2.10 Вибір посадок

Посадки деталей редуктора призначаються згідно з рекомендаціями ГОСТ 25347 – 82 (таблиця 10.1).

Таблиця 10.1-Посадки деталей передач

Посадки	Приклади з'єднань
,	Зубчаті та черв'ячні колеса на вали при важких ударних навантаженнях.
,	Зубчаті та черв'ячні колеса на вали, зубчаті муфти на вали при середніх та невеликих поштовхах.
, ,	Зубчаті колеса на вали при частому демонтажу, муфти.
, ,	Стакани кришок підшипників, розпірні втулки.
,	Шківи і зірочки.
	Розпірні кільця, манжети.
	Вали під внутрішні кільця підшипників кочення.*
	Корпус під зовнішні кільця підшипників кочення.*
* - для підшипників кочення вказуються відхилення валів та отворів, а не позначення полів допусків, тому що підшипники є готовими виробами, які йдуть на складання без додаткової обробки.

2.11 Вибір та розрахунок муфт

Приймаємо муфту втулково-пальцеву МУВП для вихідного кінця валу редуктора з діаметром

Підбираємо муфту з наступними розмірами:

Діаметр муфти D=мм;

_{діаметр кола, де розташовані пальці}

_{діаметр пальця}

_{кількість пальців}

_{довжина пальця}

_{довжина втулки} [3], с 303

Пальці виготовляють з нормалізованої сталі 45, втулки зі спеціальної гуми з

Визначаємо напруги зминання

де Т- розрахунковий момент; Т=1,3

Перевіряємо пальці на згин

2.12 Вибір сорту мастила

Змащування зубчастого зачеплення проводиться зануренням зубчастого колеса в мастило, що заливається в середину корпусу до рівня, що забезпечує занурення колеса приблизно на 10мм.

Об'єм мастильної ванни V визначаємо з розрахунку 0,25 дм мастила на 1кВт переданої потужності.

Встановлюємо в’язкість мастила.

При контактних напругах _,швидкості рекомендована в’язкість мастила м²/с.

Приймаємо мастило індустріальне [1], с 253.

Підшипники змащуються мастильним туманом.

2.13 Збірка редуктора

Слід описати всю зборку редуктора.

Наприклад: Перед складанням внутрішню порожнину корпусу редуктора ретельно очищають і покривають мастило стійкої фарбою.

Збірку виконують у відповідності зі складальним кресленням редуктора, починаючи з вузлів валів.

На ведучий вал насаджують кулькопідшипники, попередньо нагріті в мастилі до 80-100⁰ С;

в ведений вал закладають шпонку і запресовують зубчасте колесо до упору в бурт валу, потім надягають розпірну втулку і встановлюють кулькопідшипники, попередньо нагріті в мастилі.

Зібрані вали укладають в основу корпуса редуктора і надівають кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох штифтів; затягують болти, що кріплять кришку до корпуса.

Вставлять кришки підшипників з комплектом прокладок для регулювання.

Перед постановкою наскрізних кришок в проточки закладають повстяні ущільнення, просочені гарячим мастилом.

Перевіряють провертання валів, відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріплюють кришку гвинтами.

Далі на кінець ведучого валу в шпонкову канавку закладають шпонку і встановлюють зубчасте колесо відкритої прямозубої

передачі і закріплюють торцевим кріпленням, гвинт торцевого кріплення стопорять спеціальною планкою; а на кінець веденого валу одівають муфту.

Потім ввертають пробку мастило зливного отвору з прокладкою і жезловий мастило вказівник.

Заливають в корпус мастило і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою з технічного картону; закріплюють кришку болтами.

Зібраний редуктор обкатують і піддають випробуванню на стенді за програмою, яка встановлюється технічними умовами.