Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
24
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
464.9 Кб
Скачать

Начало формы

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з питань створення системи моніторингу довкілля регіонального рівня

Затверджено:

Наказ Міністерства охорони

навколишнього природного

середовища України

від 16 грудня 2005 р. № 467

______

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ СТВОРЕННЯ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

1. Галузь застосування

Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня є міжвідомчим документом і можуть бути використані в роботі територіально-регіональними органами суб’єктів державної системи моніторингу довкілля (далі ДСМД), а саме: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держжитлокомунгоспу, Держводгоспу, Держкомзему, Держкомлісгоспу.

2. Загальні положення

2.1 Мета створення та основні завдання регіональних систем моніторингу довкілля.

2.1.1 Метою створення регіональних систем моніторингу до-вкілля (далі РСМД) є впровадження стратегії і плану дій ДСМД на рі-вні адміністративно-територіальних регіонів, підвищення рівня вико-нання її основних функцій, що спрямовані на забезпечення потреб ор-ганів державного управління, місцевого самоврядування та громадсь-кості в оперативній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища України.

2.1.2 Основними завданнями РСМД є:

  • забезпечення функціонування інфраструктури РСМД на ос-нові інтеграції елементів відомчих мереж в єдину систему;

  • організація систематичних спостережень за станом складових довкілля та виявлення зон екологічної небезпеки;

  • виявлення факторів негативного антропогенного впливу на довкілля та здоров’я людей, організація спостережень за джерелами такого впливу;

  • створення та ведення баз інформаційних ресурсів РСМД;

  • застосування механізмів оцінки та прогнозування стану довкілля з метою підготовки інформації для прийняття управлінських рішень;

  • розроблення обґрунтованих рекомендацій на основі даних моніторингу для прийняття управлінських рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування;

  • підтримка міжнародного співробітництва України у сфері моніторингу довкілля;

  • створення та удосконалення нормативно-правової та методи-чної бази функціонування РСМД;

  • удосконалення приладово-технічного оснащення та метрологічного забезпечення робіт в мережах спостережень РСМД;

  • розвиток та удосконалення елементів діючої інфраструктури РСМД, забезпечення наукової підтримки її функціонування;

  • підвищення кваліфікаційного рівня діяльності в РСМД.

2.2 Визначення і скорочення

Моніторинг навколишнього природного середовища (моніторинг) – систематичні спостереження, збір, аналіз і оцінка інформації про стан навколишнього природного середовища та факторів впливу на нього, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Загальний моніторинг довкілля – постійні спостереження, що здійснюються за довгостроковими програмами в оптимальних за кіль-кістю та розміщенням пунктах і дають змогу на основі оцінки, аналізу та прогнозування стану навколишнього природного середовища під-тримувати прийняття відповідних управлінських рішень на всіх рівнях.

Кризовий моніторинг довкілля – спостереження, що організовані за спеціальними програмами для здійснення контролю за природни-ми об’єктами і джерелами техногенного впливу, розташованими в ра-йонах екологічної напруженості, у зонах аварій та небезпечних природних явищ з метою забезпечення оперативного реагування на кри-зові та надзвичайні екологічні ситуації, аналізу та оцінки ризиків як кількісної характеристики небезпеки для населення і навколишнього середовища, прогнозування можливих негативних наслідків і прийн-яття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для жит-тєдіяльності населення і господарювання.

Фоновий моніторинг довкілля – спостереження, що здійснюються: у спеціально визначених природоохоронних зонах (природних і біосферних заповідниках, базових станціях тощо) з метою вивчення закономірностей розвитку та оцінки і прогнозування зміни стану еко-систем; у віддалених від об’єктів промислової і господарської діяль-ності зонах; для одержання інформації з метою визначення середньо-статистичного (фонового) рівня забруднення навколишнього природ-ного середовища певних територій в умовах антропогенного наван-таження або такого, що здійснюється для наукового обґрунтування проектів будівництва і реконструкції господарських об’єктів і оптимі-зації їх функціонування.

Суб’єкти державної системи моніторингу довкілля(суб’єкти ДСМД) – міністерства та відомства, на які державними нормативно-правовими актами покладається здійснення функцій з моніторингу навколишнього природного середовища.

Суб’єкти регіональної системи моніторингу довкілля (суб’єкти РСМД) – установи, організації, заклади, на які згідно з положенням про регіональну систему моніторингу довкілля покладаються функції з ведення державного моніторингу навколишнього природного сере-довища в межах території означеного регіону.

Об’єкти моніторингу довкілля – складові навколишнього природного середовища та фактори впливу на нього, щодо яких має здій-снюватись моніторинг.

Інформаційна взаємодія суб’єктів системи моніторингу довкілля – обмін інформацією між суб’єктами системи моніторингу, узго-дженою за складом, формою та структурою даних, періодичністю фо-рмування та передачі інформації щодо моніторингу довкілля.

Інформаційні ресурси – документи і масиви документів, основні і допоміжні масиви даних, що зберігаються в інформаційних систе-мах.

Програмно-технічний комплекс (ПТК) – сукупність компонен-тів технічного, програмного забезпечення і засобів створення і веден-ня інформаційних баз, достатніх для виконання певних задач.

АРМ – автоматизоване робоче місце.

БД – база даних.

ГІС – геоінформаційна система.

ОПР – особа, яка приймає рішення.

3. Структурна побудова регіональної системи моніторингу до-вкілля та організація її діяльності

3.1 Нормативно-правові основи організації діяльності регіональ-ної системи моніторингу довкілля

3.1.1 Правовою основою організації моніторингу навколишнього природного середовища є Закони України “Про охорону навколиш-нього природного середовища” (ст. 22), “Про охорону атмосферного повітря” (ст. 32), “Про тваринний світ” (ст. 55), “Про рослинний світ” (ст. 39), “Про охорону земель” (ст. 54), “Про відходи” (ст. 29 ), “Про екологічну мережу” (ст. 20), “Про питну воду та питне водопостачання” (ст.39), Водний кодекс України (ст. 21), Лісовий кодекс України (ст. 28), інші законодавчі акти у сфері охорони довкілля та природо-користування.

3.1.2 Діяльність у сфері моніторингу регламентується: Положен-ням про державну систему моніторингу довкілля затвердженим По-становою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391; Положенням про моніторинг земель, затвердженим Постановою Кабі-нету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661, Порядком здійс-нення державного моніторингу вод, затвердженим Постановою Ка-бінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 815; Порядком орга-нізації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного по-вітря, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343; Постановою Кабінету Міністрів України Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні си-туації техногенного та природного характеру від 3 серпня 1998 р. № 1198 та нормативними документами, які прийняті відповідно до них. Серед таких міжвідомчим документом є Єдине міжвідомче керівницт-во по організації та здійсненню моніторингу вод, затверджене наказом Мінекоресурсів України № 485 від 24 грудня 2000 р.

