4. Марш може здійснюватися:

- в передбаченні вступу в бій;

– поза загрозою зіткнення з противником.

А за напрямком руху – до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.

5. Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон – 20–25 км/г, автомобільних колон – 25–30 км/г.

У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху підрозділів може зменшуватися до 15–20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху – 4–5 км/г, на лижах – 5–7 км/г. В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

6. Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25–50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально–ударних комплексів, високоточної зброї дистанції, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100–150 м.

7. Порядок використання підрозділів на марші.

Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил з’єднання, рота – в головну, бокову, тильну похідні застави або бути у складі колони батальйону.

Похідний порядок батальйону (роти), призначеного в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається із колони головних сил та похідної охорони.

Колона головних сил батальйону (роти), залежно від умов обстановки, може мати різну побудову. Танковий підрозділ, приданий механізованому батальйону (роті), прямує, як правило, в голові колони, а механізований підрозділ, приданий танковому батальйону (роті), як правило, розподіляється між танковими ротами (взводами) і прямує в їхніх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону; мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами батальйону (роти). Гранатометний підрозділ прямує, як правило, за головною ротою головних сил батальйону. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з головною похідною заставою.

У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє в передовому загоні, авангарді або в голові колони головних сил з’єднання, висилається розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний взвод у дозор не висилається, то він здійснює марш в голові колони головних сил батальйону, як правило, за командно-спостережним пунктом.

Останніми в колоні батальйону ідуть підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

Похідна охорона батальйону повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідки.

Для охорони колони на марші від батальйону, який іде в передовому загоні або авангарді, висилаються: в напрямку руху на віддаленні 5–10 км – головна похідна застава у складі посилених взводу або роти; на фланги і в тил при необхідності – дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на віддаленні 3–5 км, головна похідна застава силою до взводу – дозорне відділення (танк) на відстані, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

При загрозі нападу наземного противника залежно від характеру місцевості від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил з’єднання, як безпосередня охорона висилаються головні дозори, а під замикаючого батальйону – і тильний дозор або дозорні відділення (танки) на відстані, яка забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключає раптовість нападу наземного противника на колону, яку охороняють.

8. Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їх технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3–4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – у кінці кожного добового переходу.

9. Похідний порядок - це побудова частин і підрозділів для пересування у колонах. Він повинен забезпечувати високу швидкість руху, швидке розгортання у передбойовий і бойовий порядок, найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника, підтримання стійкого управління військами.

Похідний порядок батальйону (роти) будується:

– в передбаченні вступу в бій – виходячи із замислу майбутнього бою та умов обстановки;

– поза загрозою зіткнення з противником – з урахуванням зручності руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.

10. Одержавши завдання на марш, командир батальйону (роти) під час усвідомлення завдання та оцінки обстановки, крім звичайних питань, вивчає по карті маршрут руху, його протяжність та прохідність, умови здійснення маршу, рубежі і час можливої зустрічі з противником або до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправлення техніки, харчування особового складу та поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу; оцінює маршові можливості штатних та приданих підрозділів; визначає допустимі швидкості руху та розмір дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї по ділянках маршруту та розраховує час руху по кожному з них; оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження; визначає обсяг інженерного обладнання районів та робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження та підтримання зв’язку в ході маршу.

У замислі на марш командир батальйону (роти) визначає:

– побудову похідного порядку;

– склад, завдання та віддалення похідної охорони;

– швидкість руху по ділянках маршруту та дистанції між машинами;

– порядок відбиття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головної похідної застави (головного дозору, дозорних відділень, танків) і головних сил;

– побудову бойового порядку та вид маневру.

У бойовому наказі на марш командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті – відомості про противника

У другому пункті – завдання сусідів.

У третьому пункті – завдання батальйону (роти), маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку з’єднання (батальйону), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) в призначений район або на вказаний рубіж і до яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункт регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, замисел на марш.

У четвертому пункті – після слова «наказую» – завдання підрозділам:

головній похідній заставі (головному дозору, дозорним відділенням, танкам) – склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;

механізованим і танковим ротам (взводам) – засоби посилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття та ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником й порядок дій;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам – завдання на марш і під час вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку;

зенітному підрозділу – завдання щодо прикриття підрозділів під час руху, на привалах, в місцях відпочинку і в районі зосередження, місце в похідній колоні, чергові підрозділи (засоби) та їх стартові (вогневі) позиції, час і ступені готовності;

іншим підрозділам батальйону і підрозділам посилення – місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими.

У п’ятому пункті – місця та порядок дозаправлення техніки пальним в ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати боєприпасів та пального на виконання завдання.

У шостому пункті – час готовності до маршу.

У сьомому пункті – порядок спостереження і зв’язку в ході маршу, місце КСП командира батальйону (роти) в колоні та заступників

11. З одержанням наказу на перевезення повітряним транспортом командир механізованого батальйону (роти) разом з командиром частини (підрозділу) військово-транспортної авіації (авіації Сухопутних військ) або командиром загону (групи) цивільної авіації та військовим комендантом аеропорту уточнює: порядок вантаження (посадки), місця стоянок та бортові номери літаків (вертольотів); складає розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), план вантаження (посадки) та списки особового складу військових команд на кожний літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення вантаження (посадки) та виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (площадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) та ставить завдання підрозділам.

У наказі на перевезення командир батальйону вказує:

У першому пункті – відомості про противника.

У другому пункті – завдання батальйону, номер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром або площадки) вантаження (посадки), район очікування та маршрути виходу до них; час початку та закінчення вантаження.

У третьому пункті – замисел на перевезення – розподіл підрозділів, особового складу, озброєння та техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях, літаках або вертольотах); черговість і порядок вантаження підрозділів; організацію протиповітряної оборони (чергові підрозділи, порядок чергування, спостереження, відкриття та ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду та вантажно-вивантажувальних команд.

У четвертому пункті – після слова «наказую» – завдання підрозділам: місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів та інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок вантаження (посадки), місце в похідній колоні батальйону під час висування із району очікування до місць вантаження (посадки) та порядок дій після вивантаження; зенітному підрозділу, крім того, завдання щодо прикриття під час вантаження, на шляху прямування і під час вивантаження, а підрозділам, від яких виділяються вантажно–вивантажувальні команди та добовий наряд, склад команд (наряду), їхні завдання і час готовності.

У п’ятому пункті – час готовності до висування з району очікування і до вантаження.

У шостому пункті – посадових осіб ешелону, місце їхнього знаходження в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), в якому вони прямують, сигнали оповіщення та управління.

Командир роти наказ на перевезення віддає в такій же послідовності, як і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він, як правило, вказує: місця розміщення особового складу, озброєння та техніки взводів на рухомому складі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок їх вантаження (посадки); місця взводів у колоні роти під час висування із району очікування до місця вантаження та до району збору після вивантаження; склад вантажно-вивантажувальних команд, хто старший, їхні завдання, час і порядок виконання ними завдань; від кого і в якому складі призначити добовий наряд та порядок його підготовки; заходи безпеки під час вантаження (посадки), на шляху прямування та під час вивантаження (висадки). Крім того, в шостому пункті наказу він замість посадових осіб ешелону вказує старших вагонів та своє місце в поїзді (на судні) або номер літака (вертольота), в якому він прямує.