ОТВЕТЫ НА ЖКЗАМЕН ПО ФИЛОСОФИИ / 90. Світоглядна та наукова картина світу

90. Світоглядна та наукова картина світу. Суперечливість наукової картини світу

У формуванні філософської картини світу значну роль зіграли і міфологія, і релігія, і наука. Їх зв'язок виявляється в тому, що всі вони являють собою прагнення людини усвідомити, що являє собою світ, яке місце в ньому займає сама людина. Разом з тим, філософська картина світу характеризується низкою специфічних особливостей. У філософській картині світу чітко виявляються два аспекти вирішення цієї проблеми. По-перше, у філософській картині світу розглядається питання про природу і сутність світу і людини з точки зору розкриття граничних підстав їх буття. По-друге, - розглядається питання про те, як світ улаштований, яка його загальна структура (він - єдине ціле або сукупність окремих незмінних предметів, явищ, процесів) і в якому стані він перебуває (у стані спокою або в стані зміни руху, розвитку ).

У вирішенні питання про природу і сутність світу, про граничні підстави його буття, як зазначалося в першій темі, сформувалися дві основні концепції: матеріалізм та ідеалізм. Крім того, існував ще дуалізм (від латинського «дуо» - два), який визнавав два рівноцінних початку: матеріальне і духовне. Але дуалізм швидко зійшов з історичної арени. У матеріалізмі, і ідеалізмі (об'єктивному і суб'єктивному), і дуалізм головна увага звертається на розкриття гранично загальних підстав всього сущого. Все різноманіття світу розглядається як похідне від деякого загального підстави. В об'єктивному ідеалізмі таким загальним підставою визнається духовне начало - абсолютна ідея, абсолютний дух. У суб'єктивному дуалізм таким загальним початком визнається свідомість суб'єкта. У матеріалізмі граничним підставою буття визнається матерія.

Матеріалістична концепція на різних етапах історії наповнювалася специфічним змістом. Так, в матеріалістичній концепції світу древніх мислителів ставилося завдання відшукати першооснову, з якоъ складається все суще. Такою першоосновою Фалес вважав воду, Анаксимен - повітря, Анаксимандр-апейрон, Демокріт - атом. Були мислителі, які першоосновою всього сущого вважали чотири стихії: вода, повітря, вогонь і земля. Отже, все, що існувало й існує в світі, є похідним від цих засад.

З розвитком виробництва, поглибленням і розширенням пізнавальних здібностей і можливостей людини, з розвитком науки склалося уявлення, що граничною підставою буття світу і людини є не якісь елементи або їх сукупність, а матерія. Спочатку матерія ототожнювалася з речовиною, але потім, з розкриттям наявності полів, плазми, матерія стала розглядатися як поняття, яке служить для позначення всього сущого. Вона не існує окремо від предметів, явищ, процесів. Всі ці предмети, явища, процеси представляють собою тільки різні способи існування матерії. Основними формами існування матерії є простір, час, рух.

Питання про форми руху матерії на різних етапах історії філософської думки вирішувалося по-різному, в залежності від ступеня поглиблення пізнання дійсності. Існує безліч форм руху матерії. Але їх можна об'єднати в певні групи. Найбільш загальними формами руху матерії є: механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна.

У силу того, що в ідеалізмі граничним підставою буття світу є духовне начало, а в матеріалізмі матерія, то в їх взаємодії природним стало питання про те, що ж є первинним - матеріальне чи ідеальне, матерія чи свідомість. І якщо з точки зору ідеалізму матеріальне є породження, результат втілення ідеального, то в матеріалізмі ідеальне свідомість виступає тільки як властивість матерії, причому не будь-якої матерії, а високоорганізованої - людського мозку. Ця взаємодія матеріалізму та ідеалізму характеризує всю історію розвитку філософської думки.