3.1.3 Регулювання таких питань, як визначення суб’єктів РСМД, їх функцій і задач, здійснюється шляхом розроблення та затвердження положень про регіональні системи моніторингу довкілля. Такі поло-ження мають бути узгоджені з Мінприроди України, суб’єктами РСМД і затверджені Державними адміністраціями регіонів.

3.1.4 Регіональні та місцеві програми моніторингу навколишньо-го природного середовища розробляються відповідно до Закону України Про державні цільові програми від 18 березня 2004 р. № 1621-IV, Положенням про порядок розробки екологічних програм, за-твердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1091; Методичних рекомендацій з підготовки регіональних та загальнодержавної програм моніторингу довкілля, затверджених наказом Мінекоресурсів України № 487 від 24 грудня 2001 р.

Подальше удосконалення нормативно-правової бази моніторин-гу має здійснюватись шляхом розробки нових та внесення змін до чинних документів.

3.2 Принципи побудови структури регіональних систем моніто-рингу довкілля

3.2.1 Основою РСМД є елементи відомчих мереж моніторингу довкілля усіх суб’єктів ДСМД, що діють в регіоні, та регіональні центри моніторингу довкілля. До РСМД можуть бути включені авто-матизовані пости спостережень, які мають комунальну приналежність, а також елементи мереж моніторингу довкілля організацій (підпри-ємств), що не підпорядковані суб’єктам ДСМД, але можуть надавати значну допомогу в інформаційному забезпеченні при реалізації основних завдань РСМД.

3.2.2 Інтеграція елементів відомчих мереж в єдину систему моні-торингу довкілля відбувається шляхом утворення організаційних та інформаційних зв’язків для забезпечення виконання функцій РСМД і досягнення єдиної мети.

Така інтеграція не передбачає адміністративного перепідпорядкування і залишає елементи відомчих мереж у відомчій приналежності.

3.2.3 РСМД є другим рівнем ДСМД і може включати нижчий – локальний рівень. Локальні системи моніторингу довкілля (далі ЛСМД) створюються для територіальних зон із значним антропоген-ним навантаженням і/або окремих великих промислових об’єднань (підприємств - природокористувачів). ЛСМД є інтеграційною часткою РСМД, що базується на тих самих принципах, що і вищі ступені сис-теми.

Схема типової структури регіональної системи моніторингу до-вкілля наведена на рис. 1.

3.2.4 Створення і функціонування РСМД ґрунтується на принци-пах:

  • систематичності отримання інформації про стан природного середовища;

  • об’єктивності первинних даних, аналітичної та прогнозної ін-формації;

  • своєчасності та оперативності надходження інформації від під-розділів, що виконують спостереження, до користувачів інформації, які відповідають за прийняття управлінських рішень;

  • комплексності використання екологічної інформації у просторі і часі;

  • доступності екологічної інформації для населення України та світової спільноти.

3.2.5 Інфраструктура РСМД, її системоутворюючі та уніфіковані компоненти створюються на підставі відповідних проектів і технічних завдань, що узгоджені з Мінприроди та затверджені у встановленому порядку. Прийняті проектні рішення реалізуються в межах заходів ре-гіональних та місцевих програм моніторингу довкілля.

При розроблюванні проектів регіональних програм моніторингу довкілля і технічних завдань на створення системоутворюючих ком-понентів РСМД доцільно залучати фахівців з проведення моніторингу за основними напрямами.

Структурна організація РСМД має базуватись на науковому об-ґрунтуванні системи комплексних спостережень, визначенні суб’єктів та об’єктів моніторингу і їх складових.

3.3 Суб’єкти регіональних систем моніторингу довкілля та їх основні функції.

3.3.1 Суб’єкти РСМД визначаються в положенні про регіональну систему моніторингу довкілля. Такими можуть бути організації, установи, заклади, що є територіальними органами суб’єктів ДСМД і на які положенням про їх діяльність покладено відповідальність за вико-нання окремих функцій і завдань з ведення державного моніторингу навколишнього природного середовища у цьому регіоні.

3.3.2 Типовими суб’єктами РСМД можуть бути організації, уста-нови, заклади, що є територіальними органами суб’єктів ДСМД або належать до сфери їх управління:

Мінприроди – Комітет з екології та природних ресурсів АР Крим, державні управління екології та природних ресурсів в областях, міс-тах Києві і Севастополі, державні територіальні геологічні організації;

МНС – регіональні головні управління (управління) МНС, орга-нізації гідрометеорологічної служби на самостійному балансі;

МОЗ – регіональні управління охорони здоров’я та санепідзаклади;

Мінагрополітики – територіальні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції, управління сільського господарства і продовольства, державні інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства;

Держводгоспу – територіальні управління меліорації і водного господарства та регіональні управління водних ресурсів;

Держкомзему – територіальні органи земельних ресурсів;

Держкомлісгоспу – Республіканський комітет лісового господар-ства АР Крим, обласні управління лісового господарства;

Держжитлокомунгоспу – територіальні управління житлово-комунального господарства та виробничі об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства.

3.3.3 Пріоритетні задачі і функції суб'єктів ДСМД визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля, діючими положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля, Державною програмою проведення моніторингу навколишнього при-родного середовища.

Відповідальність за виконання функцій і задач при здійсненні моніторингу конкретними суб'єктами РСМД визначається в положенні про регіональну систему моніторингу довкілля. При цьому мають бути враховані особливості функціональних завдань цих організацій, що визначені положеннями про їх діяльність.

3.3.4 Рекомендований перелік функцій і задач, які реалізуються в регіональній системі моніторингу довкілля суб'єктами РСМД, наведений у додатку 1.

  • здійснення спостережень, збирання та збереження даних і пе-рвинної інформації щодо стану об’єктів державного моніторингу;

  • створення та ведення баз даних і забезпечення інформаційного обміну в рамках РСМД;

  • удосконалення методичного та технічного забезпечення ведення робіт з моніторингу;

  • забезпечення якості інформації, що надається.

3.3.5 Взаємовідносини суб'єктів РСМД ґрунтуються на:

  • координації дій під час планування, організації та проведен-ня спостережень та спільних заходів з моніторингу;

  • взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та раці-онального використання природних ресурсів;

  • ефективному використанні в РСМД наявних організаційних структур, засобів спостережень та сучасних інформаційних технологій;

  • сприянні ефективному розв'язанню спільних завдань моні-торингу та екологічної безпеки;

  • відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність даних спостережень та інформації, що надаються;

  • безкоштовному інформаційному обміні в рамках РСМД, ко-лективному використанні її інформаційних ресурсів.

