Робота автора-ведучого в кадрі

Автор та ведуча не змінює амплуа протягом усієї програми, постійно залишається ролі журналіста, який «шукає істину», знайомиться з людьми, збирає їхні думки. На початку програми автор з*являється для того, аби заявити тему програми. В серединних «стендапах» разом з глядачем намагається знайти відповіді на запитання, чому в нас так відбувається, і зробити висновки з життєвої історії. Автор ніби пропонує глядачеві, вчитися на чужих помилках. Наприкінці програми автор, ненав’язливо говорить про те, як на неї вплинула ця історія. Усі «стендапи» - це ніби своєрідні діалоги-звернення до глядача, який не тільки слухає, але й чує, розмірковує, усвідомлює. Автор намагалася додати якогось сенсу кожному коментарю за допомогою авторських коментарів.

Робота автора-ведучого за кадром

Ведуча у розповідній манері озвучує закадровий текст, постійно співпереживаючи, намагаючись те ж саме передати глядачеві. Темп начитки, в залежності від смислу дії в кадрі: швидкий або уповільнений. Інтонація – відповідно до того, про що мовиться. Ведуча грає темпоритмами, змінює голосність. Не забуває про розстановку пауз, які часто є психологічними.

Автор не повторює слова героїв, і не суперечить їм, а доповнює їхній зміст, розкриваючи те, що, можливо, глядачеві важко розгадати самостійно, намагається знаходити цьому конкретному щось загальне, типове. У своєму тексті автор дає і оцінку подіям, які відбувалися з героїнею, і висновки, до яких прийшов журналіст у результаті вивчення проблеми, про яку розповідає з екрана.

Робота з учасниками програми

Автор розмовляла з багатьма людьми, які висловлювали свої думки на тему «Чи легко бути жінкою в Україні». Познайомившись із героїнею програми, автор намагалася провести з нею і її сім’єю якомога більше часу, аби зрозуміти, як вони живуть, яка атмосфера панує в їхній сім’ї, яку роль одне для одного вони відіграють, чи справді те, про що розповідають, є правдою.

Автор викликала довіру в героїв, адже жінка запросила журналіста в її сім’ю, дозволила поспілкуватися з рідними. Було видно зацікавленість героїні в темі: відповідала відверто і чесно, абсолютно забула про камеру. Автор спілкувалася з дітьмі жінки, намагалася зробити так, аби вони забули, що вони перед камерою і відверто відповідали на запитання.

Робота з режисером

ксерокс