41, Російська релігійна філософія.

Философия Владимира Соловьёва

Основной идеей его религиозной философии была идея Софии — Душа Мира. Речь идёт о мистическом космическом существе, объединяющем Бога с земным миром. София представляет собой вечную женственность в Боге и, одновременно, замысел Бога о мире. Этот образ встречается в Библии, но Соловьёву он был открыт в мистическом видении. Реализация Софии возможна трояким способом: в теософии формируется представление о ней, в теургии она обретается, а в теократии она воплощается.

Теософия — дословно Божественная мудрость. Она представляет собой синтез научных открытий и откровений христианской религии в рамках цельного знания. Вера не противоречит разуму, а дополняет его. Теургия — дословно боготворчество. Соловьёв решительно выступал против моральной нейтральности науки. Теургия — это очистительная практика, без которой невозможно обретение истины. В её основе лежит культивирование христианской любви как отречение от самоутверждения ради единства с другими.

Теократия — дословно власть Бога, то, что Чаадаев называл совершенным строем. По мысли Соловьёва, первым шагом к теократии должно было послужить объединение русской монархии с католической церковью.

В 1880-е годы Владимир Соловьев написал и опубликовал ряд работ, в которых пропагандировал идею воссоединения Западной и Восточной Церквей под главенством Римского Папы, за что подвергся критике славянофилов и консерваторов

Бердяєв

У Бердяева ключевая роль принадлежала свободе и творчеству («Философия свободы» и «Смысл творчества»): единственный механизм творчества — свобода.

в любом случае внутренней основой бердяевской философии являются свобода и творчество. Свобода определяет царство духа. Дуализм в его метафизике — это Бог и свобода. Свобода угодна Богу, но в то же время она — не от Бога. Существует «первичная», «несотворённая» свобода, над которой Бог не властен. Эта же свобода, нарушая «божественную иерархию бытия», порождает зло. Тема свободы, по Бердяеву, важнейшая в христианстве — «религии свободы». Иррациональная, «темная» свобода преображается Божественной любовью, жертвой Христа «изнутри», «без насилия над ней», «не отвергая мира свободы». Богочеловеческие отношения неразрывно связаны с проблемой свободы: человеческая свобода имеет абсолютное значение, судьбы свободы в истории — это не только человеческая, но и божественная трагедия. Судьба «свободного человека» во времени и истории трагична.

42,Глобальні проблеми сучасності.

До найважливіших глобальних проблем сучасності належать: проблема війни і миру; демографічна; екологічна; енергетична; сировинна; продовольча; мирне освоєння Світового океану і Космосу; подолання еко-номічної відсталості країн, що розвиваються; ліквідація небезпечних хво-роб.

Принциповою особливістю глобальних проблем є їх комплексність, тобто складна взаємозалежність, взаємообумовленість і тісний зв'язок між собою.

Актуалізація чи навпаки вирішення однієї з них безпосередньо або побічно відбивається на всій системі глобальних проблем сучасності. Тому вирішення однієї з глобальних проблем передбачає врахування на неї впливу інших проблем.

Характерною рисою глобальних проблем є їхній динамізм, тобто можливість збільшення кількості проблем, які відносяться до глобальних, чи навпаки зменшення по мірі їх вирішення. Яскравим прикладом є проблема тероризму, яка переростає в глобальну на наших очах.

Значні зрушення в науці, техніці і технології сприяли якісному стрибку в усіх сферах людської діяльності, що відкрило перед людством нові можливості, а з другого боку НТР призвела до:

- різкого і не завжди виправдованого зростання витрат природних ресурсів, в тому числі і невідновлюваних;

- негативного антропогенного впливу на природне середовище;

- швидкого демографічного росту;

- посилення нерівномірності в рівнях господарського розвитку між багатими і бідними країнами;

- перевороту у військовій справі, створення ядерної та іншої зброї масового знищення в кількостях, що загрожують існуванню людської цивілізації. Спираючись на досягнення конкретних наук в цій галузі, філо-софське дослідження відволікається від окремого і розглядає глобальні проблеми лише тією мірою, в якій вони обумовлюють одна одну. Іншими словами, філософський підхід передбачає розгляд глобальних проблем в їх єдності, цілісності і взаємозв'язку з точки зору їх суспільної значимості і соціальної обумовленості. Таке дослідження передбачає перш за все виявлення сутності глобальних проблем, так як встановлення їх справжньої природи і генезису багато в чому визначає шляхи їх подальшого наукового і практичного вирішення.

Проблема війни і миру\ Глобальна екологічна проблема\ Ріст народонаселення і проблеми відсталості країн, що розвиваються\

Глобальна енергетично-сировинна проблема і проблема освоєння Світового океану та космічного простору\