6. Фіскально – адміністративні аспекти екологічних і ресурсних платежів

6.1 Фіскально – адміністративні аспекти збіру за спеціальне використання водних ресурсів

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99р. №1494.

Обчислення та сплата збору за скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти здійснюється відповідно до постанови КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси.

З метою встановлення дійового контролю за станом сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів органи Міністерства екології та природних ресурсів України щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їх дії.

Ліміти використання водних ресурсів затверджуються водокористувачам відповідно до постанови КМУ від 10.080.92р. №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення».

Об`єктом обчислення цього збору є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання. Обсяги використаної води визначаються платником самостійно.

Водокористувачі подають до органів державної податкової служби розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом (дод.14), та звіт про використання води. (дод.15).

Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів провадиться платниками до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Остаточна сплата збору за звітний квартал (період) здійснюється 19 числа місяця, наступного за звітним кварталом (періодом).

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору, проводять документальні перевірки правильності обчислення і сплати до бюджетів збору за спеціальне використання водних ресурсів, при потребі - спільно з органами Мінприроди України, Державного комітету України по водному господарству і Комітету України з питань геології та використання надр.

Відділ ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів проводить камеральну перевірку розрахунку за спеціальне використання водних ресурсів. Перевіряють своєчасність подачі розрахунку. За не своєчасне подання розрахунку до ДПІ накладається адміністративний штраф у розмірі 10 нмгд. Проводиться перевірка даних звіту про використання води який подається щоквартально з даними зазначеними у розрахунку. Перевіряють ліміти забору води з фактичним її використанням. У разі перевищення водокористувачами встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується у п`ятикратному розмірі. Якщо в результаті перевірки виявлено заниження суми збору застосовуються фінансові санкції – штраф у розмірі 100% від суми заниження у разі повторного порушення протягом року штраф у розмірі 200%. За несвоєчасну сплату податку нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочення. За результатами камеральної перевірки (в разі виявлення порушень чинного законодавства) складається акт перевірки інспектором ДПІ.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

Відповідно до ст.28 Кодексу України про надра від 27.07.94р. №132/94-ВР (із змінами і доповненнями) користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони.

Відповідно до ст.30 Кодексу України про надра платежі за видобуток корисних копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Розміри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної економічної зони визначаються залежно площі ділянки, що надається у користування, глибини моря та мети користування надрами.

Нормативи плати за користування надрами та порядок їх справляння встановлюються КМУ.

На сьогодні справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується постановою КМУ від 12.09.97р. №1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» (із змінами і доповненнями), наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Мінпраці України, Держкомгеології України від 30.12.97р. №207/472/51/157 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Мінпраці України, Держкомгеології України від 07.04.99р. №79/187/51/57 «Про затвердження Методики розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної, ювелірно-виробної, виробної і внесення змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки, ДПА, Держкомекології, Мінпраці від 30.12.97р. №207/472/51/157 та зареєстрованої в Мінюсті 16.01.98р. за №20/2460».

Платниками платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є усі суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Об`єктами обчислення плати є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин, обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин, вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки, віднесена до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Якщо користувачі надр видобувають позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові обсяги запасів і справляється з коефіцієнтом 0,5.

За розробку техногенних родовищ плата розраховується за нормативами, встановленими для відповідних видів корисних копалин, з коефіцієнтом 0,5.

Надрокористувачі обчислюють повну суму плати після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактичного обсягу погашених в надрах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.

Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин провадиться платниками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 100% до державного бюджету.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховуються платником до місцевого бюджету в повному обсязі.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю сплати до бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

При проведення камеральної перевірки інспектором перш за все перевіряється своєчасність подання розрахунку (дод. 16), платники щокварталу складають розрахунки за встановленими формами для кожного виду корисних копалин та подають їх органам ДПС за місцезнаходженням родовища корисних копалин не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, та 15 лютого року, що настає за звітним. В разі порушення строків подання розрахунку накладається адміністративний штраф на керівника підприємства та відповідальну особу у розмірі 10 нмгд. та штраф у розмірі 10% від суми що підлягає сплаті. Перевіряється правильність розрахунку в межах нормативів. В разі виявлення понад нормативного використання надр платник повинен сплатити збору у двократному розмірі. Перевіряють правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Перевіряють правильність визначення пільг.

При виявлені несвоєчасного перерахунку збору, нараховується пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ. В разі недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору.

Документальна перевірка правильності обчислення і своєчасності перерахування до відповідних бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин. До перевірок, за необхідності, залучаються органи Держгеології, Мінекобезпеки та державного гірничого нагляду.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

Справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду регламентується постановою КМУ від 20.01.97р. №44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю», постановою КМУ від 06.07.98р. №1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду», постановою КМУ від 29.07.99р. №1378 «Про затвердження Правил відпуску деревини на пні», наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 15.10.99р. №91/241/129/236/565 «Про затвердження Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду».

