Розрахунок штучного освітлення

Проводиться за методом потрібного загального світлового потоку для освітлення певної площі поверхні приміщення:

_,

де E_N – нормоване значення штучної освітленості (приймається з даних табл.1,2 [1] залежно від характеру виконуваної роботи);

S– площа приміщення, м²; (16128)

K_зап – коефіцієнт запасу ( приймається: K_зап =2 – для ламп розжарювання; K_зап =1,5 – для газорозрядних ламп );

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлювання

(приймається Z=1,5 );

η – коефіцієнт використання світильника, зазвичай η=0,5-0,6 (приймається залежно від фону пофарбованого приміщення та його індексу – і ).

Індекс приміщення визначається за формулою:

,

де h_підв = С - h_cв- h_р.п.(висота підвісу світильника по відношенню до освітлюваної робочої поверхні, яка визначається висотою приміщення – Н, відстанню підвісу світильника по відношенню до стелі - h_cв та висотою умовної робочої поверхні - h_р.п. по відношенню до підлоги ).

Необхідна кількість світильників розраховується за формулою:

_,

де F_потр – потрібний загальний світловий потік, лм;

F₁ – світловий потік, створюваний одним світильником, лм (приймається з довідникової літератури ).

Задача 3

Спроектувати захист працюючих в одному з виробничих приміщень від ураження електричним струмом, для чого проаналізувати всі можливі методи захисту, обґрунтувати пітвердити відповідними розрахунками.

Струмоприймачі живляться від трьохфазної мережі з глухо заземленою нейтраью(В) з лінійною напругою (И) (380), грунт у місці розташування цеху(Г) – за варіантом. Прийняти, що переріз фазного та нульового проводів однаковий, виготовлені вони з одного металу. При виборі захисту обладнання шляхом заземлення як заземлювачі використати кутове залізо (У) довжиною 1,5- 2м. при занулені використати плавкі запобіжники(п). Обов’язковим елементом захисту має бути захисне відключення.

№	А	В	И	Г	Ш	У	п	а
10	-	+	380	Пісчаник	-	+	-	+

№ варі-анту	Потужність трансфор-матора, U кВА	Довжина фазного проводу, Lф,км	Довжина нульового проводу, Lн,км	Перетин фазного проводу, Sф,мм2	Перетин нульового проводу, Sн,мм2	Ном. струм плавкої вставки, Іпл, А
13	100	0,05	0,05	160	80	45

Розрахувати занулення двигуна, який живиться від трифазної мережі з глухо заземленою нейтраллю напругою 380 В з потужністю трансформатора U кВА. Схема з’єднання обмоток трансформатора – «зірка». Лінія передачі довжиною фазного L_ф,км і нульового L_н,км провідників виконана з міді перерізом відповідно S_ф,мм² і S_н,мм². Номінальний струм плавкої вставки (запобіжника) І_пл, А.

Вказівки до рішення:

1) Перевірити умову забезпечення спроможності занулення, що відключає двигун:

І_кз>3І_пл, А

250>135, А

де І_кз – струм короткого замикання, А.

2) Струм короткого замикання знаходять за формулою:

, А,

А,

де – фазна напруга, приймається 380 В;

- опір трансформатора, Ом (приймається по табл. 6.14 [3]);

- опір петлі фаза-нуль, що визначається за формулою

, Ом,

Ом,

де – активний опір фазного і нульового проводів, Ом

, Ом,

Ом,

де - питомий опір провідника (для міді приймається

0,018 Ом мм²/м);

, - довжина, м і перетин, мм² приймаються за варіантом;

- проводимість нульового проводу повинна бути не менше 50% проводимісті фазного проводу, Ом;

- внутрішні індуктивні опори фазного і нульового проводів, Ом;

- зовнішній індуктивний опір «фаза-нуль», Ом, приймається 0,5 Ом.

3) Внутрішні індуктивні опори фазного і нульового проводів приймаються в залежності від розміру або діаметру провідників і щільності струму , А/мм², який для розрахунків приймається

1,5 А/мм².

Тоді остаточно з урахуванням довжини провідників

, Ом,

Ом,

, Ом,

Ом,

+), Ом,

)=0,05 Ом,

де – ,приймається з табл. 6.16 [3].

Після розрахунку струму короткого замикання перевірвши умову І_кз>3І_пл. Підбираємо запобіжник ПН2-400. Якщо умова не виконується підбирають інший запобіжник за табл. 6.17 (з меншим номінальним струмом плавкої вставки).

Схему заземлення, користуючись прикладом рис. 6.24 [3].

13

Супсь

Трубчастий, =40 мм

0,9

1,1

Розрахувати заземлюючий контур для струмоприймача, який працює під напругою 380 В з живленням від мережі з ізольованою нейтраллю. Ґрунт обирається за варіантом. Типи, розміри, відстань від поверхні ґрунту до середини заземлювача приймається за варіантом. Відстань між заземлювачами а = 1м.

Вказівки до рішення:

1. Визначають опір одного заземлювача:

а) трубчастого або стрижневого типу

, Ом,

, Ом,

де =, - опір ґрунту, ом м приймається з табл. 6.8 [3], - коефіцієнт, який враховує промерзання ґрунту, = 1,5;

- відповідно довжина, діаметр заземлювача і відстань від поверхні землі до середини заземлювача, м;

2. Кількість заземлювачів знаходиться за формулою:

, шт,

шт

де - опір одного елемента (труби, стрижня, кутової сталі),ом;

- допустимий опір заземлюючого контуру, приймається 4 м;

- коефіцієнт використання заземлювачів, приймається в межах 0,45…0,85.

3. Опір з’єднувальної полоси знаходиться за формулою

,Ом,

Ом

де - ширина полоси, приймається 0,04 м;

- довжина полоси, м, приймається в залежності від відстані між заземлювачами і їх кількості = (n -1)а.

4. Розраховують опір заземлюючого контуру

, Ом,

Ом

де - коефіцієнт використання з’єднувальної полоси, залежить від кількості заземлювачів в ряду (при = 3, =0,81; = 5, =0,74; = 10, =0,62; = 20, =0,42; = 50, =0,21).

5. Порівнюємо з . Вірна умова при <.

<Ом

Схему заземлення, користуючись прикладом рис. 6.24 [3].