3.3.6 Координацію діяльності суб'єктів РСМД має здійснювати регіональна Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. За рішенням комісії, для розгляду поточних питань та підготовки експер-тних висновків щодо результатів моніторингу може створюватись експертна група, що складається з фахівців окремих напрямів моніторингу.

3.4 Центри регіональних систем моніторингу довкілля та їх типові функції

3.4.1 Для виконання функцій збору, збереження, оброблення і аналізу даних та підготовки необхідної інформації на їх основі ство-рюються структурні підрозділи – центри моніторингу довкілля. Таки-ми функціональними структурними підрозділами можуть бути:

  • на загальнодержавному рівні – міжвідомчий інформаційно-аналітичний центр ДСМД;

  • на регіональному рівні – центри РСМД;

  • в регіонах, де виділяються певні території з підвищеним рівнем антропогенного впливу на довкілля і діють локальні програми моніторингу навколишнього природного середовища, можуть бути створені локальні центри моніторингу довкілля;

  • на відомчому регіональному рівні – відомчі центри або структу-рні підрозділи, які визначені відповідальними за ведення робіт з моніторингу навколишнього природного середовища відповідно до наказу по відомству.

3.4.2 Центри РСМД є відповідальними:

  • за інформаційну взаємодію та забезпечення інформаційних по-треб користувачів;

  • створення та збереження банку інформаційних ресурсів РСМД;

  • планування мережі, розроблення і вдосконалення програм спостережень РСМД та доведення положень цих програм до органі-зацій, що є виконавцями;

  • попередню оцінку інформації для оперативного реагування органів державного управління і виконавчої влади на небезпечні зміни у стані довкілля;

  • підготовку інформації до проектів звітності про стан навколишнього природного середовища регіону на основі інформації моніторингу;

  • розроблення пропозицій щодо наукових досліджень та супро-водження робіт з виконання задач РСМД;

  • підготовлення звітності про ефективність функціонування РСМД та пропозицій щодо її вдосконалення.

3.4.3 Для збереження та подальшої роботи з даними моніторингу в центрах РСМД створюються бази даних, з яких складається банк ін-формаційних ресурсів РСМД.

3.4.4 Функціональним продовженням створення інформаційних ресурсів РСМД, що отримані на основі оброблення та попереднього аналізу даних, є поглиблений аналіз та оцінка інформації про стан на-вколишнього природного середовища та вплив на нього, а також про-гнозування змін і надання інформації для підготовлення управлінсь-ких рішень.

Для здійснення цих функцій можуть вирішуватись такі завдання:

  • комплексна оцінка екологічного стану території, об’єктів, впливу на них окремих факторів забруднення, ефективності викорис-тання заходів, що спрямовані на поліпшення стану навколишнього природного середовища з застосуванням геоінформаційних техноло-гій;

  • діагностика та визначення рівня ризику виникнення екологічно небезпечних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • оцінка існуючого ризику для функціонування екосистем;

  • екологічне районування територій регіону з врахуванням ком-плексної оцінки стану навколишнього природного середовища та оці-нки екологічного ризику на основі геоінформаційних технологій;

  • створення моделей існуючого та прогнозного стану довкілля та заходів щодо поліпшення екологічного стану регіону для прийняття управлінських рішень.

Виконання зазначених функцій, відповідно до рівня складності поставлених задач, може покладатись на фахівців центру РСМД, спе-ціальні експертні групи фахівців, наукові організації.

3.4.5 Відповідальність за достовірність даних, що надаються до центру РСМД і включаються до інформаційних ресурсів РСМД покладається на певних посадових осіб організацій, що їх надають. З метою підвищення якості інформаційних ресурсів РСМД центри моніторингу в процесі оброблення та аналізу даних мають проводити їх логічну перевірку на наявність випадкових помилок, а в разі необхідності і перевірку (валідацію) даних та умов їх отримання із залученням фахівців.

3.5 Організація інформаційної взаємодії та ведення баз даних.

3.5.1 Взаємодія суб’єктів РСМД має здійснюватись відповідно до положення про інформаційну взаємодію, яке розробляється, погоджується та затверджується на стадії створення системи. Таке положення може бути основою для укладання угод про спільну діяльність в межах РСМД.

3.5.2 Передумовою розроблення положення про інформаційну взаємодію має бути визначення інформаційних потреб основних кори-стувачів інформації РСМД. Для визначення інформаційних потреб необхідно провести попередній збір, комплексний аналіз та оцінку ін-формації про існуючий стан об’єктів довкілля і факторів впливу на них на основі наявних результатів спостережень та спеціальних досліджень.

3.5.3 Оскільки оцінка стану навколишнього природного середо-вища необхідна для різних цілей, визначення інформаційних потреб повинно бути диференційоване з урахуванням потреб користувача та поставленого конкретного завдання. Конкретизація інформаційних потреб має враховувати такі аспекти:

  • просторовий та часовий масштаб моніторингу динаміки стану, змін, впливів стосовно об’єктів моніторингу;

  • вибір відповідних параметрів і/або показників, що в достатньому ступені відображають інформаційні потреби усіх користувачів;

  • критерії оцінки інформації, що має надаватися, та відповідні вимоги до форм і строків її подання користувачам;

  • вимоги до деталізації інформації, що є важливою для користувачів.

Ступінь конкретизації інформаційних потреб має бути таким, щоб можливо було визначити критерії конструювання системи моні-торингу і її оцінки.

3.5.4 На стадіях вдосконалення РСМД має проводитись визна-чення змін в інформаційних потребах. По результатах цих визначень ініціюється внесення змін до положень про інформаційну взаємодію суб'єктів РСМД.

Результати роботи по визначенню інформаційних потреб основ-них користувачів інформації РСМД викладаються у звіті, який вико-ристовується для створення положення про інформаційну взаємодію, мережі та програм спостережень в мережі РСМД.

3.5.5 Джерелами інформації для проведення моніторингу можуть бути дані спостережень, звіти, кадастри, розрахунки, експертні оцінки фахівців, модельні прогнози, а також бази даних, що включають інфо-рмацію статистичного або адміністративного характеру.

3.5.6 Необхідна інформація може отримуватись також від органі-зацій, у тому числі наукових, які не розташовані на адміністративній території регіону, але виконують систематичні спостереження за ста-ном об’єктів моніторингу в цьому регіоні. Підставою для постійного отримання інформації мають бути відповідні угоди про співпрацю.

3.5.7 З метою забезпечення інформаційної взаємодії суб’єктів РСМД та інтеграції їх наявних інформаційних ресурсів необхідні створення та забезпечення функціонування єдиної автоматизованої підсистеми збору, оброблення, аналізу і збереження даних та інформації, що отримана на їх основі. Функціонування цієї підсистеми має забезпечувати програмно-технічний комплекс, створення якого базується на принципах:

  • уніфікації технічного та програмного забезпечення;

  • об’єднання інформаційних підсистем даних окремих напрямів моніторингу для створення та комплексної оцінки інформації;

  • впровадження передових інформаційних та інформаційно-аналітичних технологій;

  • впровадження єдиних уніфікованих форм надання даних і форм збереження даних та інформації, що створена на їх основі (баз даних);

  • відкритості інформаційних систем для розширення та впровадження нових напрямів.

