Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра цивільної оборони

Домашня розрахунково-графічна робота

з безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

на тему:

«Оцінка стійкості роботи цеху до дії вражаючих факторів ядерного вибуху»

Варіант №28

Виконав:

ст. гр. ПЦБ-23

Чередник Д.Л.

Перевірив:

Патрікеєв О.Г.

Київ 2015

Зміст:

1. Вступ.

2. Розділ І.

3. Розділ ІІ.

4. Розділ ІІІ.

5. Список використаних джерел.

Вступ

Економіка держави відіграє важливу роль у озброєній боротьбі держав. Вона визначає характер і способи ведення війни і здійснює визначний вплив на військову потужність держави, на хід і кінець війни в цілому.

В сучасних умовах, коли НТП призвів до створення зброї масового ураження, роль і значення економіки як найважливішого фактора підготовки і ведення війни зросли ще більше.

Для того, щоб забезпечити нормальне функціонування виробництва, зменшити можливість матеріальних витрат, потрібно ще в мирний час розробити і здійснити комплекс різних заходів, які будуть направлені на підвищення стійкості роботи об’єктів народного господарства у військовий час.

Однією з основних задач ЦО є проведення заходів, які направлені на підвищення стійкості роботи об’єктів в умовах військового часу.

Під стійкістю роботи промислового об’єкту розуміють його здатність в умовах воєнного часу випускати продукцію в запланованому об’ємі та номенклатурі, а при отриманні легких та середніх руйнувань чи порушенні зв’язків по кооперації та постачанні відбудовувати виробництво в мінімальний термін.

Під стійкістю роботи об’єктів, безпосередньо. Які не випускають матеріальні цінності, розуміють їх здатність виконувати свої функції в умовах військового часу.

На стійкість роботи об’єктів народного господарства в воєнний час впливають наступні фактори:

• Надійний захист робітників та працівників від зброї масового ураження;

• Здатність інженерно-технічного комплексу об’єкту протидіяти у деякій мірі ударній хвилі, світловому випромінюванню та радіації;

• Захист об’єкта від дії вторинних вражаючих факторів ( пожарів, вибухів, затоплень, отруєння СДОР );

• Надійність системи постачання об’єкту всім необхідним для виготовлення та випуску продукції ( сировиною, паливом, електроенергією, водою та ін. );

• Стійкість та неперервність управління виробництвом та ЦО;

• Підготовка об’єкта до проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлюваних операцій та робіт по відбудовуванню пошкодженого виробництва.

Перераховані фактори визначають собою основні та загальні для всіх об’єктів народного господарства, шляхи підвищення стійкості в воєнний час, а саме:

І. Забезпечення необхідного захисту робітників та працівників від вражаючих факторів зброї масового ураження. Робітничі маси – основна виробнича сила, а тому, стійкість економіки визначається саме здатністю захистити та зберегти цю силу. Надійно захистити виробничий персонал від зброї масового ураження можна тільки при поєднанні всіх трьох основних способів захисту ( укриття людей в захисних будівлях; проведення розосереджування робітників і працівників та евакуації їх сімей; використання засобів індивідуального захисту ) з врахуванням умов захисту людей є навчання їх правилом поводження за сигналами оповіщення ЦО, застосування способів та засобів захисту, надання допомоги.

ІІ. Захист основних виробничих фондів від дії факторів зброї масового ураження, в тому числі і від вторинних. Суть його в підвищенні опору будівель та споруд та конструкцій об’єкту до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, в захисті обладнання, засобів зв’язку, які складають матеріальну основу виробничого процесу.

ІІІ. Забезпечення стійкого постачання всім необхідним для випуску запланованої на військовий час продукції. Для виробництва продукції необхідні електроенергія, вода, паливо, сировина та інші матеріально-технічні засоби. Стійкість підприємств цими ресурсами дає змогу нормальному функціонуванню в умовах військового часу. Стійкість постачання досягається проведенням таких заходів, які сприяють підвищенню захисту комунально-енергетичних мереж, транспортних сполучень та джерел постачання, необхідного запасу палива, сировини та ін.

ІV. Підготовка до відбудови пошкодженого виробництва. Забезпечити абсолютних захист практично неможливо. Підготовка відбудови пошкодженого виробництва здійснюється заздалегідь та передбачає планування робіт по відбудові за декількома варіантами, підготовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів та обладнання, безпечний захист.

V. Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом. Управління складає основну діяльність керівника виробництвом – очільника ЦО, а також його штабу по керівництву підлеглими йому органам, силами та полягає в організації їх дії та направлення зусиль на своєчасне виконання виробничих задач та задач ЦО. Тому забезпечення надійності та оперативності управління – важлива ланка в підвищенні стійкості роботи об’єкту в умовах швидкої зміни обстановки воєнного часу. Підвищення стійкості роботи об’єкту досягається своєчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які направлені на максимальне пониження та створення умов швидкої ліквідації наслідків нападу.

Розділ I.

