційну мережу збору, обробки, збереження та обміну інформацією в рамках РСМД. У результаті створення ПТК має бути досягнуто:
2. Типова структура програмно-технічного комплексу Типова структура ПТК наведена на рис.1. До складу ПТК мають входити такі підсистеми:
2.1 Підсистема збору даних включає сукупність АРМів персоналу віддалених користувачів (АРМи суб’єктів РСМД), які виконують роботу по збору даних та інформації відповідно до визначених функцій з моніторингу і передають до центру РСМД згідно з встановленими протоколами обміну інформацією. Бажано забезпечити можливість доступу з АРМів віддалених користувачів до мережі Internet. 2.2 Підсистема комунікаційного забезпечення включає комуніка-ційний осередок, у тому числі сукупність мереж зв’язку і протоколів обміну інформацією та сервер зовнішніх комунікацій. До функцій під-системи входять:
Сервер повинен мати достатню потужність для обслуговування численних запитів. Для цього необхідний високошвидкісний канал доступу до мережі Internet. Конфігурація, що рекомендується: частота процесора – 2.4 ГГц, місткість оперативної пам’яті – 512 Мб; місткість жорсткого диску – 120 Гб. 2.3 Підсистема первинної обробки отриманих даних та аналітичної роботи з інформацією включає АРМ адміністратора БД та АРМи фахівців Центру РСМД, що приймають, обробляють, аналізують дані та інформацію, можуть виконувати роботи з моделювання й прогнозування. Функції адміністратора БД:
АРМи фахівців Центру РСМД забезпечують:
Фахівці Центру РСМД є відповідальними:
АРМи фахівців мають бути забезпечені технічними і програм-ними засобами для достатньо швидкого вирішення задач обробки да-них, мати високошвидкісний канал зв’язку з сервером інформаційних ресурсів і сервером зовнішніх комунікацій, оснащені якісним облад-нанням для роботи з графічним матеріалом. Конфігурація, що рекомендується: частота процесора – 2.0 ГГц, місткість оперативної пам’яті – 512 Мб; місткість жорсткого диску – 120 Гб, потужний графічний адаптер, монітор – 19`, кольоровий лазерний принтер, сканер. 2.4 Підсистема картографічного відображення та аналізу даних призначена:
Підсистема має базуватись на картографічному матеріалі, який відповідає прийнятим нормативам, зокрема Нормативам по створенню електронних карт місцевості, що затверджені Головним управлінням геодезії, картографії і кадастру та Міністерством надзвичайних ситуації України 16 березня 1998 р. з метою уніфікації інформаційної структури даних, які використовуються для створення геоінформаційних систем державного або відомчого рівнів, застосовується в інших інформаційних системах державного значення, наприклад в Урядовій інформаційно-аналітичній системі з питань надзвичайних ситуацій. Підсистема має містити:
2.5 Підсистема ведення та обслуговування БД призначена для створення, збереження і забезпечення доступу до інформаційних ресурсів РСМД, включає окремий сервер банку інформаційних ресурсів та спеціальне програмне забезпечення. В підсистемі має бути передбачена функція збереження даних у нестандартних ситуаціях, у тому числі архівація та дублювання. Рекомендована конфігурація аналогічна зазначеній для сервера зовнішніх комунікацій. 3. Типова структура банку інформаційних ресурсів РСМД 3.1 Типова структура банку інформаційних ресурсів РСМД наведена на рис 2. Структура складається з 7 блоків баз даних, що сформовані за принциповими ознаками:
Кожна окрема БД може містити 1 або декілька рівнів, що склада-ються з більш деталізованих інформаційних напрямів.