3.5.8 В додатку 2 надається структура та зміст типового програмно-технічного комплексу для забезпечення функціонування регіональних систем моніторингу довкілля, що має розглядатись як уніфікована основа для створення конкретного програмно-технічного комплексу РСМД, з урахуванням можливого внесення змін відповідно до встановлених регіональних пріоритетів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та природокористування.

3.6 Планування діяльності регіональних систем моніторингу до-вкілля

3.6.1 Основою стратегії дій в РСМД має бути програмний підхід до організації діяльності. Для цього розробляються і реалізуються: регіональна програма моніторингу навколишнього природного середовища, програми моніторингу територіальних органів суб’єктів ДСМД, при необхідності – місцеві програми моніторингу для ЛСМД, а також спеціальні програми моніторингу.

Усі програми моніторингу навколишнього природного середо-вища мають бути погоджені з Мінприроди.

3.6.2 Регіональна програма моніторингу навколишнього природного середовища передбачає реалізацію пріоритетних завдань та заходів в межах адміністративно-територіального регіону на певний період і залучає до виконання усіх суб’єктів РСМД. Регіональна програма має включати завдання і заходи програми моніторингу навколишньо-го природного середовища загальнодержавного рівня, що стосуються цього регіону.

3.6.3 Якщо у складі РСМД виділено локальну систему моніторингу довкілля для територій з підвищеним антропогенним навантаженням, розробляються окремі місцеві програми моніторингу, або положення таких програм можуть бути включені до складу регіональних програм.

3.6.4 Програми моніторингу територіальних органів суб’єктів ДСМД – це відомчі програми, які реалізуються в межах відповідних територіальних регіонів. Такі програми мають враховувати завдання і заходи регіональних програм.

3.6.5 Спеціальні програми моніторингу можуть бути розроблені для вирішення спеціальних задач, що потребують додаткової інфор-мації про екологічний стан і/або вплив факторів забруднення щодо певних територій, зон, об’єктів. Такі задачі можуть бути обумовлені необхідністю в спеціальній інформації, що пов’язана з надзвичайною екологічною ситуацією, транскордонним моніторингом, потенційно екологічно небезпечним об’єктом, науковою задачею, тощо.

3.6.6 Програми моніторингу регіонального рівня, відомчі та спе-ціальні мають включати програми спостережень за станом довкілля як обов’язкові складові.

3.6.7 При створенні програм та плануванні роботи РСМД необ-хідно брати до уваги, що процес моніторингу, оцінки і використання інформації, яка одержана у результаті здійснення моніторингу, – це взаємопов’язані послідовні дії: від визначення інформаційних потреб до використання інформаційного продукту.

4. Пріоритетні напрями моніторингу і організація спостережень

4.1 Визначення пріоритетних напрямів моніторингу

4.1.1 Послідовне виконання дій усього циклу моніторингу пови-нно визначатись і плануватись з урахуванням регіональних пріорите-тів у сфері охорони навколишнього природного середовища, інфор-маційних потреб та специфіки наявної екологічної ситуації.

4.1.2 При встановленні пріоритетів у плануванні забезпечення функціонування системи моніторингу беруться до уваги такі аспекти:

  • незадовільний екологічний стан окремих об’єктів навколишньо-го природного середовища або територій у комплексі;

  • виражені негативні тенденції зміни стану окремих об’єктів на-вколишнього природного середовища або територій у комплексі;

  • геополітичне і/або геоекономічне значення окремих об’єктів на-вколишнього природного середовища або території;

  • підвищений антропогенний тиск на окремі території;

  • особливості управління використанням природних ресурсів, як то басейновий принцип при управлінні водними ресурсами тощо;

  • необхідність інформаційної підтримки виконання вимог міжна-родних і міждержавних угод та конвенцій.

4.1.3 Незадовільний екологічний стан та виражені негативні тен-денції зміни стану окремих об’єктів навколишнього природного сере-довища або територій визначаються на основі аналізу наявних резуль-татів спостережень, співставлення їх з ГДК, фоновими концентрація-ми забруднюючих речовин, визначенням зміни стану біотичних інди-каторів. Для цього використовуються попередні дослідження суб’єктів РСМД, наукових організацій та установ, результати контро-лю за дотриманням нормативів природокористування. У разі недоста-тності наявних даних проводяться додаткові цільові дослідження.

4.2 Об’єкти моніторингу та планування спостережень за ними

4.2.1 До об’єктів моніторингу довкілля належать: атмосферне повітря, води, біологічне різноманіття, ліси, землі, поводження з від-ходами, фізичні фактори впливу, геологічне середовище. По кожному з об'єктів мають здійснюватись: спостереження, аналіз і оцінка рівнів забруднення і/або зміни стану, оцінка ступеня небезпеки для життєді-яльності населення та природного середовища. Особливості організа-ції моніторингу окремих об'єктів та їх складових викладаються у по-ложеннях та інших нормативних і методичних документах, що стосу-ються моніторингу цих об'єктів.

Рекомендації щодо напрямів спостережень наведені у розділах 1-8 додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

4.2.2 Загальна стратегія моніторингу полягає в орієнтації системи на вирішення таких інформаційних задач:

  • визначення показників стану та динаміки забруднення складо-вих довкілля;

  • визначення кількісних та якісних показників навантаження складових довкілля за рахунок антропогенної діяльності та їх динаміки;

  • визначення показників впливу на стан складових довкілля, що обумовлені стихійними та небезпечними природними явищами;

  • визначення якісних та кількісних показників, що характеризу-ють транскордонний вплив на стан навколишнього природного сере-довища.

Виходячи з цих задач створюється мережа спостережень і розро-бляються програми спостережень в РСМД.

4.2.3 Передумовою планування програм спостережень є розроб-лення мережі спостережень РСМД. Мережа спостережень має бути побудована так, щоб дані спостережень відображали стан всього регіону і, у першу чергу, пріоритетних об’єктів; по можливості врахову-вали рекомендацій комісії ЄЕК ООН щодо створення Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього природ-ного середовища, у тому числі мереж EUROWATERNET, EURO-SOMNET, ICP FORESTS.

4.2.4 Для кожного об’єкта довкілля розробляється окремий блок мережі спостережень, який включає пункти (точки, ділянки, зони) спостережень безпосередньо за станом довкілля та пункти (точки, ді-лянки, зони) спостережень за факторами впливу на нього.

4.2.5 До мережі РСМД мають бути включені найбільш репрезентативні за інформативністю пункти (точки, ділянки, зони) спостережень із існуючих відомчих мереж за результатами їх розгляду експертною групою фахівців. При цьому враховується: необхідність отримання даних про стан об’єкта довкілля саме в цьому пункті (точці, ділянці, зоні) спостережень для створення інформації про об’єкт довкілля в цілому; задоволення інформаційних потреб користувачів на пріоритетних напрямах та комплексної оцінки довкілля регіону.

4.2.6 Дані спостережень в існуючих пунктах (точках, ділянках, зонах), що не включені до мережі спостережень РСМД, залишаються прерогативою відомчих функцій суб’єкта РСМД і можуть розгляда-тись в подальшому як джерело додаткової інформації за спеціальним запитом.

4.2.7 Програма спостережень складається з розділів, що плануються на кожний блок мережі РСМД окремо. Такі розділи програми розробляються на певний період (не менше 1 року) і вважаються дійсними (пролонгованими), якщо впродовж зазначеного терміну не було прийняте рішення про внесення змін до окремих положень програми. Програма спостережень погоджується з усіма суб’єктами РСМД, що є виконавцями, та затверджується як частина регіональної програми моніторингу.

4.2.8 При плануванні розділів програми спостережень доцільно передбачити в них дві частини:

  • до першої частини мають увійти пункти (точки, ділянки, зони), дані спостережень за якими відображають стан природного об’єкта у місцях, де немає явно вираженого локального антропогенного впливу, або такий вплив має відносно стабільний за часом характер;

  • до другої частини включаються пункти (точки, ділянки, зони) спостережень, дані за якими стосуються оцінки впливу окремих (або групи) факторів забруднення довкілля та контролю за виконанням природоохоронного законодавства основними природокористувачами.

При плануванні доцільно передбачити багаторівневу щільність спостережень як у просторі, так і за часом, що має забезпечувати до-тримання оптимального балансу між витратами на ведення монітори-нгу і ступенем інформативності одержаних даних.

4.2.9 Програма спостережень в мережі РСМД має передбачати чітке визначення таких аспектів для планування робіт:

  • номер пункту (точки, ділянки, зони) спостережень за реєстрацією в мережі РСМД та за реєстрацією у відомчій мережі спостережень;

  • місце розташування та координати пункту (точки, ділянки, зо-ни) спостережень;

  • назва організації та її структурного підрозділу, що має проводи-ти спостереження;

  • періодичність і/або терміни відбору проб;

  • перелік показників, що мають спостерігатися.

5. Використання інформації та оцінка ефективності діяльності регіональних систем моніторингу довкілля

5.1 Користувачі інформації

Серед користувачів інформаційних ресурсів ДСМД визначаються три основні категорії:

  • постійні, інформація яким надається згідно з узгодженим рег-ламентом, що враховує інформаційні потреби цих користувачів;

  • користувачі, що звертаються за нерегламентованим запитом;

  • засоби масової інформації для інформування громадськості.

До постійних користувачів інформації належать державні і місце-ві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти РСМД.

5.2 Напрями використання інформації

Основними напрямами використання інформації, яка отримана в результаті діяльності РСМД, є:

  • оперативне забезпечення інформаційних потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у наданні відомостей про стан довкілля для прийняття управлінських рішень, контролю щодо дотримання вимог природоохоронного зако-нодавства, екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування;

  • забезпечення прав населення регіону на отримання інформації про стан довкілля у відповідності з Конституцією України та міжна-родними конвенціями;

  • задоволення по запитах потреб підприємств, установ, організацій у інформації про стан довкілля для прийняття рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки та раціонального природокористування;

  • інформаційне забезпечення відповідних державних органів, до компетенції яких відноситься виконання зобов’язань України за міждержавними угодами;

  • прогнозування за результатами спостережень можливих змін стану в екосистемах, медико-біологічних та соціальних наслідків еко-логічної діяльності у поєднанні з соціальними факторами, оцінка ри-зику;

  • моделювання шляхів досягнення екологічно безпечного стану та управлінських рішень щодо їх впровадження, створення багатофак-торних моделей економічно доцільного та екологічно безпечного розвитку регіону;

  • популяризація екологічних знань шляхом розширення використання можливостей засобів масової інформації (створення спеціальних теле- та радіопрограм, інформаційних каналів Internet, видання відповідної літератури), доведення інформації про стан довкілля регіону до населення та світової спільноти;

  • підготовлення інформації до проектів звітності про стан навко-лишнього природного середовища регіону тощо.

5.3 Оцінка ефективності діяльності регіональних систем моніторингу довкілля

Оцінка ефективності діяльності РСМД має враховувати:

  • підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

  • скорочення термінів розроблення, прийняття та якісного поліпшення управлінських рішень в галузі охорони довкілля та раціонального природокористування;

  • підвищення ефективності використання наявних організаційних структур і засобів спостережень за станом навколишнього природного середовища та антропогенним впливом на нього;

  • оптимізацію витратного механізму для забезпечення підтрим-ки функціонування РСМД;

  • наближення відповідності інформації, яка отримується в результаті моніторингу, до загальноєвропейських вимог;

  • доступність для населення інформації про стан навколишнього природного середовища.

Додаток 1

Перелік функцій і задач, які реалізуються в регіональній системі моніторингу довкілля

Функції

Задачі, що вирішуються

Підпорядкованість, або приналежність до сфери управління відповідальних суб’єктів РСМД

Здійснення спостережень, збирання та збереження даних і первинної інформації щодо стану об’єктів системи моніторингу

1. Моніторинг стану атмосферного повітря

1.1. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря населених пунктів

МНС, Мінприроди, МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення)

1.2. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря природоохоронних та рекреаційних територій

МНС, Мінприроди

1.3. Спостереження за атмосферними опадами і випаданням забруднюючих речовин з атмосфери

МНС, Мінприроди

1.4. Спостереження за джерелами викидів забруднюючих речовин та іншими джерелами забруднення атмосферного повітря

Мінприроди, МНС (в зоні відчуження*)

1.5. Спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин з атмосферним повітрям

МНС, Мінприроди

2. Моніторинг стану вод

2.1. Спостереження за показниками стану поверхневих вод суші (у тому числі природних та штучних водойм і водотоків)

Мінприроди, Держводгосп, МНС, МОЗ (у місцях водозабору для централізованого водопостачання та відпочинку населення), Мінагрополітики (вод для сільськогосподарського призначення)

2.2. Спостереження за показниками стану морських вод (у тому числі внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України)

МНС, Мінприроди, МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення)

2.3. Спостереження за підземними водами, у тому числі прісними, мінеральними, промисловими, термальними

Мінприроди, МОЗ (у місцях водозабору), МНС (у зоні відчуження)

