1. Виявлення та розкриття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Слід відмітити особливість існування тісних зв’язків між злочинами, що поєднує їх в єдине коло протизаконної поведінки, що характеризується наявністю як основних (предикатних) так і супутніх злочинів, які є предикатними по відношенню до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Причому супутні злочини виступають формою, способом або ж необхідною умовою для вчинення предикатних злочинів.

До основних (предикатних) злочинів, з якими тісно пов'язана легалізація (відмивання) доходів, належать ті, які безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном чи одержання іншої незаконної вигоди:

·    ст. 190 КК - шахрайство;

·    ст. 191 КК - привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем ;

·    ст. 202, 204, 222 КК - злочини у сфері господарської діяльності ;

·  ст. 202 КК - порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю ;

·  ст. 204 КК - незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів ;

·  ст. 222 КК - шахрайство з фінансовими ресурсами ;

·     ст. 364, 365 КК - службові злочини ;

·  ст. 364 КК - зловживання владою або службовим становищем;

·  ст. 365 КК - перевищення влади або службових повноважень ;

·     тощо.

До супутніх злочинів можуть бути віднесені:

·    ст. 200 КК - незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення;

·    ст. 205 КК - фіктивне підприємництво ;

·    ст. 358 КК - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів;

·     ст. 366 КК - службове підроблення ;

·     тощо. 

Щодо самих схем відмивання, то вони можуть бути виявлені при проведені:

·     виїзних перевірок;

·     оперативних заходів;

·     аналізу звітності;

·     дослідження фінансової операції;

·     валютного контролю.

Виїзні перевірки (ревізії) дають можливість безпосередньо на підприємстві вивчити необхідні документи, провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Перевірки проводяться податковими органами України, контрольно-ревізійним управлінням України, а також регуляторними органами (Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України).

Оперативні заходи – обшуки, виїмки, допити, інші оперативно-розшукові дії, які проводяться правоохоронними органами (Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України).

Аналіз звітності (адміністративних даних) здійснюється контролюючими органами (головним чином, Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України), а також може проводитись правоохоронними органами у випадках, передбачених законодавством. До такої звітності належить бухгалтерська звітність, фінансова, податкова звітність, в тому числі податкові декларації, вантажні митні декларації та інші види звітності, передбачені законодавством.

Дослідження (аналіз)фінансових операцій, як правило, передбачає збір інформації та аналіз операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу, Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України, правоохоронними органами, а також Державним комітетом фінансового моніторингу (в ході проведення фінансового моніторингу).

Валютний контроль здійснюється банківськими установами та іншими агентами валютного контролю при проведенні розрахунків у іноземній валюті, вивезенні/ввезенні, переказуванні і пересиланні валютних цінностей, в тому числі розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, інших валютних операцій. Головним органом валютного контролю є Національний банк України.

 Ефективність системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом насамперед полягає у необхідності тісної взаємодії оперативних підрозділів правоохоронних органів і Держфінмоніторингу, як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Тобто, ефективне функціонування системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, в тому числі, за допомогою зняття готівки (як одного з елементів схем відмивання), може бути лише при узгодженому функціонуванні механізму кримінально-правового контролю й механізму фінансового моніторингу.

У зв'язку із чим, досить цікавим є питання, як шукати незаконно отримані доходи?

Компетентні органи в цьому випадку повинні спочатку встановити факт вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а потім на підставі цього, шукати в діях злочинців ознаки злочину з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Або в інший спосіб, який полягає у дослідженні фінансових операцій та в результаті цього дослідження виявити осіб, пов'язаних із вчиненим суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

В ідеалі повинні працювати обидва варіанти. Перший – характерний для специфіки роботи правоохоронних органів України, а другий - для Держфінмоніторингу.

Але є й третій варіант, коли вищезгадані методи комбінуються і, відповідно, зусилля компетентних органів поєднуються.

Тобто, коли правоохоронний орган має лише неперевірену підозру про причетність злочинного угрупування до вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Про це повідомляється в Держфінмоніторинг для перевірки причетності підозрюваних осіб до будь-яких підозрілих фінансових операцій.

В цей же час правоохоронний орган перевіряє наявність зв'язку із вчиненим суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

  Держфінмоніторинг на постійній основі здійснює дослідження та аналіз методів, схем відмивання грошей та розробкою типологій відмивання коштів. Досліджуються існуючі схеми та відпрацьовуються найбільш оптимальні шляхи їх виявлення з урахуванням досвіду зарубіжних країн, фінансових і правоохоронних органів України для запобігання вчинення відповідних злочинів.

Аналіз являє собою перетворення зібраної, дослідженої та перевіреної інформації у відомості закритого характеру за допомогою інтеграції й інтерпретації всіх зібраних даних.

Етапи аналізу фінансових операцій умовно можна розділити на наступні етапи або стадії:

·     Перевірка отриманих даних;

·     Розробка робочої гіпотези;

·     Збір, оцінка та перевірка додаткової інформації;

·     Виявлення передумов;

·     Розроблення попередніх висновків;

·     Побудова аргументів.

 Необхідною умовою виявлення факту легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є виявлення у фінансових операціях, ознак окремих фінансових порушень, які можуть бути пов’язані із легалізацією (відмиванням) злочинних доходів та можуть бути класифіковані у такий спосіб: