1). Знайдіть рядок, де всі іменники іі відміни мають правильну форму родового відмінка.

а) блока, монтажа, плану, редактора,

б) вікна, екрана, запису, коду,

в) оператора, описа, виклику, проекта,

г) елементу, кування, вираза, типа.

2). Знайдіть рядок, де у всіх словах будуть писатися сполука НН:

а) призначе...ий, підвище...я, виведе...я,

б) приєдна...ий, орієнтовна...ий, проектува...я,

в) зародже...я, використа...я, накопиче...я,

г) введе...я, чи...ий, вираже...ий, розроблю...я.

3). Знайдіть рядок, де потрібно вставити на пропущеному місці букву И:

а) найкращ...й, през...дент, сист...ма,

б) щ...линний, ман...пуля тор, гл...бокий,

в) аналіт...чний, товщ...на, підвищ...ння,

г) матер...нська, гл...бокий, ідент...фікувати.

4). Знайдіть рядок, де у всі словах слід ставити м’який знак:

а) ін...ший, характер..., ємкіст...

б) складаєт...ся, суспіль...ний, сер...йозно

в) стійкіс...тю, біл...ше, ампул...с

г) соціал...ний, поділяют...ся, встановлюют... .

Завдання № 37

Дайте відповідь на поставлене питання, правильний варіант відповіді можливий лише один.

1. Які розділові знаки слід поставити у наступному реченні?

А) 5 ком;

Б) 6 ком;

В) 7 ком;

Г) 8 ком.

Часточки розміщені в рідині можуть коалесціювати якщо вони рідкі або коагулювати якщо вони тверді за умови що поверхнева енергія на межі між часточками буде меншою за суму поверхневих енергій часточок на межі з рідиною.

2. Які розділові знаки слід поставити у наступному реченні?

А) 3ком;

Б) 4 ком;

В) 5 ком;

Г) 6 ком.

Внаслідок спінювання сталеплавильних шлаків їх об’єм може збільшуватись у 30-40 разів що потребує конструювання внутрішнього об’єму сталеплавильних агрега­тів з урахуванням цього і тому значно більшим ніж за відсутності спінювання щоб запобігти витіканню спінених металу і шлаку з агре­гатів

3. Які розділові знаки слід поставити у наступному реченні?

А) 2 коми;

Б) 3 коми;

В) 2 коми і тире;

Г) 3 коми та тире.

Проте в окремих випадках витікання спінених фаз відбувається й має вибуховий характер коли фрагменти піни металу та шлаку вики­даються з агрегату на різну у тому числі велику відстань до де­сятків метрів.

4. Чи слід ставити кому перед АБО в даному випадку?

А) так, слід поставити.

Б) ні, не потрібно.

Коли газ або рідина витікає з отвору в навколишнє середови­ще, утворюється струмінь.

5. Чи слід ставити кому перед ЧИ в даному випадку?

А) так, слід поставити.

Б) ні, не потрібно.

Закономірність його поширення залежить від того чи існує на межі струменю і навколишнього середовища пи­тома поверхнева енергія.

6. Які розділові знаки пропущені у даному реченні?

А) 2 коми;

Б) 3 коми;

В) 2 тире;

Г) усі розділові знаки стоять правильно.

Якщо швидкість витікання струменю менша за швидкість звуку в його речовині, то такий струмінь називається дозвуковим, якщо перевищує її надзвуковим, а якщо вони збігають­ся звуковим.

7. Чи слід ставити кому перед АБО в даному випадку?

А) так, слід поставити.

Б) ні, не потрібно.

Якщо набуло розвитку граві­таційне перемішування в металі або в газовій фазі внаслідок різної густини в окремих місцях відповідної фази, швидкість масопереносу визначається природною конвекцією.

8. Чи слід ставити тире у поданому реченні?

А) так, слід поставити.

Б) ні, не потрібно.

Це явище називають червоноламкістю і в прокатному виробництві на­самперед воно є причиною браку сталі.

Завдання № 38

Перепишіть речення, розставте розділові знаки, заповніть таблицю, дотримуючись наступних вимог: а) просте речення б) складне речення в) однорідні члени речення г) вставні слова ґ) відокремлене означення д) відокремлена обставина е) відокремлений додаток.

Наприклад.

Процедура вимірювання складається з таких основних етапів: прийняття моделі об’єкта вимірювання, вибір методу вимірювання, вибір засобу вимірювання, проведення експерименту для отримання результату вимірювання.

1	2	3	4	5	6
а, в

Варіант І

1. Теорія твердого стану сталі якою займаються металознавці розвинена набагато краще ніж теорія її рідкого стану через істот­ні температури останнього що перешкоджав застосуванню сучасних спо­собів вивчення будови рідкої сталі. 2. Порівнянням деяких фізичних властивостей сталі в твердому та рідкому станах доведено: як і інші речовини сталь у рідкому стані ближча за структурою до твердої сталі ніж до її випарів. 3. Можна визначити за­гальну для всіх теорій концепцію що полягав в існуванні в рідині як хаотично розміщених атомів та молекул так і мікроскопічних утворень певної будови що нагадує будову твердого тіла речовини. 4. Отже існує як ближній порядок будови рідини тобто відпо­відні кількість та тип атомів і молекул розмішених навколо кожно­го з них так і дальній порядок який полягав в продовженні певного порядку будови на певній відстані. 5. 3’ясовано що протяжність дальнього порядку в рідкому залізі тобто розміри впорядкованої будови останнього дорівнює від п’яти до восьми розмірів атома заліза тобто 12...20 А.

Варіант ІІ

1. Кластери слід розглядати як утворення межі яких у просторі змінюються щомиті. 2. Атоми що розміщуються на поверхні цих утворень весь час відокремлюються і переходять до хаотичного стану існування. 3. Водночас атоми що перебували в хаотичному стані приєднуються до кластерів. 4. Якщо до рідкого заліза підводиться якась енергія наприклад меха­нічна що дисипується в рідині і підвищує енергоємність кластерів то розмір кластерів також зменшується. 5. Необмежено розчиняються в залізі наприклад марганець кремній алюміній нікель мідь що є елементами-металами. 6. Майже зовсім не розчиняється в залізі свинець а такі елементи-метали як магній і кальцій розчиняються обмежено оскільки їх температура випарювання значно нижча за фактичну температуру рідкої сталі.

Варіант ІІІ

1. Елементи з яких складається сталь можуть створювати розчи­ни типу заміщення та вкорінення. 2. У першому випадку розчинюваність елемента в сталі необмежена а в другому - обмежена. 3. Вуглець утворює з сталі розчин вкорінення що створює пев­не напруження в кристалічній решітці і спричинює підвищення твер­дості та міцності сталі. 4. Розчин вуглецю в сталі реальний тобто коефіцієнт активності відрізняється від нуля а саме: перевищує нуль; отже активність вуг­лецю в сталі перевищує його концентрацію. 5. Але іноді його використовують як легуючий елемент коли наприклад потрібно зменшити пластичність сталі при її різанні. 6. Оскільки сірка при затвердненні сталі ліквує на межі зерен при механічному тиску саме тут порушується цілісність металу що проявляється в утворенні тріщин.

Варіант ІV

1. Запобігти червоноламкості можна введенням у сталь елементів що створюють із сіркою сульфіди ще тоді коли сталь перебував в рідкому стані. 2. Це можливо якщо температура плавлення сульфідів перевищує температуру рідкої сталі яка звичайно дорівнює 1580... ...1650 °С. 3. Під час тверднення сталі вони залишаються в межах зерна а внаслідок того що вміст розчиненої сірки стає меншим за межу розчинності в твердому залізі її ліквації на межі зерен не відбувається. 4. До елементів що сприяють усуненню червоноламкості належать марганець алюміній і особливо рідкісноземельні елементи з яких найпоширеніші лантан і церій. 5. Вміст сірки в більшості сталей є небажаним і тому потребує її усунення. 6. Лише іноді коли необхідно підвищити крихкість сталі та поліпшити її оброблюваність різанням сірка додатково вводиться в сталь яку називають автоматною.

Варіант V

1. Кисень утворює в залізі розчини вкорінення й існує в них як катіон О^2- який поєднуючись із Fe²⁺ створює сполуки типу FeO. 2. Оксиди які утворюються при цьому часто мають температуру плавлення що перевищує фактичну температуру рід­кої сталі. 3. Якщо вміст кисню що залишився а розчині менший ніж вміст розчинюваності в твердому залізі то під час тверднення сталі ліквації кисню з металу зерен до міжзеренних меж не відбувається і червоноламкість усувається. 4. До таких елементів дея­кою мірою належать кремній і алюміній але радикально розв'язують проблему ванадій титан і цирконій. 5. Завдяки тому що азот із розчи­ну в залізі переходить у нітриду його вміст у розчині знижується і під час подальшої роботи твердої сталі старіння не відбувається. 6. Оскільки для виготовлення такої сталі потрібні феросплави що містять ці дорогі елементи нестарію­чі сталі виготовляють лише у відповідальних випадках.

