Критерії оцінювання знань студентів

Відповідь студента оцінюється на:

«Відмінно» – якщо повно та глибоко, розгорнуто, правильно та обґрунтовано викладено матеріал:

• студент виявляє глибокі знання усієї програми навчальної дисципліни;

• відображає чітке знання термінів, розуміє взаємозв’язок і взаємодію категорій, правильно формулює відповідні тлумачення;

• застосовує теоретичні знання на практиці, робить власні висновки та узагальнення;

• має навички аналізу політичних явищ та застосування засобів зв’язків з громадськістю у політичній сфері;

• розуміє можливості сучасних наукових методів політологічних досліджень та володіє цими методами на рiвнi, необхідному для вирішення практичних завдань, що поста­ють при виконанні професійних обов’язків.

«Добре» – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, проте вона має хоча б один з таких недоліків:

• є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання;

• є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, нечіткі їхні характеристики;

• наявні неточності у виконанні практичних завдань.

«Задовільно» – якщо відповідь студента є поверхневою, недостатньо аргументованою:

• свідчить про наявність прогалин у знаннях, зокрема не засвідчує повною мірою знання основних професійних понять, концепцій, категорій;

• не містить посилань на літературу;

• викладена з порушенням логіки подання матеріалу;

• містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

«Незадовільно» – якщо студент не відповів на поставлене питання або відповідь є неправильною;

• не розкриває сутності питання, або ж допущено грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність відповідних знань у студента чи їх безсистемність та поверховість;

• не знає основних положень навчальної дисципліни та принципів аналізу мовних явищ; не вміє сформулювати власну думку та викласти її.

Індивідуальне завдання– підготовка реферату чи доповіді за темами, наведеними у робочій навчальній програмі.

Індивідуальне завдання подається у визначені викладачем строки. Оцінка за індивідуальне завдання виставляється на останньому практичному занятті.

Рекомендована література Базова

1. PR: теория и практика: Учебник / Под ред. М.А.Лукашенко. ― М.: Маркет ДС,2010. ― 328 с.

2. Бузин В.Н. Медиапланирование для практиков. ― М.:Вершина,2006. ― 448 с.

3. Буркут І., Колесников О. Виборчі технології: регіональний досвід. ― Чернівці: Букрек,2009. ― 240 с.

4. Варій М. Психологія та виборчі технології: Навчально-метод. посіб. / М. Варій. – Л., 2003.

5. Егорова-Гантман, Е. В., Плешаков, К. В. Политическая реклама. ― М.: Никколо-Медиа, 2004.

6. Забурдаева Е.В. Политическое консультирование в США и России: Учеб. пособие. ― М.:Проспект,2010. ― 248 с.

7. Каптерев С.Е. Политическая коммуникация: основы управления избирательным процессом. ─ Н.Новгород: ННГУ, 2003.

8. Кочубей Л. PR у політичній сфері: Підручник / Л.О.Кочубей. ― К.:ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАНУ, 2013. ― 472 с.

9. Кочубей Л. О. Виборчі технології: Навч. посіб. / Л. О. Кочубей – К.: Укр. центр політ. менеджм., 2008. – 332 с.

10. Максимов А. А. «Чистые» и «грязные» технологии выборов: российский опыт / А. А. Максимов. – М.: Дело, 1999.

11. Панарин И.Н. Информационная война, PR и мировая политика: Учеб. пос. ― М.:Горячая линия – Телеком, 2006. ― 352 с.

12. Політика в особах. Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний контексти: Навч. посіб. / За заг. ред. Ф. М. Рудича. – К.: Парлам. вид-во, 2012. – 400 с.

13. Поплавський М. Азбука паблік рілейшнз. ─ К.:Вид-во «Дельта»,2007. ─ 281 с.

14. Рудич Ф. М. Много ли власти нужно власти? / Ф. М. Рудич. – К.: Наук. думка, 2012. – 302 с.

15. Ситников А.П., Огарь И.В., Бахвалова Н.С. Политический консалтинг: Учеб. пособие. ― М.:Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2004. ― 624 с.

16. СМИ и политика: Учеб. пос. / Под. ред. Л.Л.Реснянской. ― М.Аспект Пресс, 2007. ― 256 с.

17. Соловьев А.И. Политология: Политическая теория, политические технологии.  М.: Аспект Пресс, 2008.  575 с.

18. Фаер С.А. Приемы стратегии и тактики предвыборной борьбы: PR-секреты общественных отношений. «Ловушки» в конкурентной борьбе. Механизмы политической карьеры.  К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2001. ─ 136 с.

19. Цуладзе А. М. Большая манипулятивная игра / А. М. Цуладзе. – М.: Алгоритм, 2000.

20. Шарков Ф.И Коммуникология: Энциклопед. словарь-справочник. – М.: «Дашков и К»,2009. – 766 с.