9.Бюджетне обмеження споживача.

Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу, тобто враховує його фінансові можливості, і має назву „модель можливого”.

Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим.  Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для споживача, всі точки над бюджетною лінією – недосяжні. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій товарів і , видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.  Лінія бюджету переривається в точці А що відповідає кошику, який включає максимальну кількість товару , яку можна купити на доход у 80 грн. Пересуваючись по лінії бюджету донизу від точки А до точки Д, споживач змінює комбінацію товарів у кошику, збільшує витрати на товар і зменшує витрати на товар . Точка Д на горизонтальній осі відповідає кошику з максимальною кількістю товару , яку можна купити, якщо витратити на нього весь тижневий доход. Бюджетне обмеження показує компроміс, на який повинен піти споживач при виборі між двома товарами: щоб одержати додаткову одиницю одного товару, він повинен відмовитись від певної кількості іншого.

10. Реакція споживача на зміну доходу та цін товарів (графічний аналіз).

Коли бюджет споживача зростає при незмінних цінах благ, тоді бюджетна лінія, переміщуючись паралельно самій собі праворуч, торкається все більш віддалених кривих байдужості. З’єднавши всі точки рівноваги споживача, отримаємо лінію бюджет (доход) – споживання. Вона показує, як при фіксованих цінах змінюється споживання індивіда по мірі росту його бюджету (доходу). Для більшості благ лінія доход – споживання має додатній нахил мал. 2.9.а: із ростом доходу росте споживання обох благ. Але по відношенню до деяких благ індивід має карту байдужості зі зміщеними до однієї з осей координат кривими байдужості. В цьому випадку лінія дохід – споживання може мати від’ємний нахил мал. 2.9.б.: по мірі зростання доходу індивід скорочує споживання одного з благ. Таке благо умовно називають “неякісним”.

Коли при фіксованій номінальній величині бюджету змінюється ціна одного з благ, тоді бюджетна лінія повертається навколо точки свого перетину з віссю другого блага, переходячи від однієї кривої байдужості до другої мал. 2.10. Всі точки дотику бюджетної лінії, яка обертається, з кривими байдужості утворюють лінію ціна – споживання. Вона показує, як споживач реагує на зміну ціни одного з благ.

Зміна ціни блага змінює не тільки порівняльну вартість благ для споживача, але й його реальний добробут: при даному номінальному бюджеті зниження ціни робить його багатшим, а зростання – біднішим. Тому перехід споживача до нової комбінації благ, які купуються, є результат дії двох подій: зміни співвідношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.

11. Уподобання споживача. Криві байдужості.Гранична норма заміщення.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності. Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів застосовується карта байдужості – сукупність кривих байдужості , кожна з яких представляє інший рівень корисності (рис. 2.2.). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

Рисунок 2.2. Карта байдужості

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим. Узагальнимо властивості кривих байдужості:

F криві байдужості не можуть перетинатися;

F криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності;

F криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

F в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:Не важко помітити, що при пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення змен­шується. В основі цього процесу лежить дія закону спадної граничної корисності. Гранична корисність (MU) — це приріст задоволення, який отримує лю­дина, споживаючи додаткову одиницю товару. Грани­чну норму заміщення можна легко виразити співвід­ношенням граничної корисності товару X та Y: