4.2 Технологічна схема складання топоплану стереотопографічним методом;

4.3 Порядок вибору, розпізнання та закріплення на місцевості розпознаків;

Опознаки вибирають на місцевості відповідно до проекту планово-висотної підготовки. За опознаки беруть чіткі контури, що розпізнаються на знімках з точністю не менш 0,1 мм у масштабі карти, що складається.

Висотні опознаки повинні вибиратися на рівнинній місцевості, можна використовувати характерні точки рельєфу. Погрішність у розпізнаванні висотного опознаку на місцевості не повинна приводити до погрішності у висоті точки більше 0, 1 висоти між горизонталями.

Розпізнану точку відмічають позначкою на аерознімку з точністю 0,1 мм, оформляють окружністю діаметром 10 мм, на зворотній стороні в більшому масштабі складається абрис.

У районах, де неможливо забезпечити чітке розпізнавання на аерознімках точок місцевості, перед аерофотозйомкою виконують маркірування опознаків. Маркірувальні знаки виконують у вигляді хреста, що складається з чотирьох променів з вільним простором у центрі, квадрата або кола.

4.4 Дешифрування елементів змісту топокарт;

Обов’язковою складовою технології створення топографічних планів стереотопографічним методом є дешифрування фотографічного зображення, в процесі якого на фотопланах або на окремих аерофотознімках розпізнають та креслять умовними знаками предмети й контури місцевості, наносять всі буквенні та цифрові характеристики об’єктів знімання.

Топографічне дешифрування поділяється на польове та камеральне. При великомас-штабному топографічному зніманні поєднують польове та камеральне дешифрування.У залежності від топографічної вивченості району знімання та прийнятої технології виконання робіт польове дешифрування виконується до камерального або після нього.

Камеральне дешифрування виконують за допомогою стереоприладів з використанням карто-графічних матеріалів, зібраних на даний район знімання. Дешифрування на місцевості населених пунктів та об’єктів з великою контурною

навантаженістю може виконуватися на фотопланах або на збільшених аерофотознімках, що приведені до масштабу створюваного плану.

На ділянках з малоконтурною навантаженістю дешифрування дозволяється виконувати на аерофотознімках у масштабі аерофотознімання, якщо її масштаб у 2-2,5 раза дрібніший від масштабу створюваного плану.

При будь-якому методі дешифрування в процесі підготовки робіт здійснюється збір та вивчення матеріалів картографічного значення:

— топографічні карти і плани близьких масштабів;

— дані геодезичних обстежень місцевості;

— звіти попередніх знімань;

—планшети спеціалізованих топографічних знімань (плани земель землекористувачів, плани нафтових, газових та інших родовищ, виконавчі плани після закінчення будівництва);

— черговий план забудови на всю територію міських земель, на якому фіксуються поточні зміни;

— схематичний план міста, на якому є назви всіх майданів, вулиць, провулків тощо;

— плани обмірів будівель;

— плани розміщення наземних та підземних інженерних мереж;

— поздовжні профілі залізниць та автомобільних доріг;

— дані про водомірні пости;

— дані про покриття вулиць;

— довідники (адміністративно-територіального поділу, залізниць та річкових шляхів сполучення,

аеродромів, гідрометеослужби та ін.)

Усі матеріали повинні бути проаналізовані з точки зору їх точності та можливості використання.

У процесі дешифрування здійснюється перевірка та доповнення географічних назв.

Польове дешифрування виконують перед камеральним у таких випадках:

— об’єкт знімання недостатньо забезпечений матеріалами картографічного значення;

— матеріали аерофотознімання значно застаріли;

— фотограмметричне визначення висот для кількісних характеристик з потрібною точністю неможливе через рослинний покрив;

— значна концентрація малих та слабо контрастних об’єктів на окремих ділянках, які камерально не розпізнаються на аерофотознімках або озпізнаються непевно.

Польове дешифрування у всіх інших випадках виконують після камерального.

Обстежуються ділянки з об’єктами і контурами, які непевно розпізнаються на аерофотознімках (малі розміри, слабкий контраст, наявність тіней, особливості ситуації), даються характеристики об’єктів, яких бракує, наносяться промірами (або іншими способами) місцеві предмети та кути контурів, які не відобразилися при аерозніманні. Результати фіксують на зворотному боці аерофотознімків, а при роботі на фотосхемах, фотопланах або графічних оригіналах планів—безпосередньо на них.