В-1
Завдання 1
-
Природу хімічного зв’язку в комплексних сполуках пояснюють за допомогою теорії валентних зв’язків, теорії кристалічного поля, методу молекулярних орбіталей.
Завдання 2
-
Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних
структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина.
Одиниця кількості речовини називається моль. Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки ж частинок, скільки міститься атомів у 0,012 кг вуглецю-12.
Молярна маса — маса 1 моля речовини, тобто такої кількості структурних одиниць цієї речовини (атомів чи молекул), що міститься в 0,012 кг вуглецю 12С.
Молярні маси хімічних сполук можна знайти шляхом додавання молярних мас хімічних елементів (з урахуванням кратності),що входять до складу молекул цих сполук. Наприклад, молярна маса газу водню, до складу молекули якого входять два атоми, рівна подвоєній молярній масі водню як хімічного елементу.
Молярну
масу речовини можна обчислити, якщо
відомі його маса m і кількість (число
молей) ν, за формулою:
(маса
речовини на число молів).
-
Лу́жні мета́ли — елементи головної підгрупи першої групи періодичної системи. Назва пов'язана з
тим, що при взаємодії лужних металів з водою утворюється їдкий луг. До лужних металів відносяться (у порядку збільшення атомного номера) літій (Lі), натрій (Na), калій (K), рубідій (Rb), цезій (Cs) , францій (Fr).
Лужні метали — м'які (натрій ріжеться ножем, як вершкове масло, інші трохи жорсткіші) метали від сріблисто-білого до сірого кольору з характерним блиском, що дуже швидко тьмяніють на повітрі. Легкоплавкі й рухливі. Агресивні, вибухонебезпечні (зберігаються в атмосфері інертного газу або під шаром гасу).
Легко реагують:
-
із киснем повітря: 4Na + O2 = 2Na2O
-
з вибухом реагують із водою: 2Na + 2H2O = 2NaOH + H2
-
із неметалами: 2Na + S = Na2S
В-2
Завдання1
-
Комплексонометрія (трілонометрія) - титриметричний метод, заснований на реакціях утворення
комплексних сполук іонів металів з етилендіамінтетраоцтової кислотою та іншими амінополікарбоновимі кислотами (комплексонами). Більшість іонів металів взаємодіють з комплексонами практично миттєво з утворенням розчинних у воді малодисоційованих сполук постійного складу. Метод дозволяє визначати практично всі катіони і багато аніони. Комплексонометрія є складовою частиною комплексіметріі (хелатометріі).
Індикатори методу комплексонометрії - металохромні індикатори.
Металохромні індикатори — органічні барвники, які утворюють із катіонами металів інтенсивно забарвлені розчинні у воді комплексонати.
Способи комплексонометричного титрування:
-
Пряме титрування;
-
Зворотне титрування;
-
Титрування замісника;
-
Алкаліметричне титрування.
Завдання 2
-
Відносна атомна маса Аr – це число, яке показує, у скільки разів маса одного атома даного елемента більша від атомної одиниці маси (1/12 маси атома ізотопу вуглецю С). Відносна атомна маса - безрозмірна величина.
3. Значні кількості сполук кальцію містяться в ґрунті і природних водах, а також входять до складу тваринних і рослинних організмів. Так, наприклад, мінеральна маса кісток і зубів тварин містить близько 80% фосфату кальцію Са3(РО4)2, а шкаралупа яєць майже повністю складається з карбонату кальцію СаСО3.
В-3
Завдання1
-
Найбільш поширеним із групи методів кількісного аналізу є ваговий метод. Цей метод дозволяє визначити вагову концентрацію пилу в повітрі.
ГРАВІМЕТРІЯ (ваговий аналіз) — метод кількісного аналізу, що базується на точному вимірюванні маси досліджуваного компонента аналізованої суміші чи досліджуваної речовини, виділеної у хімічно чистому вигляді або у вигляді хімічної сполуки з точно відомим складом.
Кристалічний осад - це осад з порівняно сильними звязками між його частинками. Утворення кристалічних осадів характеризується тим, що при додаванні окремих порцій осаджувача нові центри кристалізації утворюються не відразу. Основною умовою отримання кристалічних осадів є повільне додавання реактиву, при якому кристалічні центри виростають у порівняно великі кристали.
Концентрація розчинів. Для осадження кристалічних осадів користуються
розбавленими розчинами, так як у цих умовах утворюються осади у формі
більших кристалів. Температура. При осаджуванні кристалічних осадів з гарячих
розчинів збільшується їх розчинність, тому виникає менше центрів кристалізації.
Внаслідок цього створюються умови для утворення крупніших кристалів.
Приклади: BaSO4, BaCrO4, CaC2O4 та ін.
Аморфний осад характеризується слабкими звязками між його частинками. По суті це коагульований внаслідок швидкого доливання розчину осаджувача колоїдний розчин. При швидкому доливанні реактиву, яке, до речі, є основною умовою отримання аморфного осаду, відразу виникає багато центрів кристалізації та дрібних агрегатів кристалів. Концентрація розчинів. Аморфні осади, особливо гідроксиди металів, краще осаджувати з концентрованих розчинів. Це сприяє зменшенню загальної поверхні і утворенню осаду. Внаслідок зменшення загальної поверхні зменшується адсорбція сторонніх речовин, що робить осади чистішими.
Температура. При осаджуванні аморфних осадів нагрівання сприяє коагуляції колоїдних частинок і укрупненню зерен осаду.
Аморфні осади характерні для багатьох важкорозчинних сполук: гідроксидів та сульфітів металів, силікатної та вольфрамової кислот, та інших.
Розрізняють гравіметричні методи осадження, відгонки та виділення.