2.4. Спостереження за використанням водних ресурсів

Держводгосп, Мінприроди

2.5. Спостереження за джерелами забруднення природних вод (у тому числі за дренажними водами)

Мінприроди, Держводгосп, МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення), МНС (в зоні відчуження), Держжитлокомунгосп)

2.6. Спостереження за станом води в джерелах та системах питного водопостачання

Держводгосп, МОЗ, Держжитлокомунгосп, Мінприроди, МНС (у зоні відчуження)

2.7. Спостереження за станом води в системах міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання

Держводгосп, МОЗ

2.8. Спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин з поверхневими водами

Мінприроди, МНС, Держводгосп

3. Моніторинг стану земель

3.1. Спостереження за станом забруднення та порушення земель сільськогосподарського призначення, у тому числі грунтів на цих землях

Мінагрополітики, Мінприроди, Держкомзем

3.2. Спостереження за станом зрошуваних та осушуваних земель

Мінагрополітики, Держводгосп, Держкомзем

3.3. Спостереження за забрудненням земель різного призначення, у тому числі земель територій природно-заповідного фонду, рекреаційного призначення, територій населених пунктів, інше

Мінприроди, Держкомзем, МНС, МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення)

3.4. Спостереження за процесами структурного руйнування та погіршення стану земель, у тому числі пов’язаними з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими та іншими явищами

Держкомзем, Мінприроди

3.5. Спостереження за станом берегових ліній річок, озер, заток, водосховищ, лиманів, морів, гідротехнічних споруд

Держводгосп, Держкомзем, Мінприроди, МНС (в зоні відчуження)

3.6. Спостереження за небезпечним підняттям рівня грунтових вод (підтопленням) на території населених пунктів

Держжитлокомунгосп, Держводгосп

4. Моніторинг стану лісів

4.1. Спостереження за стану лісової рослинності

Держкомлісгосп, Мінприроди, МНС (вв зоні відчуження)

4.2. Спостереження за показниками лісової фауни

Держкомлісгосп, МНС (в зоні відчуження)

4.3. Спостереження за станом лісових ґрунтів

Держкомлісгосп

5. Моніторинг показників біологічного різноманіття

5.1. Спостереження за наземними і водними екосистемами

Мінприроди, МНС (в зоні відчуження)

5.2. Комплексні спостереження на біосферних заповідних територіях

Мінприроди

5.3. Спостереження за рослинним покривом земель

Держкомзем

5.4. Спостереження за сільськогосподарськими рослинами

Мінагрополітики

5.5. Спостереження за сільськогосподарськими тваринами

Мінагрополітики

5.6. Спостереження за тваринним світом природного походження

Мінприроди, Мінагрополітики, Держкомлісгосп

6. Моніторинг в сфері поводження з відходами

6.1. Спостереження за місцями та об’єктами збирання і зберігання відходів

Мінприроди, МНС (в зоні відчуження)

6.2. Спостереження за місцями та об’єктами оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів

Мінприроди, МНС (в зоні відчуження)

6.3. Спостереження за об’єктами захоронення радіоактивних відходів

Мінприроди, МНС (в зоні відчуження)

6.4. Спостереження за транскордонним обігом відходів

Мінприроди

7. Моніторинг фізичних факторів впливу

7.1. Спостереження за джерелами акустичного впливу на довкілля

МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення)

7.2. Спостереження за забрудненням довкілля іонізуючим випромінюванням, в тому числі радіаційним

Мінприроди, МНС, МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення)

7.3. Спостереження за джерелами забруднення довкілля неіонізуючим випромінюванням, у тому числі електромагнітним

МОЗ (у місцях проживання і відпочинку населення), Мінприроди

8. Моніторинг стану геологічного середовища

8.1. Спостереження за екзогенними та ендогенними геодинамічними процесами

Мінприроди

8.2. Спостереження за геохімічним станом ландшафтів

Мінприроди

8.3. Спостереження за геофізичними полями

Мінприроди, МНС (в зоні відчуження)

8.4. Спостереження за підземними водами, у тому числі кількісними та якісними показниками запасів

Мінприроди

Створення та ведення баз даних і забезпечення інформаційного обміну в РСМД

9. Створення та ведення відомчих баз даних суб’єктів РСМД

9.1. Створення та ведення відомчих баз даних про стан складових об’єктів довкілля

Всі суб’єкти ДСМД

9.2. Створення та ведення відомчих баз даних про стан складових об’єктів довкілля

Всі суб’єкти ДСМД

9.3. Створення та підтримка відомчих баз даних про стан мереж спостережень

Всі суб’єкти ДСМД

10. Створення та ведення баз даних РСМД

10.1. Створення та ведення баз даних про стан об’єктів довкілля та факторів впливу на них

Мінприроди

10.2. Створення та ведення баз даних про стан мереж спостережень РСМД

Мінприроди

10.3. Створення та ведення баз даних нормативного та методичного забезпечення функціонування РСМД

Мінприроди

11. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД

11.1. Впровадження уніфікованого програмного забезпечення для інформаційного обміну в рамках РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

11.2. Надання даних та інформації в центри РСМД за встановленими регламентами інформаційного обміну та нерегламентованими запитами

Всі суб’єкти ДСМД

11.3. Отримання необхідної для виконання відомчих функцій інформації з центрів РСМД за встановленими регламентами інформаційного обміну та нерегламентованими запитами

Всі суб’єкти ДСМД

11.4. Підготовка матеріалів до звітностей про стан навколишнього природного середовища на основі інформації моніторингу

Мінприроди

11.5. Доведення інформації про стан навколишнього природного середовища за даними моніторингу до широкого кола громадськості

Мінприроди

Аналіз інформації, оцінка стану довкілля і впливу на нього факторів забруднення, прогнозування змін та підготовка моделей управлінських рішень

12. Аналіз інформації та оцінка стану об’єктів довкілля

12.1. Аналіз інформації та оцінка стану окремих складових об’єктів довкілля

Всі суб’єкти ДСМД

12.2. Комплексний аналіз інформації та комплексна оцінка екологічного стану територій та екосистем

Мінприроди

13. Оцінка впливу на довкілля факторів забруднення, прогнозування змін

13.1. Оцінка впливу на окремі об’єкти довкілля факторів забруднення

Всі суб’єкти ДСМД

13.2. Комплексна оцінка змін довкілля під впливом факторів забруднення, прогнозування змін стану довкілля

Мінприроди

13.3. Оцінка екологічного ризику на окремих територіях

Мінприроди

14. Підготовка моделей управлінських рішень

14.1. Створення моделей заходів щодо поліпшення стану довкілля для підготовки управлінських рішень

