Словник

Консигнація (англ. “consignment”) – це операція з реалізації товарів, відповідно до якої одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. Відповідно до цього визначення виконання договору консигнації здійснюється двома особами: консигнантом, який поставляє товар на склад для продажу, і консигнатором, який здійснює його продаж зі складу.

За загальними правилами юридичної практики договір консигнації застосовується при продажу машин, обладнання, запасних частин і вузлів, товарів широкого вжитку в тих випадках, коли важливо не пропустити оптимальний момент для продажу з точки зору ефективності угоди або коли важливе значення має фактор миттєвої поставки (наприклад, термінова поставка запасних частин для обладнання, яке вже знаходиться в експлуатації). Доречно також консигнаційним договором оформляти продаж товарів, які потребують попереднього огляду, ознайомлення потенційних покупців з правилами їх користування та застосування. На сучасному ринку машин і обладнання велику увагу приділяють технічному обслуговуванню, тому використання консигнаційних угод у таких випадках є досить ефективним, оскільки з консигнаційних складів продаються запчастини, й консигнатор нерідко організовує станції техобслуговування, ремонтні майстерні, консультації спеціалістів з експлуатації проданих машин, обладнання й засобів транспорту.

Література

*. Покровская В. В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. — М., 2002. — 456 с. — С. 17-21.

**. Омельченко а. Поняття та ознаки зовнішньоекономічної діяльності як предмета правового регулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.Info-pressa.Com/article-1025.Html

***. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / кол. авт. : Г. Л. Знаменський,В. В. Хахулін, В. С. Щербина та ін. ; за заг. ред. В. К. Мамутова. — Ю., 2004. — С. 573.