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні та фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, тобто лісокористувачі.

Об`єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Спеціальне використання лісових ресурсів провадиться за умови наявності спеціального дозволу - лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка.

Усі лісокористувачі (за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, організацій, установ, об`єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області) з 1 січня 2000року повинні щокварталу сплачувати збір до бюджетів рівними частинами: до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 січня.

Якщо у встановлений термін заготівлі деревини (з 1 січня по 31 грудня) лісокористувач заготовив усю деревину, дозволену для заготівлі, і загальна кількість заготовленої ним деревини не перевищує кількості, зазначеної у лісорубному квитку, то сплата збору здійснюється без перерахунку.

Якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку кількість більше ніж на 10%, то суми збору підлягають перерахунку, а лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену таксову вартість додатково заготовленої деревини.

Платники подають до ДПІ щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. (дод. 17)

Органи ДПС здійснюють контроль за правильністю обчислення, своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового. В разі несвоєчасного перерахунку збору нараховується пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ. З цією метою інспектор звіряє суми відображені в податковій інспекції по сплаті збору, з платіжними документами, що знаходяться у платника. В разі виявлення недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору. За несвоєчасне внесення сум збору чи несвоєчасне надання звітності стягується штраф у розмірі 10% від суми збору, що підлягає сплаті до фонду за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду. Також здійснюється перевірка правильності застосування пільг, також перевіряють арифметичні підрахунки, та правильність заповнення розрахунку (наявність реквізитів).

Документальні перевірки здійснюються спільно з органами охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету” від 29.01.1998 року №115, встановлені єдині правила розрахунку і стягнення зазначеного збору.

Платниками даного виду збору є користувачі надрами всіх форм власності.

Розмір відрахувань визначається платниками самостійно, виходячи з вартості добутої мінеральної сировини.

Вартість добутої мінеральної сировини визначається, виходячи з ціни одиниці реалізованих мінеральних ресурсів за відповідний період. Ціна одиниці реалізованої мінеральної сировини визначається шляхом ділення отриманої виручки від реалізації мінеральної сировини (без врахування плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин, рентних платежів, доданої вартості) на об`єм реалізації за звітний період.

Об`єм добутих корисних копалин визначається по маркшейдерським замірам, а підземних вод – на основі даних первинного обліку та за показниками лічильників.

Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на собівартість продукції.

Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету подається до податкової інспекції до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом.(дод. 18) Розрахунок подається щокварталу за наростаючим підсумком з початку року. Сплата збору проводиться до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Податкова інспекція перевіряє правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Також перевіряється своєчасність подання розрахунки, якщо розрахунок подано не своєчасно на відповідальні особи накладається адміністративний штраф у розмірі 10 нмдг. За несвоєчасну сплату податку до бюджету нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочки. При виявленні недоїмки нараховується штраф.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища регламентується постановою КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (із змінами та доповненнями), наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.99р. №162/379 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», зареєстрованої у Мінюсті України 09.08.99р. №544/3837 (зі змінами та доповненнями).

З 1 січня 1999 року збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

• скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти;

• розміщення відходів.

Платниками збору є особи, що здійснюють хоча б один з перелічених вище видів забруднення природи.

На підставі фактичних обсягів викидів, скидів , розміщення відходів і використаного пального, нормативів збору, корегуючих коефіцієнтів до них, доведених лімітів платники зобов`язані самостійно обчислювати суму збору.

Крім цього, платники зобов`язані скласти і подати до органів ДПС розрахунки збору:

• попереднє щорічний розрахунок збору, що підлягає сплаті в наступному році, у термін до 1 липня поточного року, за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки;

• розрахунок збору , що підлягає щоквартальній сплаті, у термін до 15 числа місяця ,що настає за звітним кварталом;

• розрахунок збору за четвертий квартал (остаточний розрахунок збору за звітний рік) з обов`язкове попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки у 10-денний термін після подання юридичними та фізичними особами річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального, не пізніше 20 січня.

Завершальним етапом для платників є перерахування сум збору, яке здійснюється щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Платники, які не подають річної статистичної звітності провадять остаточний розрахунок збору за звітний рік і сплачують його за довідками про фактичні обсяги викидів, що подаються до 15 січня органам ДПС за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки.

Органи ДПС здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та документальні перевірки спільно з органами Мінприроди за місцем перебування платника збору.

Приклад Розрахунку збору про забруднення навколишнього природного середовища наведено в додатку (дод.19).