Мінприроди

Удосконалення нормативного, методичного та технічного забезпечення РСМД

15. Удосконалення нормативно-методичного забезпечення

15.1. Удосконалення нормативного забезпечення організації робіт в РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

15.2. Удосконалення та уніфікація методичного забезпечення проведення спостережень в мережах РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

16. Удосконалення технічного забезпечення

16.1. Удосконалення та уніфікація забезпечення засобами вимірювальної техніки мереж спостережень РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

16.2. Удосконалення програмно-апаратного комплексу обладнання для інформаційного забезпечення робіт в РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

16.3. Удосконалення технічного та транспортного устаткування для забезпечення організації робіт в РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

Забезпечення якості інформації в РСМД

17. Підвищення якості інформації за рахунок її кореляції з інформаційними потребами

17.1. Оптимізація мережі спостережень РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

17.2. Оптимізація програм спостережень в мережі РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

18. Організаційне забезпечення якості інформації за результатами спостережень

18.1. Проведення атестації лабораторій мережі спостереження РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

18.2. Метрологічне забезпечення єдності вимірювань при виконанні спостережень в мережі РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

18.3. Впровадження та підтримка системи внутрішнього контролю за аналітичним процесом і забезпеченням єдності вимірювань в лабораторіях мережі спостережень РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

18.4. Впровадження та підтримка системи зовнішнього контролю за дотриманням метрологічних вимог, забезпеченням єдності вимірювань та якості аналітичного процесу в лабораторіях мережі спостережень РСМД

Всі суб’єкти ДСМД

18.5. Впровадження та підтримка системи верифікації результатів спостережень та первинної інформації.

Всі суб’єкти ДСМД

18.6. Забезпечення постійно діючої системи підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за ведення моніторингу та спеціалістів, які виконують роботи з моніторингу

Мінприроди

*Тут і далі - території, підпорядковані Адміністрації зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення, а також інші зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Додаток 2

Структура та зміст типового програмно-технічного комплексу для забезпечення функціонування регіональних систем моніторингу довкілля

1. Призначення та мета.

Програмно-технічний комплекс регіональної системи монітори-нгу довкілля призначений для автоматизації збору та обміну інфор-мацією між суб’єктами РСМД.

Метою впровадження ПТК є інтеграція суб’єктів моніторингу довкілля у загальну інформаційну мережу збору, обробки, збереження та обміну інформацією в рамках РСМД.

У результаті створення ПТК має бути досягнуто:

  • забезпечення умов для накопичення інформації, створення ін-формаційних ресурсів РСМД;

  • наявність та циркуляція в РСМД оперативної інформації про стан довкілля відразу після опрацювання її суб’єктами моніторингу;

  • впорядкування інформаційних потоків;

  • створення умов для інформаційної підтримки прийняття рішень у галузі охорони довкілля та раціонального природокористування в регіоні.

2. Типова структура програмно-технічного комплексу

Типова структура ПТК наведена на рис.1. До складу ПТК мають входити такі підсистеми:

  • збору даних;

  • комунікаційного забезпечення;

  • первинної обробки отриманих даних та аналітичної роботи з інформацією;

  • картографічного відображення інформації;

  • ведення та обслуговування БД.

2.1 Підсистема збору даних включає сукупність АРМів персоналу віддалених користувачів (АРМи суб’єктів РСМД), які виконують роботу по збору даних та інформації відповідно до визначених функцій з моніторингу і передають до центру РСМД згідно з встановленими протоколами обміну інформацією. Бажано забезпечити можливість доступу з АРМів віддалених користувачів до мережі Internet.

2.2 Підсистема комунікаційного забезпечення включає комуніка-ційний осередок, у тому числі сукупність мереж зв’язку і протоколів обміну інформацією та сервер зовнішніх комунікацій. До функцій під-системи входять:

  • прийом даних від АРМів віддалених користувачів, попередній конт-роль, опрацювання і внесення даних та інформації до відповідних БД;

  • забезпечення інформаційного зв’язку з Інформаційно-аналітичним центром ДСМД;

  • забезпечення інформаційного зв’язку з особами, що приймають управлінські рішення (ОПР);

  • забезпечення доступу до інформації, що призначається для ши-рокого використання.

Сервер повинен мати достатню потужність для обслуговування численних запитів. Для цього необхідний високошвидкісний канал доступу до мережі Internet.

Конфігурація, що рекомендується: частота процесора – 2.4 ГГц, місткість оперативної пам’яті – 512 Мб; місткість жорсткого диску – 120 Гб.

2.3 Підсистема первинної обробки отриманих даних та аналітичної роботи з інформацією включає АРМ адміністратора БД та АРМи фахівців Центру РСМД, що приймають, обробляють, аналізують дані та інформацію, можуть виконувати роботи з моделювання й прогнозування.

Функції адміністратора БД:

  • підтримка функціонування БД;

  • розподілення рівнів доступу до інформації;

  • підтримка узгодженості надходження та видачі даних та інформації, що викладена на сервері зовнішніх комунікацій зі змістом інформації в БД;

  • підтримка системи безпеки й відновлення даних та інформації.

АРМи фахівців Центру РСМД забезпечують:

  • контроль за надходженням й попередній аналіз даних та інформації, яка надходить від віддалених користувачів;

  • уніфікацію даних та інформації, яка надходить від віддалених користувачів для занесення в БД;

  • виконання задач комплексного аналізу, оцінки та моделювання екологічних ситуацій;

  • надання оперативної та зведеної інформації за результатами моніторингу.

Фахівці Центру РСМД є відповідальними:

  • за функціонування системи підтримки прийняття рішень;

  • функціонування програмного забезпечення для всіх напрямів роботи центру РСМД.

АРМи фахівців мають бути забезпечені технічними і програм-ними засобами для достатньо швидкого вирішення задач обробки да-них, мати високошвидкісний канал зв’язку з сервером інформаційних ресурсів і сервером зовнішніх комунікацій, оснащені якісним облад-нанням для роботи з графічним матеріалом.

Конфігурація, що рекомендується: частота процесора – 2.0 ГГц, місткість оперативної пам’яті – 512 Мб; місткість жорсткого диску – 120 Гб, потужний графічний адаптер, монітор – 19`, кольоровий лазерний принтер, сканер.

2.4 Підсистема картографічного відображення та аналізу даних призначена:

    • для проведення комплексного аналізу та оцінки стану і можли-вих наслідків антропогенного впливу на довкілля з урахуванням гео-графічних особливостей регіону;

    • пошуку об’єктів моніторингу та об’єктів життєдіяльності згідно з заданими умовами їх територіального розташування;

    • візуалізації інформації про розташування мереж спостережень за станом довкілля та джерел антропогенного навантаження на довкілля;

    • інші завдання, для вирішення яких доцільна візуалізація інформації в геоінформаційному відображенні.

