4.Стреси, управління стресами, стресовитривалість
Дуже часто перед менеджерами різних рівнів виникає питання: як управляти, щоб підвищити продуктивність праці й знизити рівень стресу? Ідеальним буде такий стан, коли продуктивність праці знаходиться на високому рівні, а стрес на максимально низькому. Багато керівників не вміють знайти в своєму житті чіткий баланс між роботою й іншими радощами життя, не володіють мистецтвом відключатись від службових проблем. Останніми десятиліттями серед керівних працівників поширилися симптоми «роботоголізму». Тому стреси, від яких страждають менеджери, спричиняють агресивність і спустошують, роблять рутинним особисте й сімейне життя.
ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ СПОСОБИ УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ
• Вольовий контроль за станом свого організму на основі опанування методів аутотренінгу, послідовної м'язової релаксакції (розслаблення і напруження м'язів)
• Свідома зміна процесів сприйняття й оцінки ситуації (заперечення — ухилення від сприйняття негативної інформації; витіснення — забування чи переключення на інше; прийняття обставин такими, які вони є; заміщення недосяжної мети реальною; раціоналізація — навіювання думок про мало- значущість проблеми
• Емоційно-психологічна розрядка за допомогою сну, сліз, розмови з іншими людьми, обмеженого прийому алкоголю, розваг, фізичних вправ тощо
• Зміна позиції щодо проблеми (зниження вимог і претензій до себе та до інших, передовірення вирішення проблеми іншим; ігнорування проблеми
З емоційною врівноваженістю тісно пов'язаний термін «стресовитривалість». Навіть у добре керованих системах повсякденно виникають ситуації, які призводять до стресу. Керівник відчуває стрес внаслідок того, що йому не вистачає часу для виконання всього обсягу запланованої роботи; коли ситуація стає неконтрольованою; коли необхідно терміново обрати одну з кількох не кращих альтернатив; коли виникає конфлікт ролей або їх невизначеність. Крім того, життєдіяльність людини не обмежується тільки працею, і причини багатьох стресових ситуацій - поза роботою. Вміння впоратися із власною напруженістю, максимально зменшити прояви стресових симптомів, уникнути дистресу - це професійна необхідність.
Низька власна стресовитривалість керівника породжує ланцюг стресів у колективі.
Серед численних рекомендацій щодо підвищення рівня стресовитривалості спеціалісти рекомендують такі, як необхідність вести розмірене життя, вміти відключатися від службових проблем, мати почуття гумору та ін.
Негативний вплив стресу можна ліквідувати за допомогою самоуправління та застосування певних управлінських рішень. Для усунення стресу в процесі самоуправління працівник повинен: оцінити свій власний стан та результати діяльності; конкретизувати систему своєї роботи; не погоджуватися із суперечливими вимогами до нього та до своєї роботи.
Щоб управляти іншими, пропонуються такі методи:
-оцініть здібності, потреби і схильності ваших працівників і спробуйте вибрати об'єм і тип робот для них;
-дозволяйте вашим працівникам відмовлятися від виконання якого-небудь завдання, якщо в них є для цього досить обґрунтовані підстави;
-чітко опишіть конкретні зони повноважень, відповідальності і виробничих завдань;
-використовуйте стиль лідерства, який відповідає вимогам конкретної ситуації;
-забезпечте належну винагороду за ефективну роботу;
-виступайте в ролі наставника по відношенню до ваших підлеглих, розвиваючи їх здібності, і обговорюйте з ними складні питання.
Для управління стресами менеджеру можна запропонувати: вивчати особливості характеру, ставлення до праці своїх підлеглих; вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей працівників; визначати чіткі зони повноважень; удосконалювати комунікації; використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації; не приховувати виробничо-господарської інформації.
Академік І.П.Павлов установив, що для значного зниження стресу необхідно враховувати біологічно зумовлену структуру людини, яка визначається різним співвідношенням двох основних нервових процесів: збудженням і гальмуванням, які можуть бути сильними або слабкими, рухомими або інертними, врівноваженими або неврівноваженими.