На першому рівні деталізації інформації пропонується такий зміст баз даних. 3.2 Блок БД-1 – інформація довідкового призначення В базах даних, які входять до цього блоку, має зберігатись інформація, що за призначенням використовується як довідкова для аналітичної та прогнозної роботи. До такої інформації можуть відноситись: законодавчі акти і нормативні документи з питань моніторингу, граничнодопустимі концентрації та нормативи вмісту забруднюючих речовин (ЗР) в об’єктах довкілля, статистичні дані загального напряму, відомості щодо оснащення мереж спостережень суб’єктів РСМД. Поповнення і оновлення інформації здійснюється за необхідністю без спеціальних регламентів. 3.3 Блок БД-2 – інформація про стан об’єктів довкілля У базах даних, які входять до цього блоку, мають зберігатись та накопичуватись дані та інформація щодо окремих об’єктів довкілля, отримані за результатами спостережень суб’єктів РСМД або наукових організацій, та інформація кадастрів. Використовується для аналітичної та прогнозної роботи. Поповнюється за регламентом та у міру надходження оперативної інформації. 3.4 Блок БД -3 – фактори впливу на стан об’єктів довкілля У базах даних, які входять до цього блоку, мають зберігатись та накопичуватись дані та інформація щодо факторів впливу на стан окремих об’єктів довкілля, а також щодо таких об’єктів моніторингу, як поводження з відходами і фізичні фактори впливу. Дані та інформація отримуються за результатами спостережень суб’єктів РСМД або наукових організацій, з державних статистичних звітностей, спеціальних планових звітностей природокористувачів або по спеціальним запитах. Використовуються для аналітичної та прогнозної роботи. Поповнюється за регламентом та у міру надходження оперативної інформації. 3.5 Блок БД - 4 – узагальнена інформація, аналітичні висновки, оцінки, прогнози У базах даних , які входять до цього блоку, має зберігатись та накопичуватись інформація, отримана за результатами узагальнення і аналізу даних щодо окремих об’єктів моніторингу за певний промі-жок часу, комплексного аналізу і оцінки гео- та біосистем, як за ча-сом, так і в просторі. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації. 3.6 Блок БД - 5 – спеціального призначення До цього блоку входять спеціальні бази даних, як то стосовно: кризових екологічних ситуацій, у тому числі відомості щодо потенційно екологічно небезпечних об’єктів; транскордонного моніторингу окремих об’єктів і виконання міжнародних і міждержавних зобов’язань в рамках регіону; спеціальна інформація як, наприклад, показники захворюваності населення регіону, що пов’язані з екологічним станом; інформація про порушення природоохоронного законодавства, якщо така використовується для аналітичних висновків та прогнозування. Використовується для аналітичної та прогнозної роботи. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації. 3.7 Блок БД - 6 – управлінські рішення та ефективність їх впро-вадження В базах даних, які входять до цього блоку має зберігатись та накопичуватись інформація щодо управлінських рішень, прийнятих або змодельованих за результатами моніторингу, а також висновків щодо динаміки змін у стані об’єктів, по яких проводяться заходи за управлінськими рішеннями, і оцінка їх ефективності. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації. 3.8 Блок БД - 7 – звіти та пропозиції по результатах моніторин-гу До цього блоку входять спеціальні бази даних з інформацією щодо звітностей про стан довкілля, діючих в регіоні програм моніто-рингу та їх виконання, з питань розвитку і вдосконалення РСМД та зв’язків з громадськістю. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації. 3.9 БД блоків 2,3,4, що мають однакові номери, повинні мати безпосередній інтеграційний зв’язок для аналітичної експертної робо-ти. 3.10 Подальша деталізація та розгалуження інформаційних по-токів за напрямами має проводитися з урахуванням:
Наприклад, деталізація інформаційного потоку “Води”: 2-й рівень - поверхневі води суші, у тому числі водойми і водотоки (по басейнах); підземні води; стан питної води в джерелах і мережах водопостачання. 3-й рівень для напряму “поверхневі води суші” - перелік водотоків та водо-йм і їх категорії (по басейнах); морфологічні дані по водотоках і водоймах; дані гідрологічних спостережень і розрахунків по водних об’єктах; дані гідрофізичних, гідрохімічних, радіологічних та гідробіологічних спостережень по водних об’єктах. |