Підсистема має базуватись на картографічному матеріалі, який відповідає прийнятим нормативам, зокрема Нормативам по створенню електронних карт місцевості, що затверджені Головним управлінням геодезії, картографії і кадастру та Міністерством надзвичайних ситуації України 16 березня 1998 р. з метою уніфікації інформаційної структури даних, які використовуються для створення геоінформаційних систем державного або відомчого рівнів, застосовується в інших інформаційних системах державного значення, наприклад в Урядовій інформаційно-аналітичній системі з питань надзвичайних ситуацій.

Підсистема має містити:

    • цифрову карту регіону;

    • інформаційно-пошукову підсистему, розроблену на базі ГІС;

    • модулі, що забезпечують інформаційне поєднання цифрової ка-рти та БД інформаційних ресурсів;

    • підсистему картографічного аналізу екологічної ситуації регіону;

    • модулі надання результатів картографічного пошуку та аналізу.

2.5 Підсистема ведення та обслуговування БД призначена для створення, збереження і забезпечення доступу до інформаційних ресурсів РСМД, включає окремий сервер банку інформаційних ресурсів та спеціальне програмне забезпечення. В підсистемі має бути передбачена функція збереження даних у нестандартних ситуаціях, у тому числі архівація та дублювання.

Рекомендована конфігурація аналогічна зазначеній для сервера зовнішніх комунікацій.

3. Типова структура банку інформаційних ресурсів РСМД

3.1 Типова структура банку інформаційних ресурсів РСМД наведена на рис 2. Структура складається з 7 блоків баз даних, що сформовані за принциповими ознаками:

    • забезпечення інформаційного зв’язку з Інформаційно-аналітичним центром ДСМД;

    • інформація довідкового призначення;

    • інформація про стан об’єктів довкілля;

    • інформація щодо основних факторів впливу на стан об’єктів довкілля;

    • узагальнена інформація, аналітичні висновки, оцінки, прогнози;

    • бази даних спеціального призначення;

    • інформація про управлінські рішення та ефективність їх впровадження;

    • звіти та пропозиції за результатами моніторингу.

Кожна окрема БД може містити 1 або декілька рівнів, що склада-ються з більш деталізованих інформаційних напрямів.

На першому рівні деталізації інформації пропонується такий зміст баз даних.

3.2 Блок БД-1 – інформація довідкового призначення

В базах даних, які входять до цього блоку, має зберігатись інформація, що за призначенням використовується як довідкова для аналітичної та прогнозної роботи. До такої інформації можуть відноситись: законодавчі акти і нормативні документи з питань моніторингу, граничнодопустимі концентрації та нормативи вмісту забруднюючих речовин (ЗР) в об’єктах довкілля, статистичні дані загального напряму, відомості щодо оснащення мереж спостережень суб’єктів РСМД. Поповнення і оновлення інформації здійснюється за необхідністю без спеціальних регламентів.

3.3 Блок БД-2 – інформація про стан об’єктів довкілля

У базах даних, які входять до цього блоку, мають зберігатись та накопичуватись дані та інформація щодо окремих об’єктів довкілля, отримані за результатами спостережень суб’єктів РСМД або наукових організацій, та інформація кадастрів. Використовується для аналітичної та прогнозної роботи. Поповнюється за регламентом та у міру надходження оперативної інформації.

3.4 Блок БД -3 – фактори впливу на стан об’єктів довкілля

У базах даних, які входять до цього блоку, мають зберігатись та накопичуватись дані та інформація щодо факторів впливу на стан окремих об’єктів довкілля, а також щодо таких об’єктів моніторингу, як поводження з відходами і фізичні фактори впливу. Дані та інформація отримуються за результатами спостережень суб’єктів РСМД або наукових організацій, з державних статистичних звітностей, спеціальних планових звітностей природокористувачів або по спеціальним запитах. Використовуються для аналітичної та прогнозної роботи. Поповнюється за регламентом та у міру надходження оперативної інформації.

3.5 Блок БД - 4 – узагальнена інформація, аналітичні висновки, оцінки, прогнози

У базах даних , які входять до цього блоку, має зберігатись та накопичуватись інформація, отримана за результатами узагальнення і аналізу даних щодо окремих об’єктів моніторингу за певний промі-жок часу, комплексного аналізу і оцінки гео- та біосистем, як за ча-сом, так і в просторі. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації.

3.6 Блок БД - 5 – спеціального призначення

До цього блоку входять спеціальні бази даних, як то стосовно: кризових екологічних ситуацій, у тому числі відомості щодо потенційно екологічно небезпечних об’єктів; транскордонного моніторингу окремих об’єктів і виконання міжнародних і міждержавних зобов’язань в рамках регіону; спеціальна інформація як, наприклад, показники захворюваності населення регіону, що пов’язані з екологічним станом; інформація про порушення природоохоронного законодавства, якщо така використовується для аналітичних висновків та прогнозування. Використовується для аналітичної та прогнозної роботи. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації.

3.7 Блок БД - 6 – управлінські рішення та ефективність їх впро-вадження

В базах даних, які входять до цього блоку має зберігатись та накопичуватись інформація щодо управлінських рішень, прийнятих або змодельованих за результатами моніторингу, а також висновків щодо динаміки змін у стані об’єктів, по яких проводяться заходи за управлінськими рішеннями, і оцінка їх ефективності. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації.

3.8 Блок БД - 7 – звіти та пропозиції по результатах моніторин-гу

До цього блоку входять спеціальні бази даних з інформацією щодо звітностей про стан довкілля, діючих в регіоні програм моніто-рингу та їх виконання, з питань розвитку і вдосконалення РСМД та зв’язків з громадськістю. Поповнення здійснюється при отриманні нової інформації.

3.9 БД блоків 2,3,4, що мають однакові номери, повинні мати безпосередній інтеграційний зв’язок для аналітичної експертної робо-ти.

3.10 Подальша деталізація та розгалуження інформаційних по-токів за напрямами має проводитися з урахуванням:

    • необхідності для аналітичної обробки та узагальнення з метою проведення оцінки та підготовки управлінських рішень;

    • встановленої регіональної пріоритетності завдань моніторингу;

    • можливостей програмних засобів.

Наприклад, деталізація інформаційного потоку “Води”:

2-й рівень - поверхневі води суші, у тому числі водойми і водотоки (по басейнах); підземні води; стан питної води в джерелах і мережах водопостачання.

3-й рівень для напряму “поверхневі води суші” - перелік водотоків та водо-йм і їх категорії (по басейнах); морфологічні дані по водотоках і водоймах; дані гідрологічних спостережень і розрахунків по водних об’єктах; дані гідрофізичних, гідрохімічних, радіологічних та гідробіологічних спостережень по водних об’єктах.

Соседние файлы в папке Литра