3. Оцінка обстановки

Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) вивчає:

маршрут руху, його протяжність та прохідність, рубежі та час ймовірної зустрічі з противником;

можливий склад, положення, характер дій противника на маршруті руху;

склад, можливості, захищеність та забезпеченість штатних та доданих підрозділів, місця та час привалів, місця, час та порядок дозаправки пальним, приймання їжі особовим складом та порядок поповнення МТЗ;

оцінює маршові можливості підрозділів, склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними, РХБ обстановку;

характер місцевості та її вплив на дії підрозділів;

визначає допустимі швидкості руху по ділянках маршруту;

розраховує час руху по кожному з них, визначає порядок спостереження та підтримання зв’язку в ході маршу;

враховує стан погоди, пори року та доби.

4. Прийняття рішення

У всіх випадках прийняття рішення та доведення бойових завдань до підрозділів командир роти (батальйону) здійснює в терміни, які дозволяють йому максимум часу приділити підготовці підрозділів до маршу.

В рішенні командир роти (батальйону) визначає:

– замисел;

– бойові завдання підрозділам;

– основні питання взаємодії та порядок всебічного забезпечення маршу;

– організацію управління.

5. Організація взаємодії

Взаємодія грунтується на стійкому управлінні підрозділами. Управління в ході маршу командир батальйону (роти) здійснює рухомими засобами та встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. З дозволу старшого командира радіостанції використовуються тільки для організації зв’язку з похідною охороною та розвідорганами передачею коротких повідомлень.

Під час організації взаємодії використовуються єдині сигнали управління та оповіщення (про бактеріологічне, хімічне, радіоактивне зараження; масоване застосування противником елементів ВТЗ; загрозу повітряного нападу противника; застосування противником запалювальної зброї, загрози впливу диверсійно-розвідувальних груп противника тощо).

Тактична задача № 3

(методична)

Робота командира роти щодо організації дій механізованої роти в головній похідній заставі і. Тактична обстановка

О 20.30 14.07 командир 1 мр прибув на КСП командира батальйону, де отримав бойове завдання. З бойового завдання командиру роти стало відомо:

1. Противник прорвав оборону наших підрозділів та, розвиваючі наступ, до 20.00 14.07 вийшов на рубіж МИТ, СОРОКИНО, одночасно висуває резерви із глибини. До мотопіхотної бригади виявлено в районі 130 км зах. ХОХЛОВО.

2. 1 мб з засобами посилення має завдання, діючи в авангарді, здійснити марш по маршруту ІВЛЄВО, ДУБРОВИНО, СУМЯТИ, КОСТИНО, КОЛЄСОВО, ПАВЛОВО, ВИСЕЛКИ, ХОЛМИ, не допустити раптового нападу наземного противника та забезпечити безупинне просування головних сил з’єднання. До 07.00 15.07 вийти на рубіж ХОХЛОВО, відм. 124,5.

3. Вихідний пункт ІВЛЄВО головні сили батальйону проходять о 0.15 15.07, пункт регулювання КОСТИНО – о 4.45 15.07.

4. Попереду на рубежі МИТ, СОРОКИНО наші підрозділи ведуть стійки оборонні бої з метою не допустити просування противника далі рубежу р. КАЗАЧ’Я.

5. Ліворуч по маршруту САВИНО, СИДОРОВО, КОТИНКИ, ТОНКИНО здійснює марш 3 мб – авангард сусідньої частини. Праворуч сусідів немає.

6. 1 мр з 1 тв 1 тр, сабатр, зрв, ісвідд, мінний тральщик – головні похідна застава; завдання– здійснити марш за маршрутом батальйону та до 06.30 15.07 вийти до зах. околиці ВИСЕЛКИ, не допустити раптового нападу наземного противника та забезпечити безперешкодне просування головних сил батальйону, їх розгортання та вступ в бій у разі зіткнення з противником.

7. Вихідний пункт ІВЛЄВО пройти о 23.45 14.07, пункт регулювання КОСТИНО – о 04.15 15.07, на 30 хв раніше за голову колони головних сил батальйону.

8. Готовність до маршу 232.00 14.07.

9. Донесення представляти: при зустрічі з противником, а також при виявленні ділянок забрудненої місцевості радіоактивними або отруйними речовинами – по радіо; про проходження вихідного пункту та пунктів регулювання – через комендантські пости. Крім того, командир батальйону віддав вказівки щодо організації взаємодії та всебічного забезпечення, намітив рубежі ймовірної зустрічі з противником та порядок дій на них.