ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Затверджую

Завідувач кафедри військової підготовки

полковник запасу В.О. ФІЛАТОВ

«_____» _________________ 20___ р

ЛЕКЦІЯ

для проведення занять із студентами __2__   курсу

ВОС 0310101 з тактичної підготовки

(найменування предметів, дисципліни)

ТЕМА 12 ПЕРЕСУВАННЯ І РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН

ЗАНЯТТЯ  1 ПЕРЕСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН

РОЗРОБИВ:  КВН, працівник ЗС України Д.В. Зайцев

1. Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. році.

Протокол ____ від "___"_____________20___ р.

2. Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. році.

Протокол ____ від "___"_____________20___ р.

3. Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. році.

Протокол ____ від "___"_____________20___ р.

м. Ірпінь

1. Мета заняття:

Навчальна:

1. Вивчити завдання маршу і похідної охорони, порядок руху і огляд місцевості. Дії при зустрічі з противником.

2. Вивчити порядок і зміст роботи командира дозорного взводу.

Виховна:

1. Виробити у студентів самостійність та ініціативу при прийнятті рішення.

Час 2 години

Місце лекційна аудиторія

Метод проведення заняття лекційно-груповий

ІІ. Література, яка використовується для підготовки заняття

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІ. Батальйон, рота. – К.: Варта, 1998. – ст. 175 – 194.

2. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. Взвод, відділення, танк. – К.: Варта, 1995. – ст. 97 – 107.

3. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. – К.: АЗСУ, 1998. – ст. 289 – 323.

4. Мотострелковый (танковый) взвод в бою: Учебное пособие / И.М. Андрусенко, Р.Г. Дудков, Ю.Р. Фомин. – М.: Воениздат, 1989. – ст. 232 – 262.

5. Мотострелковый (танковый) батальон в бою./ Д.А. Драгунский, Ю.И. Пивовар, С.И. Ткач и др.; Под ред. Д.А. Драгунского. – М.: Воениздат, 1986. – ст. 254 – 304.

6. Кузнецов Ю.К. Передвижение и встречный бой. – М.: Воениздат, 1989. – ст. 6 – 121.

Ііі. Матеріальне забезпечення

1. Комплект слайдів по темі № 17.

2. Лектор-2000.

Іv. Порядок проведення заняття

І. Вступна частина заняття5 хв.

ІІ. Основна частина заняття70 хв.

Вступ.

1. Способи пересування військ 15 хв.

2. Марш, його мета, види і умови здійснення 15 хв.

3. Маршеві показники. 10 хв.

4. Похідний порядок. Порядок здійснення маршу 10 хв.

5. Похідна охорона 10 хв.

6. Види перевезення підрозділів. Основи їх здійснення 10 хв.

ІІІ. Заключна частина заняття.5 хв.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

Вступ

У сучасних умовах роль та призначення пересування частин і підрозділів на різні відстані закономірно зростають. Це зумовлено збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою.

Пересування може здійснюватися в напрямку фронту, паралельно його, від фронту в тил, в передбачений вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, переважно в ночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Підрозділ може здійснювати пересування своїм ходом (маршем) чи перевозитися залізничним транспортом. Механізований підрозділ, крім того, може перевозитися в умовах постійної загрози застосування противником зброї і систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, руйнування шляхів і переправ. Це вимагає від командирів ретельної підготовки до маршу машин та іншої бойової техніки, вмілої організації маршу і перевезення, вживання заходів щодо протиповітряної оборони та інженерного забезпечення.

В сучасних умовах марш став основним способом пересування і є складовою частиною високо маневрених бойових дій військ.

В зв’язку з цим різко зростає значення маршу, як одного з вирішальних факторів досягнення перемоги.

Механізовані і танкові підрозділи завжди повинні бути готові до маршу (пересуванню своїм ходом) і перевезенню різними видами транспорту.

При здійсненні маршу гусенична техніка, а також техніка, яка має малий запас ходу можуть перевозитись на важких автопоїздах в складі маршових колон.

І. СПОСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ ВІЙСЬК

Батальйон (рота) здійснює пересування своїм ходом (маршем) або перевозиться залізничним (морським, річковим) транспортом. Механізований батальйон (рота), крім того, може перекидатися повітряним транспортом.

Батальйон (рота) завжди повинен бути готовим до маршу та перевезень в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, зруйнування доріг і переправ.

ІІ. МАРШ, ЙОГО МЕТА, ВИДИ І УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ

Марш – організоване пересування військ (підрозділів) у колонах по дорогах і колонних шляхах з метоювиходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування батальйону (роти). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах.

Марш може здійснюватися:

-в передбаченні вступу в бій;

– поза загрозою зіткнення з противником.

А за напрямком руху – до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ – і вдень.

За будь-яких умов підрозділи повинні прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон – 20–25 км/г, автомобільних колон – 25–30 км/г.

У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху підрозділів може зменшуватися до 15–20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху – 4–5 км/г, на лижах – 5–7 км/г. В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.

Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25–50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально–ударних комплексів, високоточної зброї дистанції, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100–150 м.

ІІІ. МАРШОВІ ПОКАЗНИКИ.

Під маршовими можливостямислід розуміти здібність підрозділу долати своїм ходом в термін одної або більше діб максимально можливу відстань при збереженні високої боєздатності і повної готовності до виконання поставленої бойової задачі.

Основні показники маршових можливостей взводу є:

• середня швидкість руху;

• величина добового переходу;

• запас ходу по пальному.

1. Показником, який визначає маршові можливості є середня швидкість руху колон – дійсна швидкість руху взводу на марші без урахування часу на привали. Середня швидкість пересування механізованих і танкових підрозділів залежить перед усім від середньої технічної швидкості гусеничних і колісних машин, які знаходяться у колоні.

Середня швидкість руху одиночної сучасної бойової машини (БМП, БТР, танка) досягає по ґрунтовій дорозі 35-45 км/ год., а по шосе – 45-60 км/ год.

Але досвід маршової підготовки військ показує, що середня швидкість руху колони підрозділу на 25-30 % нижче середньо технічної швидкості однієї машини.

Командир взводу на основі вивчення маршруту по карті та особистого спостереження за дорожньою обстановкою повинен своєчасно подавати команди (сигнали) підлеглим про зміни швидкості і дистанції для додержання розрахованого графіка руху і дисципліни маршу.

Середня швидкість руху взводу на БМП без урахування часу на привали може бути 25-30 км/год. При складних умовах до 20 км/год.

Командир взводу на марші повинен постійно слідкувати за станом бойової техніки і приймати потрібні заходи, щоб з підходом до району (рубежу) виконання бойової задачі техніка була справна і боєздатна.

2. Добовий перехід у пішому порядку складає 40–60 км, швидкість руху в пішому порядку – 4–5 км/год, час руху – 8-12 год.

Добовий перехід механізована колона 200–300 км, середня швидкість руху колони – 25 км/год, час руху – 8-12 год.

3. Запас ходу по пальному повинен забезпечити здійснення маршу без дозаправки ОВТ пальним на 500 км.