Завдання 2

1. Число m називається магнітним квантовим числом. Така назва зумовлена тим, що вперше магнітне квантове число ввели для інтерпретації розщеплення спектральних ліній у магнітному полі.

2. Методи якісного аналізу поділяються на хімічні, фізико-хімічні тафізичні.

Фізичні методи засновані на вивченні фізичних властивостейаналізованого речовини. До цих методів відносяться спектральний,рентгеноструктурний, мас-спектрометричний аналізи та ін

У фізико-хімічних методах протягом реакції фіксується виміромпевного фізичного властивості досліджуваного розчину. До цих методіввідносяться полярографія, хроматографія та ін

До хімічних методів відносяться методи, засновані на використанніхімічних властивостей досліджуваних речовин.

3. Хром легко утворює сполуки, в яких він тривалентний або шестивалентний.

Метали підгрупи хрому при високій температурі здатні сполучатись з вуглецем і утворювати карбіди.

Хром найтвердіший з усіх металів.

В-16

Завдання 1

1. Рівняння електролітичної дисоціації кислот: HCl → H+ + Cl–

Приклад дисоціації солей: NaNO3 → Na+ + NO3–

Рівняння електролітичної дисоціації лугів: NaOH → Na⁺+ OH^-

Теорія електролітичної дисоціації для водних розчинів була сформульована шведським ученим С. Арреніусом у 1887 р.

Згідно з положеннями теорії електролітичної дисоціації Арреніуса при розчиненні у воді електроліти дисоціюють на іони. Позитивно заряджені іони називають катіонами, до них належать іони металів, амонію і водню. Негативно заряджені іони називають аніонами.

Механізм електролітичної дисоціації — це єдність протилежних процесів: сольватації та йонізації, йонізації та асоціації. У процесі сольватації утворюються нові хімічні зв’язки. Під час йонізації хімічні зв’язки руйнуються.Сольватація є причиною йонізації,

Завдання 2

1. Cпінове квантове число (m_S) описує власний момент кількості руху електрона навколо своєї власної осі.

2. Систематичний якісний аналіз – послідовність аналітичних реакцій, за якої катіони, які заважають відкривати інші, відкриваються і відокремлюються першими.

Дробний аналіз – відкриття йона за допомогою специфічних реакцій, яке проводиться в довільній послідовності, в окремих порціях досліджуваного розчину.

3. Хром легко утворює сполуки, в яких він тривалентний або шестивалентний.

Хром найтвердіший з усіх металів.

Ступінь окислення +2, +3, +6.

4. Комплексонометричні індикатори — речовини, створюючі з визначуваними іонами забарвлені комплексні з'єднання . Їх називаються також металлохромнимі, або металом-індикаторами, використовують в титриметричному методі аналізу, заснованому на вживанні амінополікарбонових кислот. Як комплексонометричні індикатори їх використовують переважно водорозчинні органічні фарбники — еріохром чорний Т, ксиленоловий помаранчевий, кислотний хром темно-синій і ін.

В-17

Завдання 1

1. Осмос — спонтанний перехід, однобічна дифузія через напівпроникну перегородку (мембрану), яка відокремлює розчин від чистого розчинника або розчину меншої концентрації.

Відіграє важливу роль у фізіологічних процесах, використовується при дослідженні полімерів, біологічних структур.

Осмотичний тиск - термодинамічний параметр, що характеризує прагнення розчину понизити свою концентрацію при зіткненні з чистим розчинником внаслідок зустрічної дифузії молекул розчинника та розчиненої речовини.

Правило Вант-Гоффа — емпіричне правило, яке дозволяє в першому наближенні оцінити вплив температури на швидкість протікання хімічної реакції в невеликому температурному інтервалі (зазвичай від 0 °C до 100 °C). Я. Г. Вант-Гофф на основі багатьох експериментів сформулював наступне правило:

Завдання2

1. Принцип Паулі - один з фундаментальних принципів квантової механіки, згідно з яким два і більше тотожних ферміони не можуть одночасно перебувати в одному квантовому стані.

2. Аналітична реакція –це реакція, яка використовується для аналітичних цілей, а речовину, що її викликає, називають реактивом. В аналітиці використовують реакції, що супроводжуються наявними (або добре спостережуваними) зовнішніми ефектами.

5. Тимчасова твердість обумовлюється наявністю кислих карбонатів (гідрокарбонатів) кальцію і магнію: Ca(HCO3)₂ і Mg(HCO3)₂.

Розрізняють карбонатну (тимчасову) і некарбонатну (постійну) твердість води.

В-18

Завдання 1

1. Розчинністю речовини називають здатність її розчинятися в тому чи іншому середовищі. Мірою розчинності або коефіцієнтом розчинності служить кількість грамів речовини, яка при даній температурі розчиняється в 100 г води з утворенням насиченого розчину.

Вплив на розчинність зовнішніх умов. Оскільки розчинність характеризує істинну рівновагу для визначення впливу температури і тиску на розчинність, можна скористатися принципом Ле Шательє: характер дії температури Т і тиску Р буде визначатись відповідно знаком "Нр і "Vр, а його величина - їх абсолютним значенням.

Завдання2

1. Правило Гунда (Хунда) визначає порядок заповнення орбіталей певного підшару і формулюється так: сумарне значення спінового квантового числа електронів даного підшару має бути максимальним.

3.Ступінь окиснення Нітрогену в нітратній кислоті максимальний, а у леткій сполуці з Гідрогеном (амоніаку) - мінімальний. Це означає, що атом Нітрогену в складі нітратної кислоти не має електронів, аби їх віддати, тому виявляє тільки окисні властивості.

Валентність Нітрогену: III і IV, ступінь окиснення в сполуках: від –3 до +5.

5. Для зниження твердості води застосовують різні способи. Серед них найбільш поширеним є так званий содово-вапняний спосіб. Суть його полягає в тому, що до води додають розраховану кількість розчину гідроксиду кальцію Са(ОН)₂ (вапняна вода) і соди Na₂ CO₃.

В-19

Завдання 1

1. Розчини - однорідна багатокомпонентна система, що складається з розчинника, розчинених речовин і продуктів їх взаємодії.

По агрегатному стані розчини можуть бути рідкими (морська вода), газоподібними (повітря) або твердими (багато сплавів металів). Розміри частинок в істинних розчинах - менше 10-9 м (порядку розмірів молекул).

Згідно з хімічною теорією розчинів (Менделєєв, 1887) між компонентами розчину відбувається хімічна взаємодія. Утворені сполуки називають сольватами (якщо розчинником є вода — гідратами), а процес їх утворення — сольватацією (гідратацією).

Сольватація – електростатична взаємодія між частинками, (іонами, молекулами) розчиненої речовини і розчинника.

Гідратація - сольватація у водних розчинах.