До джерел власних засобів належать:
власний капітал:
статутний капітал;
пайовий капітал;
додатковий капітал;
резервний капітал;
нерозподілений капітал;
цільове фінансування і цільові надходження;
забезпечення зобов’язань.
До джерел залучених (позикових) засобів належать зобов’язання по розрахунках, які виникають у підприємства в процесі господарської діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) підприємства.
Під зобов’язаннями розуміють заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Підприємства, організації та особи, перед якими дане підприємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а сама заборгованість – кредиторською.
Зобов’язання поділяються на:
довгострокові;
поточні.
До довгострокових зобов’язань належать:
довгострокові кредити банків – заборгованість підприємства банкам по отриманих від них кредитах, строк погашення яких не припадає на звітний період;
інші довгострокові фінансові зобов’язання – сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;
інші довгострокові зобов’язання (довгострокові зобов’язання з оренди; зобов’язання за розрахунками з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов’язанням (відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів та обов’язкових платежів, фінансова допомога на поворотній основі тощо)).
До поточних зобов’язань належать зобов’язання, що підлягають погашенню на вимогу кредиторів, а також та частина зобов’язань, яка буде погашена протягом операційного циклу або протягом 12-ти місяців, починаючи з дати баланса. До таких зобов’язань належать:
короткострокові кредити банків – сума поточних зобов’язань перед банками за отримані від них короткострокові кредити;
кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги – сума заборгованості постачальникам та підрядникам за одержані матеріальні цінності та надані послуги;
поточні зобов’язання по розрахунках з бюджетом та позабюджетних платежах, по оплаті праці, по страхуванню, з учасниками по нарахованих дивідендах та інших операціях;
інші поточні зобов’язання (по векселях виданих, одержаних авансах, внутрішньовідомчих та інших розрахунках).
Доходи майбутніх періодів – це джерело коштів, одержаних підприємством в поточному або попередніх звітних періодах, але належать до доходів наступних звітних періодів (одержана в рахунок майбутніх періодів орендна плата від орендарів тощо). Вони підлягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать.
3. Господарські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку
Господарські процеси діяльності підприємства поділяються на три групи:
постачання (заготівля) – купуються товарно-матеріальні цінності різного виду, які необхідні для здійснення виробничих і господарських потреб, і товари для реалізації;
виробництво – виконується основне завдання підприємства: виготовляється продукція, надаються послуги; виконуються роботи;
реалізація – здійснються договірні зобов’язання перед замовниками і покупцями, а виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг зараховується на поточний рахунок в банку або утворюється дебіторська заборгованість.
Всі три процеси взаємопов’язані і взаємозумовлені, постійно змінють один одного і на підприємстві відбувається безперервний кругообіг господарських засобів. Бухгалтерський облік, відображаючи господарські процеси, забезпечує інформацію, необхідну для управління цим кругообігом.
В результаті обліку процесу постачання (заготівлі) і виробництва, шляхом зіставлення планових (кошторисних) та звітних показників визначається економія або перевитрата, а в результаті обліку процесу реалізації шляхом зіставлення отриманих доходів і понесених витрат визначається прибуток або збиток. Все це представляє собою результати діяльності підприємства.
Тобто до об’єктів предмету бухгалтерського обліку відносять і фінансові показники економічної життєдіяльності, в тому числі її окремих фактів та їх різноманітних груп. В число важливих фінансових показників входять фінансові результати – прибуток або збиток, які характеризують економічну життєдіяльність підприємства в цілому та призначені для задоволення майнових інтересів з акціонерами (іншими засновниками) – з приводу дивідендів (або інших відрахувань з прибутку) та з державою – з приводу податку на прибуток.
Таким чином, господарські засоби і процеси, пов’язані з виробництвом і обігом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретними об’єктами бухгалтерського обліку і у своїй сукупності складають його предмет.