4. Метод бухгалтерського обліку: поняття, сутність, елементи
Бухгалтерський облік, як і будь-яка інша наука, будується на певних принципах, має свій метод, що об’єднує сукупність способів і прийомів, за допомогою яких він виконує свої функції. Предмет бухгалтерського обліку не можливо розкрити без допомоги його методу.
Під методом науки розуміють те, як та за допомогою яких прийомів дана наука вивчає свій предмет. Методом обліку в практичному розумінні є використання різних прийомів обробки отриманих даних, які зафіксовані документально (агрегування, групування, нагромадження тощо).
Метод бухгалтерського обліку – це система способів і прийомів, за допомогою яких об’єкти обліку відображаються та узагальнюються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективним використанням виробничих ресурсів підприємства, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності.
Метод бухгалтерського обліку залежить від предмету обліку, тобто від об’єктів, які відображаються та контролюються, а також поставлених перед обліком завдань та вимог.
Кожний спосіб або прийом бухгалтерського обліку називається елементом методу бухгалтерського обліку.
Основними елементами методу бухгалтерського обліку є:
документація;
інвентаризація;
оцінка;
калькуляція;
рахунки;
подвійний запис;
бухгалтерський баланс;
звітність.
Ці елементи складають метод бухгалтерського обліку лише в сукупності, єдності і взаємному зв’язку.
Виділяють чотири методи бухгалтерського обліку:
метод первинного спостереження – документація та інвентаризація;
метод вартісного вимірювання – оцінка та калькуляція;
метод групування та систематизації – рахунки і подвійний запис;
метод підсумкового узагальнення – баланс і звітність.
Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле – метод бухгалтерського обліку.
Документування – це спосіб первинного спостереження і відображення об’єктів бухгалтерського обліку, який забезпечує суцільне і безперервне спостереження за ними. Складання первинних документів є початковою стадією бухгалтерського обліку.
Документ – це письмове свідоцтво про здійснену господарську операцію, який надає юридичну силу даним бухгалтерського обліку.
Документи (у тому числі складені за допомогою обчислювальної техніки на машинозчитувальних носіях – магнітних, паперових) служать обгрунтуванням для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Тому вони повинні містити всю необхідну інформацію, бути своєчасно складені і підписані посадовими особами, відповідальними за здійснення операції.
Документація – це спосіб оформлення господарських операцій документами. Цей елемент методу забезпечує спостереження і первинний контроль за господарською діяльністю підприємства, надає юридичну силу інформації бухгалтерського обліку.
Проте в процесі господарської діяльності можуть мати місце такі події, які в момент їх виникнення неможливо оформити відповідним документом (наприклад, природні втрати або псування матеріальних цінностей при зберіганні, несправність ваговимірних приладів, зловживання матеріально відповідальних осіб, помилки в обліку тощо), що призводить до розбіжностей між фактичною наявністю цінностей і показниками обліку. Для виявлення таких розбіжностей періодично проводять інвентаризацію.
Інвентаризація – це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності. Вона служить важливим засобом контролю за достовірністю показників обліку, збереженням господарських засобів, законністю здійснюваних операцій.
Бухгалтерський облік, що є безперервним, відображає різноманітні засоби і процеси. Для групування і об’єднання різнорідних господарських явищ необхідно провести їх оцінку.
Оцінка – це спосіб відображення в єдиній грошовій формі господарських засобів і процесів.
За допомогою оцінки натуральні і трудові вимірники переводять у грошовий. Грошова оцінка є необхідною передумовою для відображення господарських операцій в обліку.
Калькуляція. Основою для оцінки продукції є відображення і узагальнення витрат, пов’язаних з певним господарським процесом, що завершується калькулюванням. Калькулювання – це спосіб обчислення собівартості всього обсягу, а також одиниці виготовленої продукції. На промислових підприємствах калькулювання полягає в обчисленні собівартості придбаних матеріалів, випущеної та реалізованої продукції.
Господарські операції, оформлені відповідними документами, мають розрізнений характер. Тому виникає необхідність у групуванні операцій за певними однорідними ознаками, щоб отримати потрібну інформацію про наявність і рух окремих видів засобів та джерел їх формування, про здійснення окремих господарських процесів і одержаних по них результатах. Таке групування в бухгалтерському обліку забезпечується за допомогою системи рахунків.
Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування господарських операцій, оформлених відповідними документами, за економічно однорідними ознаками для систематичного контролю за змінами засобів (активів) та їх джерел (власного капіталу та зобов’язань) в процесі господарської діяльності. На кожен об’єкт бухгалтерського обліку відкривається окремий рахунок, записи на якому здійснюються тільки на підставі відповідних документів.
Господарські операції, що безпосередньо здійснюються на підприємстві, спричиняють взаємопов’язані та взаємозумовлені зміни в засобах (активах) і джерелах їх формування (власному капіталі та зобов’язаннях). Це зумовлює необхідність відображати господарські операції в системі рахунків способом подвійного запису.
Подвійний запис – це спосіб реєстрації даних на рахунках бухгалтерського обліку, при якому дані про господарські операції, які виражені в грошовій оцінці, записуються в рівних сумах по дебету одних і кредиту інших рахунків.
Станом на певний період часу здійснюється підведення підсумків господарської діяльності, які фіксують наявність господарських засобів та їх джерел за допомогою складання балансу.
Баланс в бухгалтерському обліку розглядається як спосіб узагальнення та групування господарських засобів підприємства та їх джерел на певну дату.
Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.
Крім узагальнених даних про стан ресурсів підприємства, розраховуються окремі показники, які відображаються в звітності підприємства.
Звітність – це система підсумкових показників, які всебічно характеризують господарську і фінансову діяльність підприємства, результати використання його активів та стан зобов’язань.
Бухгалтерська звітність – це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб певних користувачів.
Звітність ширше висвітлює господарську діяльність підприємства, ніж баланс. Вона включає: звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.
Окремі елементи методу не виступають самостійно, ізольовано від інших, а навпаки, тісно взаємопов’язані між собою і становлять метод бухгалтерського обліку у своїй єдності.
Метод бухгалтерського обліку – це система способів, що забезпечують суцільне, безперервне і взаємопов’язане відображення і узагальнення в єдиній грошовій оцінці об’єктів обліку для контролю за збереженням господарських засобів і забезпечення інформацією, необхідною для управління.