Іv. Похідний порядок. Порядок здійснення маршу
Похідний порядок взводу на марші це колона. Похідний порядок повинен забезпечити високу швидкість руху і швидке розгортання в передбойовий і бойовий порядок (дати на дошці тактичні позначки).
Конкретна будова похідного порядку взводу на марші залежить від завдання, місця, умов обстановки, наявності засобів підсилення, а також від якості доріг і рівня підготовки механіків-водіїв (водіїв).
В цілях підтримки високого рівня управління, дисципліни і організованості при проведенні маршу призначаються – вихідний пункт, пункти регулювання, привали і райони (район) відпочинку.
Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил з’єднання, рота – в головну, бокову, тильну похідні застави або бути у складі колони батальйону.
Похідний порядок батальйону (роти) будується:
– в передбаченні вступу в бій – виходячи із замислу майбутнього бою та умов обстановки;
– поза загрозою зіткнення з противником – з урахуванням зручності руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.
Похідний порядок батальйону (роти), призначеного в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається із колони головних сил та похідної охорони.
Колона головних сил батальйону (роти), залежно від умов обстановки, може мати різну побудову. Танковий підрозділ, приданий механізованому батальйону (роті), прямує, як правило, в голові колони, а механізований підрозділ, приданий танковому батальйону (роті), як правило, розподіляється між танковими ротами (взводами) і прямує в їхніх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону; мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами батальйону (роти). Гранатометний підрозділ прямує, як правило, за головною ротою головних сил батальйону. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з головною похідною заставою.
У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє в передовому загоні, авангарді або в голові колони головних сил з’єднання, висилається розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний взвод у дозор не висилається, то він здійснює марш в голові колони головних сил батальйону, як правило, за командно-спостережним пунктом.
Останніми в колоні батальйону ідуть підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.
Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, указуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил полку, крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.
Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їх технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3–4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – у кінці кожного добового переходу.
Під час руху по закритих ділянках маршруту, в місцях можливих обвалів, каменепадів та осипів, а також на ділянках, де можливе влаштування противником загороджень, як правило, висилається безпосередня охорона та виставляються спостерігачі, які після проходження колони батальйону (роти) продовжують рух позаду неї, а на черговому привалі приєднуються до своїх підрозділів
Швидкість руху на підйомах, спусках та інших важко прохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які забезпечують безпеку руху.
Перевали, ущелини, гірські проходи, каньйони і тунелі підрозділи долають, як правило, безупинно в суворо встановленому порядку. Машини у випадку змушеної їх зупинки відводяться у місця, де вони не заважають руху колон. Під час подолання особливо небезпечних ділянок доріг, які повинні позначатися покажчиками, особовий склад механізованих підрозділів спішується.
Для охолодження двигунів машин командир батальйону за дозволом командира з’єднання може зупиняти колону батальйону. Зупинки треба робити на рівних ділянках доріг у місцях, безпечних від каменепадів та снігових лавин. У руслах рік, що висохли, на водостоках, крутих підйомах і спусках, у тунелях, а також над обривом або під ним зупинки колон забороняються.
Під час руху в пішому порядку скелясті ділянки, осипи та перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях, дотримуючись заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках та інших важко прохідних ділянках маршруту при необхідності можуть робитися короткі зупинки тривалістю до 3 хвилин.
Взимку перед маршем командир батальйону (роти) організовує підготовку озброєння, техніки до роботи в умовах низьких температур та вживає заходів щодо запобігання обморожень особового складу та забезпечення машин пристроями для підвищення їх прохідності. Якщо марш здійснюється в умовах глибокого снігового покрову, в похідну охорону включаються машини, оснащені навісним обладнанням. У сильну заметіль рух з дозволу старшого командира може бути припинений. Командир батальйону (роти) у цих умовах повинен заборонити одиночне пересування людей і машин, організувати кругову охорону та вжити заходів щодо обігріву особового складу.
Управління ротою (батальйоном) на марші здійснюється командтром з бойової машини, знаходячись у голові колони. Основу управління складають рішення на марш і вказівки старшого командира. Для забезпечення управління командир роти (батальйону) використовує встановлені сигнали оповіщення, управління і взаємодії по розробленій таблиці сигналів.
Радіо засоби роблять на марші на прийом. При зустрічі з противником, з зав’язкою бою, командир взводу управляє по радіо відкритим текстом.
При застосуванні противником завад командир роти (батальйону) подає команду переходу на запасну частоту. При виході з строю радіостанції управління здійснюється сигнальними засобами.