Можливості засобів ппо

За поглядами фахівців армій передових західних держав на ведення бойових дій, значна роль в ураженні противника призначається ВПС. Передбачається, що до 40% від загальної кількості цілей, що підлягають ураженню, покладається на авіацію. З цією метою до складу їх загальновійськових підрозділів і об’єднань введена значна кількість ЗПН.

Досвід війн і військових навчань показує, що по бойових порядках мб на протязі доби бойових дій можна очікувати груповий удар до 20 літаків і вертольотів. Внаслідок удару, якщо не завдати їм перешкоди і не створити достатній захист військ, батальйон може стати обмежено, або навіть повністю небоєздатною. Отже, командири усіх ступенів повинні особливу увагу приділяти ППО. Заходи, що проводять командири по захисту від ударів з повітря, пов’язані, насамперед, з наявністю і можливостями засобів ППО, що є в їх підпорядкуванні.

До вихідних даних відносяться:

• кількість протиповітряних засобів, що є у підпорядкуванні (кількість цільових каналів, ПЗРК «Ігла» – 1 ЦК);

- кількість зенітних ракет і боєприпасів, що є в позиційному районі і в тилу;

- норми витрати снарядів, ракет на один цикл стрільби;

- імовірність ураження цілі кожним засобом ППО за один цикл стрільби.

Показником можливостей засобів ППО є математичне очікування уражених повітряних цілей за цикл стрільби, МОЧ уражених повітряних цілей усіма наявними зенітними ракетами і снарядами послідовно.

МОЧ ураження цілей за один цикл стрільби визначається за формулою:

(9)

де М - математичне очікування уражених цілей всіма засобами ППО за одну стрільбу;

N_i - кількість цільових каналів і-того типу засобів ППО;

Р_i - імовірність ураження літака одним цільовим каналом і-го типу засобів ППО.

Таким чином, зрв може уразити (при проведенні однієї стрільби при сприятливих умовах, без завад засобам ППО) 2-3 ц.

Ударна сила

Ударна сила – це здатність військ (сил) завдавати потужні удари по противнику.

Під ударною силою мб (тб) розуміються сили і засоби, які, маючи високу рухомість і вогневу могутність, здатні у короткий термін часу зламати оборону противника, розгромити його у призначеному районі і оволодіти важливим рубежем, згідно з призначеним бойовим завданням. Основою ударної сили є тр (мр). Ударна сила загальновійськових підрозділів обов’язково розраховується у наступальному бою, а у обороні – при проведенні контратак.

До вихідних даних для розрахунків показників ударної сили відносяться:

- сумарна кількість засобів і-того типу, здатних уражати броньовані цілі і живу силу противника у наступі;

- кількість броньованих цілей j-того типу і живої сили у підрозділі противника;

- коефіцієнт ефективності зброї у бою Кеф;

• коефіцієнт допустимих втрат своїх військ Кдв;

- коефіцієнт застосування зброї для ураження цілей противника Кзз;

- коефіцієнт необхідних втрат противника Кпв.

Сумарна кількість вогневих засобів, що здатна уражати броньовані цілі і живу силу противника у наступальному бою , розраховується окремо по броньованим цілям і по живій силі противника і отримується командиром від начальника штабу у ході оцінки своїх військ.

Методика розрахунку полягає у визначенні кількості розрахункових вогневих засобів і-го типу, що є у підрозділі, з урахуванням їх бойового потенціалу, і кількості підрозділів і-го типу. Ці дані по кожному виду зброї перемножуються і усі отримані результати складаються

₍₁₀₎

де: N _РВЗ - загальна кількість розрахункових вогневих засобів мб (тб);

Ni - кількість засобів i-того типу у підрозділі;

P_bi - бойовий потенціал озброєння і-того типу;

mi - кількість підрозділів, в яких утримується зброя і-того типу.

Аналогічно розраховується і кількість стрілецької зброї для ураження живої сили противника.

Кількість броньованих об’єктів і живої сили у підрозділах противника визначається у ході оцінки обстановки за даними начальника розвідки.

Коефіцієнти ефективності зброї у наступі визначаються за досвідом війн і дослідних навчань. Усереднюючи усі показники, що стосуються засобів ведення наступального бою, можна стверджувати, що всі вони коливаються у межах 0,7.(Кеф=0,7).

Коефіцієнт застосування зброї Кзз для боротьби з певними цілями визначається згідно з рішенням командира на ураження найбільш важливих цілей противника. Так, для боротьби з танками противника, як правило, призначається більша частина засобів(до 70%), решта засобів призначається для боротьби з іншими броньованими цілями (до 30%). Коефіцієнти застосування зброї: при боротьбі з танками Кззт = 0,7; при боротьбі з БМП (БТР) – 0,3; при боротьбі з живою силою – 1,0.

Ці коефіцієнти можуть змінюватися залежно від щільності броньованих цілей у обороні противника. Величина втрат своїх військ при виконанні бойового завдання планується згідно з рішенням старшого командира. Прийнято, що допустимі втрати своїх військ у наступі при виконанні бойового завдання можуть бути у межах 30% і менше.

Сторона, що обороняється, внаслідок бою повинна втратити свою оборонну спроможність. Такі умови можуть виникнути, якщо сторона, що обороняється, втратить більш як 70% свого складу. Отже, Кпв = 0,3; Квп = 0,7.