Варіант VI

1. Завдяки малому розміру атому вод­ню а тим більше протону його дифузія відбувається з великою швид­кістю. 2. Мікроскопічні за товщиною тріщини називають фло­кенами які спричинюють руйнування сталі своєрідного типу що нази­вають шиферним зламом. 3. До сталей що насамперед схильні до утворен­ня флокенів тобто флокеночутливих належать сталі з високим вміс­том вуглецю і легуючих елементів. 4. У більшості випадків елементи кольорових металів що потрап­ляють у сталь унаслідок забруднений ними металевого брухту є шкід­ливими домішками. 5. Наприклад мідь спричинює червоноламкість сталі через низьку температуру плавлення а олово посилює цей недолік унаслідок подальшого зниження останньої. 6. У металевій шихті чавуні та брухті з яких виготовляють сталь містяться неметалеві включення різних типів.

Завдання № 39

Оберіть правильний варіант та підкресліть його:

І

Завдати шкоду – завдати шкоди.

Ігнорувати думку – ігнорувати думкою.

Заслуговувати увагу – заслуговувати на увагу.

При таких умовах – за таких умов.

На протязі – протягом – впродовж.

При аналізі подій – аналізуючи події.

ІІ

Характерний для ситуації – характерний (притаманний) ситуації.

Багатий ідеями – багатий на ідеї.

Високий на зріст – високий зростом.

Властивий для цієї професії – властивий (притаманний) цій професії.

Керівник відділу – керівник відділом.

Головна увага ним приділяється – головну увагу він приділив.

ІІІ

Завдавати прикрості – завдавати прикростей.

Опанувати професію – опанувати професією.

Оволодіти предметом – оволодіти предмет.

Запобігти злочини – запобігати злочинам.

Свідчити факти – свідчать факти.

Піклуватися за кого – піклуватися про кого.

Екзаменаційні питання

1. Нормативні документи про державний статус укр. мови.

2. Визначити поняття: мова, літературна мова, державна мова, професійна мова.

3. Норми укр. літературної мови. Варіанти норм.

4. Функції мови.

5. Стилі сучасної української літературної мови.

6. Основні риси офіційно-ділового стилю.

7. Типи мовлення.

8. Ознаки та аспекти культури мовлення.

9. Дискусія. Правила ведення дискусії.

10. Мова і професія.

11. Публічний виступ, його структурування.

12. Тактичні та мовні засоби публічного виступу.

13. Види, форми, прийоми розумової діяльності.

14. Риторика. Основні закони риторики.

15. Етичні норми. Правила етики для громадян.

16. Професійна етика. Правила ділового спілкування.

17. Основні правила безконфліктного спілкування.

18. Основні функції ділового спілкування

19. Форми ділового спілкування.

20. Види ділових нарад.

21. Види і жанри публічних виступів.

22. Мовленнєвий етикет.

23. Ділова бесіда.

24. Культура телефонного діалогу.

25. Терміни і професіоналізми.

26. Фразеологічні одиниці у професійному мовленні.

27. Кліше та їх використання у мовленні.

28. Типи термінологічних словників.

29. Багатозначні слова.

30. Синоніми. Синонімічний вибір слова.

31. Пароніми у професійному мовленні.

32. Омоніми у професійному мовленні.

33. Складноскорочені слова, абревіатура та графічні скорочення.

34. Комп’ютерний переклад текстів, його переваги й недоліки.

35. Відмінювання іменників II відміни Р.в.

36. Іменники, загальна характеристика. Відмінювання іменників (О.в, Кл.в.),

невідмінювані іменники.

37. Основні правила перекладу прізвищ, утворення імен по батькові.

38. Особливості використання іменників у професійному спілкуванні.

39. Правопис складних іменників.

40. Особові займенники, суплетивні форми займенника. Особливості використання

займенників у професійному спілкуванні. Зміни суфіксів при утворенні

прикметників.

41. Поділ прикметників на якісні, відносні та присвійні. Ступені порівняння

прикметників.

42. Від яких прикметників не утворюються ступені порівняння.

43. Особливості використання прикметників у професійному спілкуванні.

44. Правопис складних прикметників.

45. Відмінювання числівників.

46. Сполучення числівників з іменникам в називному відмінку.

47. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному спілкуванні.

48. Активні дієприкметники

49. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у

професійному спілкуванні.

50. Особливості використання прийменників у професійному спілкуванні.

51. Синтаксичні особливості професійних текстів.

52. Складні випадки керування .

53. Складні випадки узгодження.

54. Вимоги до складання та оформлення різних видів документів.

55. Основні реквізити.

56. Види документів та їх класифікація.

57. Стандартні і нестандартні документи.

58. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків,

виділення окремих частин тексту .

59. Види службових листів.

60. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.

61. Кореспонденція за характером інформації. Телеграма. Факс.

62. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення,

доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти.

63. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.

64. Управлінська документація. Оформлення стандартних документів.

65. Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.

66. Організаційні документи. Статут, положення, інструкція.