50. Сутність поняття конкурентоспроможності.
конкурентоспроможність – багаторівнева економічна категорія, складовими рівнями якої є: технологія, товар, підприємство, регіон, галузь і країна. Усі ці рівні взаємозалежні, і оцінка їх стану в першу чергу визначається станом справ на першому рівні. Конкурентоспроможність можна визначити як здатність деякого класу об’єктів продуктивно займати ринкову нішу і ефективно утримувати свої позиції. Враховуючи наведені трактування та на підставі узагальнення, запропоновано власне визначення таких категорій:
Конкурентоспроможність підприємства – здатність підприємства ефективно використовувати свій конкурентний потенціал, зберігаючи при цьому своє становище на конкурентному ринку або ж розширювати займаний сектор ринку, постійно вести пошук та раціонально реалізовувати виявлені резерви конкурентного потенціалу в умовах обмеженості ресурсів.
Конкурентоспроможність галузі – наявність достатньої кількості підприємств, що здатні виробляти товари і послуги відповідні попиту внутрішнього та зовнішнього ринків, та спроможність створювати умови для нарощування свого конкурентного потенціалу.
Конкурентоспроможність країни – характеристика, що визначає, обумовлене економічними, соціально-демографічними, політичними, екологічними факторами, стійке становище країни на внутрішньому ринку, спроможність долати бар’єри виходу на зовнішній ринок та здатність вести конкурентну боротьбу.
Ступінь посилення ринкових позицій на зовнішніх ринках окремого підприємства в більшості випадків переходить від рівня конкурентоспроможності підприємства до рівня конкурентоспроможності держави (регіону, галузі). Стійке положення підприємства на зовнішніх ринках, ступінь його привабливості загалом визначається рівнем конкурентоспроможності держави, який і має формувати лояльне відношення стратегічних партнерів. Слід також відзначити, що в економічній літературі існують дискусії щодо вибору базового рівня конкурентоспроможності, а разом із тим і параметрів оцінки на кожному з рівнів, вищих за базовий. Необхідно відмітити, що за таких умов параметри оцінки рівня конкурентоспроможності нижчого рівня повинні входити як базові змінні в параметри оцінки вищого рівня.
№51.Внутр та зовн. Конк. Переваги:
Конкурентна перевага – це ті характеристики, властивості товару чи марки, що створюють для фірми визначену перевагу над своїми прямими конкурентами.
Конкурентна перевага може бути зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня базується на відмітних якостях товару, які утворюють цінність для покупця, внутрішня — на перевазі фірми щодо витрат виробництва, які менші ніж у конкурентів, що грунтується на організаційному і виробничому ноу-хау фірми.
До зовнішніх конкурентних переваг належать: якість товару, рівень цін, сервісне обслуговування, імідж підприємства, знання споживачів, високий рівень інновацій тощо. Зовнішні конкурентні переваги містять у собі ті показники, які характеризують ринкову перевагу підприємства в задоволенні тих або інших потреб споживача. Таким чином, зовнішні конкурентні переваги відображають цінність для споживача.
До внутрішніх конкурентних переваг належать: технологія, ефективність виробництва, економія на масштабах виробництва, ефективність менеджменту, ефективні контакти з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і т.д.
Внутрішні конкурентні переваги охоплюють ті показники, які характеризують перевагу підприємства в цінових аспектах конкурентної боротьби.
Отже, внутрішні конкурентні переваги характеризують цінність для підпривмства-виробника й ґрунтуються на його виробничих та організаційних ноу-хау.
№52.Конк. стр. за М. Портером:
Загальноконкурентні стратегії існують у таких видах: лідирування у зниженні витрат (цін); диференціація; фокусування.
Стратегія лідерства у витратах ґрунтується на можливості чи прагненні організації досягти нижчих витрат порівняно з конкурентами й переважно пов'язана з існуванням "ефекту досвіду". При цьому має бути ретельний контроль за постійними витратами, добре відпрацьована конструкція нових товарів, низькі збутові та рекламні витрати. Однак покупці не повинні вважати продукцію дешевою, чи гіршою за якістю. Для реалізації цієї стратегії потрібні стабільні інвестиції, висока компетентність, жорсткий контроль за виробництвом і збутом, наявність простих у виготовленні, стандартних товарів. Домінуючу роль при цьому відіграє виробництво.
Стратегія диференціації забезпечує можливість виробництва товару, який має привабливі для покупця властивості та відрізняється від товарів конкурентів. Диференціація може набувати таких форм: імідж марки, визнання технологічної досконалості, зовнішній вигляд, післяпродажний сервіс. Стратегія диференціації переважно вимагає значних витрат на маркетингові заходи (наявність маркетингового ноу-хау тощо) для підтвердження особливостей товару. Важливим є передбачення еволюції ринку, координація наукових досліджень, виробництва та маркетингу тощо. До переваг стратегії належать: створення високих вхідних бар'єрів, забезпечення особливостей товару, отримання високого прибутку.
Стратегія концентрації (спеціалізації) передбачає зосередження на потребах одного сегмента або групи покупців, відсутність прагнення охопити весь ринок. Метою є повніше задоволення потреб вибраного цільового сегмента. Ця стратегія може ґрунтуватись як на диференціації, так і на лідерстві у витратах, або на обох конкурентних перевагах у межах цільового сегмента. Наприклад, марка автомобіля "Мерседес" призначена для заможних людей, бо задовольняє їхні потреби краще, ніж автомобілі інших фірм. Загалом стратегія концентрації сприяє досягненню великої частки ринку у вузькому сегменті при малій частці ринку загалом.
