Задача 2

Спроектувати штучне та природне освітлення виробничого приміщення з розмірами А В С; двохсторонніми чи односторонніми боковими світловими прорізами; горішніми ліхтарями або без них (див. варіанти будови); стіни та стеля пофарбовані у сірі тони, на відстані L(м) від цеху розташована будова з козирком, відмітка якого перевищує відмітку нижнього ребра світлового прорізу на Н(м); при використанні графіку Данилюка на найсприятливішому за умов природного освітлення робочому місці кількість променів, що проходить крізь віконні прорізи, складає п’’1 та п’’2 з однієї сторони, п’’ ’’1 та п’’ ’’ 2 – з протилежної, крізь ліхтарі – п’’ ’’ ’’1 та п’’ ’’ ’’2.

№вар	А	В	С	L,м	Н,м	п’’1	п’’2	п’’ ’’1	п’’ ’’ 2	п’’ ’’ ’’1	п’’ ’’ ’’2
13	86	24	8	20	16	15	10	15	10	-	-

Розрахунок природного освітлення. Попередній розрахунок площі світлових прорізів здійснюється відповідно до рекомендацій стор. 34 [1]:

а) при бічному освітленні приміщень за формулою:

;

;

де S₀ – площа світлових прорізів ( у світлі) при бічному освітленні;

S_п – площа підлоги приміщення;

е_н – нормоване значення КПО (приймається з даних

табл.1,2 [1]залежно від характеру виконуваної роботи);

К_з– коефіцієнт запасу, що приймається з табл. 3 [1];

η₀ – світлова характеристика вікон, що визначається

з табл.26 [1];

К_зд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будовами, які стоять навпроти, визначається з

табл. 27 [1] ( приймаємо К_зд =1 як для окремо розміщеної будівлі );

τ₀ – загальний коефіцієнт світлопропускання, що визначається за формулою:

τ₀ = τ₁ τ₂ τ₃ τ₄ τ₅

τ₀ = 0,75*0,8*1*0,65*1 = 0,39

де τ₁ – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, що визначається з табл. 28 [1];

τ₂ – коефіцієнт_, який враховує втрати світла у рамах світлопрорізу, визначається з табл. 28 [1];

τ₃ – коефіцієнт, який враховує втрати світла у несучих конструкціях, визначається з табл. 28 [1]

( при бічному освітленні τ₃ =1);

τ₄ – коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях. Визначається з табл. 29 [1];

τ₅ – коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями, приймається рівним 0,9

( при бічному освітленні τ₅ =1);

r₁ – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при бічному освітлення завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилкового шару, прилеглого до будівлі, приймається

з табл. 30 [1];

S_ф – площа світлових прорізів ( у світлі) при верхньому освітленні;

η_ф – світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття, визначається з табл. 31 і 32 [1];

r₂ – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, приймається з табл. 33 [1];

K_ф – коефіцієнт, який враховує тип ліхтаря, визначається

з табл. 34 [1].

Розрахунок коефіцієнту природного освітлення (КПО) слід здійснювати:

а) при бічному освітленні за формулою:

;

в) при бічному і верхньому освітленні за формулою:

,

, - конструктивне

де ε_σ – геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує пряме світло неба. Визначається за графіком І і ІІ (мал. 2,3) [1] ( розрахунок ε_σ слід виконувати за даними варіанту з табл.3).

q – коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба, визначається з табл. 35 [1].

ε_зд – геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, який враховує світло, відбите від будов, що стоять навпроти, визначається за графіками І і ІІ(мал. 2,3) [1] ( приймаємо ε_зд =1 як для окремо розміщеної будівлі ).

R – коефіцієнт, що враховує відносну яскравість будівель, що стоять навпроти, приймається з табл. 36 [1] (приймаємо R =1 як для окремо розміщеної будівлі ).

ε_B – геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні. Визначається за графіками ІІІ і ІІ (мал. 3,4) [1] (розрахунок ε_B слід виконувати за даними варіанту з табл.3).

ε_ср – середнє значення геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення, що визначається із співвідношення:

,

де N – кількість розрахункових точок;

–геометричний КПО в розрахункових точках (розрахунок ε_ср слід виконувати за даними варіанту з табл.3 для однієї умовної точки).

Середнє значення КПО е_ср при верхньому або верхньому і бічному освітленні визначається за формулою:

,

де N – кількість точок, в яких визначається КПО;

е₁, е₂, е₃,… е_N – значення КПО при верхньому або при верхньому та бічному освітленні в точках характерного розрізу приміщення, що визначаються за вище зазначеними формулами (розрахунок е_ср слід виконувати за даними варіанту з табл.3 для однієї умовної точки).

Розрахункові значення КПО е_р, слід округлювати до десятих часток. Припускається відхилення розрахункового значення КПО е_р від нормованого КПО е_н на ±10%.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків І, ІІ, ІІІ ( мал. 2, 3, 4) [1] ( розрахунок ε_σ слід виконувати за даними варіанту з табл.3).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при бічному освітленні визначається за формулою:

,

,%

де n₁ – кількість променів за графіком І, які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (мал. 5) [1] кількість променів n₁ прийняти за даними варіанту з табл.3);

n₂ – кількість променів за графіком ІІ, які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (мал. 6) [1] (кількість променів n₂ прийняти за даними варіанту з табл.3).

Примітка: При обчисленні геометричного коефіцієнту природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при двосторонньому бічному освітленні кількість променів n_{3 і} n₄ слід прийняти за даними варіанту з табл.3

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при верхньому освітленні визначається за формулою:

,

%

де n₅ – кількість променів за графіком ІІІ [1], які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (кількість променів n₃ прийняти за даними варіанту з табл.3).

n₆ – кількість променів за графіком ІІ [1], які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на продольному розрізі приміщення ( кількість променів n₆ прийняти за даними варіанту з табл.3).

При використанні графіку Данилюка на найсприятливішому за умов природного освітлення робочому місці кількість променів,що проходить крізь віконні прорізи складає:

А = l_б + l_в = 2,52% + 1,5% = 3,72%.

В робочому приміщенні коефіцієнт природної освітленості (КПО) складає КПО=А. Визначити можливість виконання робіт відповідної точності, яка вказана за варіантом, в цьому приміщенні.

Вказівки до рішення:

1. користуючись табл.1 [1] знайти нормативний КПО е_н^ІІІ,% для робіт відповідної точності при бічній освітленості і стійкому сніговому покрові;

2. відкоригувати КПО для заданих умов: КПО = е_н^ІІІ m с, %, КПО = 0,3%*0,9*0,75 =0,2 , %, де m – коефіцієнт світлового клімату, приймається за табл..4 [1] для м. Києва; с – коефіцієнт сонячного клімату, приймається за табл..5 [1] для м. Києва.

3. отриманий результат порівняти з умовами задачі і відповісти про можливість виконання робіт в приміщенні.

А е_н^ІІІ; 3,72%0,3%