Вогневі можливості батальйону

Вогневі можливості мб це сукупність вогневих задач, який може бути виконаний визначеною кількістю вогневих засобів батальйону за визначений час або встановленою кількістю боєприпасів.

Вогневі можливості окремого зразка озброєння визначаються дальністю і точністю стрільби, бойовою скорострільністю, могутністю боєприпасів.

Вогневі можливості можуть бути також визначені кількістю знищених цілей, розмірами площі ураження загороджувального вогню.

Вогневі можливості батальйону щодо ураження противника визначаються сумарною кількістю об’єктів, що уражаються одночасно і послідовно з заданим ступенем втрат, а також ступенем ураження угруповання його військ в цілому.

Загальна методика розрахунку вогневих можливостей мб (тб) у своїй основі включає ряд окремих самостійних часткових методик. До них відносяться методики розрахунку можливостей щодо ураження противника:

ударами артилерії з використанням звичайних боєприпасів;

ударами артилерії з використанням керованих та коригованих боєприпасів;

ударами штурмової авіації та авіації СВ;

можливостей щодо знищення танків та інших броньованих цілей противника вогнем своїх танків, БМП, ПТЗ;

вогневих можливостей стрілецької зброї щодо знищення особового складу противника;

вогневих можливостей засобів ППО щодо знищення повітряних цілей противника.

Математично загальні вогневі можливості (Р_вм) батальйону можуть бути виражені як:

Р_вм = Р_арт + Р_ав + Р_т + Р_бмп + Р_птз + Р _сз + Р_ппо ,

де: Р_арт – вогневі можливості артилерії;

Р_ав – вогневі можливості авіації;

Р_т, Р_бмп, Р_птз, Р_сз – вогневі можливості танків, БМП, ПТЗ, стрілецької зброї;

Р_ппо – вогневі можливості засобів ППО.

Основу вогневої могутності військ складають їх можливості по ураженню танків, БМП та інших броньованих цілей. За визначеними можливостями щодо знищення кількості танків, БМП та інших броньованих цілей противника, артилерії, особового складу в подальшому, як правило, визначається організаційно-штатний склад формувань противника, який може бути розгромлений підрозділом, частиною в конкретних умовах обстановки.

Бойові можливостіартилерії

Визначення вогневих можливостей артилерії здійснюється як з урахуванням кількісно-якісного складу штатної артилерії, так і загальної кількості артилерії з урахуванням артилерії підсилення та кількості боєприпасів (в боєкомплектах), що виділяються підрозділам на період виконання отриманого бойового завдання.

В умовах ведення бойових дій на бойові можливості артилерії впливає цілий ряд факторів сучасного бою: характер дій противника; наявність даних про координати цілей, об’єктів противника; ступінь забезпеченості органів управління діями арт. підрозділів технічними засобами управління та їх захищеність від засобів РЕБ противника; наявність необхідної кількості боєприпасів тощо. Ступінь впливу перелічених факторів на вогневі можливості артилерії враховується шляхом введення в розрахункові методики відповідних коефіцієнтів (показників) та їх числових величин. Їх значення беруться на підставі проведених додаткових розрахунків з використанням часткових методик, або визначених раніше і приведених в керівних документах. В окремих випадках вони можуть визначатися на підставі статистичного аналізу локальних війн, а також за допомогою методу експертної оцінки.

Основними показниками вогневих можливостей артилерії слід вважати:

- кількість одночасно виконуваних вогневих завдань щодо постановки нерухомого, рухомого загороджувального вогню;

- кількість одночасно виконуваних вогневих завдань щодо ураження типових цілей, об’єктів;

- кількість уражених типових цілей (об’єктів) загальною кількістю боєприпасів, виділених на виконання бойового завдання;

- кількість уражених малорозмірних цілей (об’єктів) виділеною кількістю керованих (коригованих) боєприпасів;

- кількість уражених броньованих цілей противника засобами протитанкової артилерії.

До вихідних даних для розрахунків відносяться: кількість гармат, мінометів, бойових машин реактивної артилерії, які будуть застосовуватися при виконанні бойового завдання; кількість боєприпасів, відпущених на виконання бойового завдання; важливість цілей (об’єктів) в бойовому порядку протилежної сторони і необхідна ступінь їх ураження; норми притягнення артилерії для ураження цілей; норми витрати боєприпасів для ураження цілей з визначеним ступенем; коефіцієнти співрозмірності гармат і боєприпасів.

До показників можливостей відносяться: кількість цілей, що уражаються одночасно; кількість цілей, що уражаються послідовно; глибина ураження цілей.

Кількість одночасно уражених цілей залежить від кількості гармат, що є в наявності, і від кількості гармат, що залучаються до ураження однієї цілі.

Кількість послідовно уражених цілей залежить від кількості боєприпасів, що відпущені на виконання завдання, а також від кількості одночасно урадуваних цілей. Для зручності розрахунків усі гармати і боєприпаси приводяться до єдиної системи за допомогою таблиці коефіцієнтів.

Під розрахунковим вогневим засобом (РВЗ) розуміється артилерійська гармата, вогневі можливості якої приймаються за одиницю виміру вогневих можливостей різних засобів ураження. За розрахункову одиницю прийнята 152 мм пушка-гаубиця Д-20, що веде стрільбу розрахунковим боєприпасом на середньому заряді протягом встановленого часу.

Розрахунковий боєприпас (РБ) – це артилерійський снаряд, ефективність дії якого при ураженні різних за характером цілей приймають за одиницю виміру ефективності різних видів боєприпасів (артилерійських, мінометних, реактивних та ін.). За розрахунковий боєприпас прийнято 152 мм осколочно-фугасний снаряд підвищеної потужності (ОФ-258) з контактним підривачем

Так, 122 мм снаряд і 120 мм міна мають коефіцієнт К = 0,7; 152 мм снаряд – К = 1,0.

Отже, в мб утримується:

(1)

(2)

де: N_РВЗ, N_РБ – приведена кількість розрахункових вогневих засобів, розрахункових боєприпасів відповідно;

Nⁱ_ВЗ, N^і_Б – кількість вогневих засобів, боєприпасів і-го типу відповідно; і = 1....n;

К^і_В, К^і_Б – коефіцієнти переводу вогневих засобів, боєприпасів і-го типу в РВЗ, РБ відповідно.