Організації, які не зуміли вибрати конкурентну стратегію (лідерство у витратах, диференціація, концентрація), вважають такими, що зупинилися на півдорозі. Вони займають незначну частку на ринку, відчувають нестачу коштів, їхня продукція має низьку рентабельність.
№53.Осн. етапи марк. Досліджень.
Основні етапи маркетингових досліджень: 1.Виявлення проблем і формулювання цілей дослідження 2.Розробка плану дослідження ;3.Збір та обробка інформації ;4.Аналіз зібраної інформації 5.Представлення результатів дослідження
На першому етапі: визначити проблему й узгодити цілі дослідження, формулювання проблеми дослідження вимагає уточнення основних пріоритетів організації в області маркетингу. Потрібно сформулювати цілі дослідження. Вони можуть бути:
- Пошуковими - передбачати збір якихось попередніх даних, що проливають світло на проблему, а можливо, і допомагають виробити гіпотезу; - Описовими - передбачати опис певних явищ, наприклад, з'ясувати чисельність користуються даним товаром або чисельність тих, хто чув про них;
- Експериментальні - що передбачають перевірку гіпотези про якийсь причинно-наслідкового зв'язку, наприклад про те, що зниження цін на товар призведе збільшення попиту на певний відсоток.
На другому етапі розробляється план збору інформації з використанням первинних і вторинних даних.
Дослідник може збирати два види інформації:
1. Первинна інформація - це інформація, зібрана вперше для якої-небудь конкретної мети. Ці дані вимагають більше витрат і являють собою інформацію "з перших рук".
2. Вторинна інформація - це інформація, яка вже десь існує, будучи зібраною, раніше для інших цілей. Тому вона дешевша і найбільш доступна.
План вимагає попередніх рішень про методи дослідження, знаряддя дослідження, плані складання вибірки, способи зв'язків з аудиторією.
Третій етап - збір інформації з визначених раніше джерел, включаючи проведення соціологічних, лабораторних та ринкових експериментів. Це самий трудомісткий етап маркетингових досліджень, так як більша частина необхідної інформації носить комерційний характер і не публікується. Близько 70% всіх витрат на проведення досліджень припадає на збір інформації.
Щоб не допустити необгрунтовано високих витрат, дослідники повинні в ході попередньої роботи постійно оцінювати: • потенційну вартість прийняття неправильного рішення; • імовірність прийняття неправильного рішення на підставі вже наявної інформації; •доцільність і терміновість збору додаткової інформації; • рівень точності і надійності результатів аналізу.
Четвертий етап - аналіз зібраної інформації - передбачає виявлення середніх значень цікавлять змінних, розподілу частотності подій, визначення коефіцієнтів кореляції факторів, подій; визначення динаміки і тенденцій зміни цікавлять факторів і т.д.
П'ятий етап - представлення отриманих результатів, які дадуть керуючим по маркетингу можливість ухвалювати більш зважені рішення.
1.Сутність марк.та його сучас.концепц.
2.Предмет та обєктмарк.
3.Потреба як поняття марк.Ієрархія потреб
4.Попит, як поняття марк.
5.Товар, як поняття марк.
6.Споживча цінність та задовол.потр.як ПМ
7.Якість,обмін та угода як понят.марк
8.Ринок як поняття маркет.
9.Комплекс маркетингу фірми
10.Сутність та складов.маркет. Товарн.політ
11.Сутність та складов.маркет. цінової політ
12Сутність та складов.маркет.збут.політ
13.Сутність та складов.маркет.комунікат.політ
14.Принципи маркетингу
15.Функції маркетингу
16.Види маркетингу
17.Концепція удосконалення виробництва
18.Концепція удосконалення товару
19.Концепціяінтенсифікац.комерц.зусиль
20Концепція маркетингу та соціал-етичн.марк
21.Глобальне маркетингове середовище
22.Макросередовище марк та його фактори
23.Компанія як складова мікросеред.марк
24.Маркетингові посередники як склад. Мікро
25Мікросередов.марк та його фактори
26.Сутність SWOT-аналізу
27.Система маркетинг.інформац підприємств
28.Вторинна інформ, переваги та недоліки
29.Первинна інформ, переваги та недоліки
30.Методи збору первин.інформ
31.Поняття вибірки, принципи формування
32.Вимоги до розробки анкет. типи завдань
33.Сутність сегментування ринку. Групи фактор
34.Географічні та демографічні факт.сегментац
35Психографічні та поведінкові фактори сегме
36.Критерії оцінки сегменту
37.Стратегії охоплення ринку
38.Позиціонування товарів
39.Види кон*юнктури товарного ринку
40.Кон*юнктурний прогноз. Види кон*ю.прог
41.Місткість ринку підприємства. Частка підпр
42.Групи факторів, що зумовлю.купівел.поведі
43.Комплекс маркет.підприємства як фактор,що зумовлює купів.поведінку покуп
44.Процес прийнят.рішення про покупку
45.Відмінності споживч.ринку від ринку організац-споживачів
46.Види ситуацій про здійснення закупок організаціями
47.Фактори, що зумовлюють купів.повед орган
48.Процес прийнят. Рішень. про закупівлю тов.
49.Виявлення конкурентів компанії.осн види конкуренції
50. Сутність поняття конкурентоспроможності
51. Внутр.тазовн. конкур переваги
52. Конкур.стратегії за м портером.
53. Осн.етапимаркетингових досл.