Вихідні дані для оцінки стійкості робіт цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху :

№	Найменування	Умовні позначення та одиниці виміру	Числові характеристики
1	Потужність вибуху	q, кг	50
2	Вид вибуху		наземний
3	Радіус міста	R , км	2
4	Віддалення об’єкта від центра міста (точки прицілу)	Rr, км	3,3
5	Імовірність максимального відхилення боєприпасів від точки прицілу	rвідх, км	0,2
6	Об’єкт розташований відносно міста по азимуту	β, град.	0
7	Рівень радіації на початок утворення радіоактивного зараження (3 год. після вибуху)	Р/год.	13
8	Коефіцієнт послаблення: кам’яних будівель	Кпосл.	-
	ПРУ	Кпосл.	20-50
	Коефіцієнт послаблення дерев’яних будівель	Кпосл.	2
9	Тривалість робочої зміни	12 годин

Характеристика модельного цеху

№	Найменування	Характеристики
1	Тип будівель	ЗБ каркас з цегляним наповненням
2	Дах (матеріал)	Толь
3	Дверні дерев’яні	Пофарбовані в темний колір
4	Віконне оправлення	Пофарбовані в темний колір
5	Конвеєрна прогумова тканина	Є
6	Мотлох х/б темного кольору	Є
	Крани та кранове обладнання	Є
7	Верстати: важкий, середній, легкий	Є
8	Електромережа- кабельні лінії	Наземні
9	Трубопровід	Заглиблений на 20 см.

Розділ II.

Оцінка стійкості цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху.

1.Оцінка витривалості об’єкта до впливу ударної хвилі

В якості кількісного показника витривалості об’єкта до взаємодії ударної хвилі приймається значення надмірного тиску, при якому будівлі, споруди, обладнання об’єкту зберігаються або отримують легкі та середні руйнування. Це значення мірного тиску прийнято вважати границею стійкості об’єкту до ударної хвилі зводиться до визначення ∆Рфlim.

Оцінка стійкості виконується в такій послідовності:

1. Визначення максимального значення надмірного тиску ударної хвилі ∆Рфlim, який очікується на об'єкті при ядерному вибусі:

1.1. На плані міста, в межах якого розміщується об'єкт відмічається положення точки прицілу, і вона з'єднується прямою лінією з центром об'єкта.

1.2. З точки прицілу в масштабі плану описується коло радіусом, який дорівнює можливому максимальному відхиленню ядерного боєприпасуr_відх. Точка перетину кола прямою, яка з'єднує точку прицілювання і центра об'єкта, приймається за можливий центр вибуху.

1.3. Обчислюємо відстань від об'єкта до найближчого ймовірного центра вибуху,Rх:

Rx = Rr - r_відх = 3,3 -0,2 = 3,1 (км)

1.4.За(1, дод.1)знаходимо надмірний тиск боєприпасу потужністю 0,05Мт на відстань 3,3 км до центра вибуху при повітряному вибусі. Він складає 20 кПа. Знайдене значення

∆Рф = 20 кПа і буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху буде на мінімальній відстані від об'єкта, ∆Р_фmax= 20 кПа.

2. Виділення основних елементів на об'єктах(цехів, ділянок виробництва, систем), від яких залежить функціонування об'єкта і випуск необхідної продукції та оцінка тривалості кожного елемента об'єкта:

2.1. Виділяємо основні елементи цеху металоконструкцій: будівля, в технологічне обладнання – середні верстати,КЕМ-система повітропроводів і електромережа.

2.2. На основі виділення технічної, будівельної документації знаходяться характеристики кожного елемента цеху.

3.За додатком 2 знаходимо для кожного елементу цеху надлишковий тиск ,що викликає слабкі,середні,сильні та повні руйнування. Відтак, будівля цеху з вказаними характеристиками отримає слабкі руйнування при надлишкових тисках 25…35 кПа, середні –при 35…120 кПа,сильні – при 120…150 кПа.Ці дані відобразимо в таблиці по шкалі надлишкових тисків умовними знаками.

Аналогічно визначаємо і вносимо до таблиці дані по всім іншим елементам цеху.

4.Знаходимо межу стійкості кожного елемента цеху – надмірний тиск ,що викликає серединні руйнування. Будівля цеху має межу стійкості до ударної хвилі 35 кПа,крани і устаткування крана – 30 , верстати – 25,трупопроводи -20, електромережа -300 кПа.

5.Визначаємо межу стійкості цеху в цілому по мінімальній межі стійкості ,що входить в його склад елементів.Зіставляючи межі стійкості всіх елементів цеху,знаходимо,що межа стійкості складального цеху : Рфlim =20 кПа.

6.Визначаємо по окремій методиці ступені руйнування елементів цеху при очікуваному максимальному надмірному тиску і можливий збиток (відсоток виходу з ладу виробничих площ і устаткування).При Р_фmax = 20 кПа в складальному цеху середні руйнування отримають лише наземні трубопроводи.

7.Аналізуємо результати оцінки і робимо висновки і пропозиції по підвищенню стійкості цеху до ударної хвилі ядерного вибуху:

Складальний цех може виявитися на межі зон слабких та середніх руйнувань осередку ядерного ураження з вірогідним максимальним надмірним тиском ударної хвилі 20 кПа,межа стійкості складального цеху до ударної хвилі також складає 20 кПа ,що дорівнює Р_фmax ,а отже ,цех є більш-менш стійким до ударної хвилі; найслабкіший елемент – наземні трубопроводи;

Можливий збиток при максимальному надмірному тиску ударної хвилі, очікуваному на об’єкті ,приведе до незначного скорочення виробництва оскільки очікуваний на об’єкті максимальний надмірний тиск ударної хвилі 20 кПа,а межі стійкості більшості елементів 20 кПа,то доцільно підвищити межу стійкості наземних трубопроводів до 25 кПа;

Для підвищення стійкості складального цеху до ударної хвилі необхідно:трубопроводи прокласти під землею.

Для повного представлення можливої обстановкі на об’єкті і в районі його розташування доцільно нанести на план місцевості межі зон руйнувань в осередку ядерного ураження при заданій потужності боєприпаса.